| 3610
10. | Забруднення навколишнього середовища — | — | | 4355 | 4502 | 4905
11. | Плата за воду — | — | | 2546 | 2908 | 3340
12. | Плата за геологію — | — | | 272 | 344 | 415
13. | Прибутковий податок з громадян | 47080 | 246802 | 715917 | 924341 | 1151245
14. | Гербовий збір за імпорт | 750 | 2350 | 267747 | 315140 | 397253
15. | Податок на землю — | — | 15200 | 15200 | 15200
Місцеві податки по страхуванню
16. | Пенсійний фонд (32%) | 148745 | 520105 | 1401824 | 1903120 | 2603253
17. | Фонд безробіття (1,5%) | 8538 | 32663 | 80348 | 110354 | 173451
18. | Соцстрах (4%) | 23421 | 55009 | 113893 | 225110 | 356523
Всього:
545299 | 1689299 | 3792028 | 4893023
6254128 | 6254128
Таким чином, у даному питанні було розглянуто виробничо-господарську діяльність ТзОВ "СП "Інтерплит" за період з 1998 року по 2002 рік, тобто від початку його Існування. Здійснено фінансовий аналіз діяльності СП та зроблено відповідні висновки.
2.2. Методи оцінки економічної ефективності інвестицій на прикладі ТзОВ “СП “Інтерплит”.
Удосконалення методів визначення економічної ефективності на сучасному етапі не можна уявити без застосування кількісних методів аналізу економічних процесів і використання відповідного математичного апарату. Економіко-математичне моделювання, яке є потужним засобом наукового пізнання, дозволяє вивчати різні аспекти економічних процесів. При складанні моделей визначення економічної ефективності доцільним, на мій погляд, є підхід, згідно з яким цей процес інтерпретується як розробка і впровадження різноманітних заходів, програм і проектів, що підвищують ефективність інвестицій. Згідно з цим, удосконалення методів визначення економічної ефективності інвестицій повинно розглядатися як процес розробки і впровадження програми заходів чи інвестиційних проектів на певному проміжку часу.
В основі складання цих моделей в умовах ринкової економіки лежать показники, що відображають співвідношення витрат і доходів за інтересами учасників.
До системи показників, що характеризують ефективність інвестиційного проекту, слід віднести насамперед такі [21, с. 15]:
- показники комерційної (фінансової) ефективності, що враховують фінансові результати реалізації проекту його безпосередніми учасниками;
- показники бюджетної ефективності, які відображають наслідки здійснення проекту для державного, обласного чи місцевого бюджетів;
- показники економічної ефективності, що виходять за рамки прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту.
Оцінка витрат і доходів здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого визначається з урахуванням:
- тривалості створення, експлуатації та ліквідації об'єкта;
- середньо нормативного терміну експлуатації – основного технологічного обладнання;
- досягнення бажаного прибутку;
- вимог інвестора.
При оцінці витрат і доходів можуть використовуватися базисні, світові, прогнозні та розрахункові ціни.
Базисні ціни, як правило, застосовують на стадії досліджень інвестиційних можливостей, прогнозні і розрахункові — на стадії техніко-економічних обґрунтувань (ТЕО) інвестиційних проектів.
Під базисною розуміють ціну, що склалася на певний момент часу t0 і вважається незмінною протягом усього розрахункового періоду [20, с. 9].
Прогнозна ціна Ц(t) продукції чи ресурсу на кінець t-го періоду (року) визначається за формулою
Ц(t) = Цб/(t,t0) (2.1)
де Цб — базисна ціна продукції чи ресурсу;
(t,t0) — коефіцієнт (індекс) зміни цін продукції чи ресурсів відповідної групи на кінець t-гo року відносно до початкового моменту обчислень.
Розрахункові ціни застосовуються при обчисленні інтегральних показників ефективності, якщо поточні значення витрат і доходів виражені прогнозними цінами. Це необхідна умова порівняння результатів, одержаних за різних рівнів інфляції. Розрахункові ціни визначаються за допомогою дефлятора, що відповідає індексу загальної інфляції. Остання має досить велике значення при вартісному визначенні доходів і витрат, її вплив на ефективність інвестиційного проекту можна врахувати шляхом коригування майбутніх надходжень чи коефіцієнта дисконтування за допомогою індексу інфляції.
Визначення інфляції здійснюється розрахунком рівня зростання середніх цін у відсотках. Найпростішим методом визначення впливу цього фактора на ефективність інвестиційного проекту є коригування коефіцієнта дисконтування d за допомогою індексу інфляції. Такий коефіцієнт дисконтування, що містить інфляцію, називається номінальною ставкою І визначається за формулою
dn=(1+dp)+(1+I)-1, (2.2)
де dn — номінальний коефіцієнт дисконтування;
dp — реальний коефіцієнт дисконтування;
І — рівень інфляції.
Слід зазначити, що інфляція впливає на показники проекту не лише у вартісному, але й у натуральному виразі, тобто вона спричиняє не лише переоцінку фінансових результатів здійснення проекту, але й зміну самої програми реалізації проекту, передбачених запасів і заборгованостей, необхідних позичкових коштів і навіть обсягу виробництва і продажу.
Отже, перехід в обчисленнях до твердої валюти чи взагалі до натуральних показників не знімає вимог щодо врахування впливу інфляції при визначенні показників оцінки ефективності інвестиційних проектів.
Аналізуючи таку економічну ефективність, слід приділяти увагу показникам, які характеризують процес реалізації проекту, що складається з трьох видів діяльності: інвестиційної, операційної і фінансової. У межах кожного з них відбуваються як надходження Pі(t), так і витрати Bі(t) грошових потоків, різниця між якими внаслідок Інвестиційної і оперативної діяльності у кожному періоді реалізації проекту (на кожному кроці обчислень) являє собою потік реальних грошей f(t), що обчислюється за формулою [21, с. 18)
F(t)=[P1(t)-B1(t)]+[P2(t)-B2(t)] (2.3)
де P1(t), B1(t) — відповідно надходження і витрати грошових коштів у період здійснення інвестиційного проекту як результат інвестиційної діяльності;
P2(t), B2(t) —- ті ж самі показники як результат оперативної діяльності.
Сальдо реальних грошей r (t) — це різниця між цими процесами від усіх трьох видів діяльності (також на кожному кроці обчислення):
(2.4)
Складання моделей визначення економічної ефективності інвестиційних проектів базується на дисконтуванні