Вказані показники є результатом порівняння розподілених у часі доходів з інвестиціями та витратами на виробництво продукції, а тому й визначають комерційну ефективність інвестиційного проекту. Як правило, усі вони в умовах ринкових відносин розраховуються із використанням показника чистого зведеного доходу (NPV). Головним фактором при визначенні NPV є саме грошові потоки, а не прибуток, оскільки лише вони можуть забезпечити реалізацію заходу.

Чистий потік платежів як доходів включає прибуток від виробничої діяльності і амортизаційні відрахування, а як витрат — інвестиції у капітальне будівництво, поновлення основних фондів унаслідок їх спрацювання в процесі виробництва, а також фондів для створення і накопичення оборотних коштів.

Вплив інвестиційних витрат і доходів від них на величину NPV можна записати формулою [21, с. 22]

(2.5)

де tn — рік початку виробництва продукції;

tc — рік завершення капітального будівництва;

(KV)t, — інвестиційні витрати (капітальні вкладення) в році.

Тут слід зазначити, що замість річного інтервалу у формулах можуть використовуватися і менші часові інтервали (місяць, квартал, півріччя). Рік початку виробництва продукції tn, може співпадати з роком завершення будівництва tc. Випадок, коли tn>tc, означає тимчасову затримку виробництва продукції після завершення будівництва, а коли tn<tc, - початок виробництва до завершення будівництва.

Розглянемо суть і зміст цього показника на прикладі інвестиційного проекту ТзОВ “СП “Інтерплит”. Протягом 2000-2002 років здійснювалось капітальне будівництво цеху ламінування № 2, загальний капітал якого на момент завершення будівництва склав 500 тис. грн.. Виробництво продукції почалось одразу ж після завершення будівництва і закінчиться через 8 років, а отже цикл даного інвестиційного проекту складає 11 років. Потік платежів (здійснений та прогнозований) наведено в таблиці 2.5 і зображено на рис. 2.2.

Таблиця 2.5.

Показники потоку платежів інвестиційного проекту за роками

Рік | Будівництво | Виробництво

0-й | 1-й | 2-й | 3-й | 4-й | 5-й | 6-й | 7-й | 8-й | 9-й | 10-й

Чистий потік платежів | -150 | -150 | -200 | 37,5 | 62,5 | 125 | 125 | 125 | 125 | 125 | 125

Рис. 2.2. Чистий потік платежів.

Чистий зведений дохід пов’язаний з нормою дисконтування. У табл. 2.6 і на рис. 2.3 зображено їх залежність.

Таблиця 2.6

Показники чистого зведеного доходу і норм дисконтування

Норма дисконтування | 0 | 2 | 5 | 6 | 8 | 10 | 12 | 15

Чистий зведений дохід, тис. грн. | 350 | 246 | 161 | 93 | 37 | -8 | -45 | -88

Рис. 2.3. Залежність величини чистого зведеного доходу від норми дисконтування

Природно, що чистий зведений дохід буде максимальним за відсутності дисконтування, поступово змешуючись при збільшенні відповідної норми. Вже при 10 %-ій нормі дисконтування чистий зведений дохід стає від’ємним, що вказує на неефективність інвестиційного процесу за цієї умови.

З рисунка 2 видно, що при певному значенні норми дисконтування (що коливається у межах від 9 % до 10 %), чистий зведений дохід дорівнюватиме нулю. Таке значення норми дисконтування і є внутрішньою нормою дохідності IRR.

Методика визначення внутрішньої норми дохідності залежить від конкретних особливостей розподілу доходів, виду інвестицій та їх розміру.

А коли інвестиції і віддача від них – у вигляді потоку платежів, IRR визначається розв’язком рівняння по відношенню до невідомої величини d*

, (2.6)

де d*=IRR – внутрішня норма дохідності, що відповідає потоку платежів Pt.

Рівняння (2.6) досить просто розв’язується за методом інтеграцій на ПЕОМ. У нас IRR дорівнює 9,6 %. Отже, затримка початку випуску продукції на 2 роки по закінченні будівництва знижує цей показник до 7 %.

Термін окупності (payback period) — це один з найпоширеніших показників, що застосовуються для оцінки ефективності інвестицій (особливо попередньої). Поширений він і в нашій країні.

Термін окупності визначається як період часу, упродовж якого інвестиції будуть повернені за рахунок доходів, одержаних від реалізації Інвестиційного проекту. Точніше, під терміном окупності розуміють тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі використаних інвестицій.

Для його визначення можна скористатися наступною формулою:

, (2.7)

де h — термін окупності;

KV — сумарні капіталовкладення в інвестиційний проект.

Слід зазначити, що в цьому рівнянні t=0 відповідає моменту завершення будівництва. Величина h визначається послідовним додаванням членів ряду дисконтованих доходів доти, доки не буде одержана сума, що дорівнює обсягу інвестицій чи перевищує його.

Аналізуючи цей показник далі, запишемо

, (2.8)

причому Sm < KV < Sm+1. Тоді термін окупності дорівнюватиме

, (2.9)

Очевидно, на величину терміну окупності окрім інтенсивності надходження доходів великий вплив має застосована норма доходів.

У табл. 2.7 наведені результати розрахунку терміну окупності для нашого інвестиційного проекту за різних значень норм дисконтування.

Таблиця 2.7.

Розрахунок терміну окупності проекту залежно від норми дисконтування

Норма дисконтування | 0 | 2 | 4 | 6 | 8

Термін окупності, років | 5,2 | 5,51 | 5,86 | 6,88 | 6,78

Природно, що найменший термін окупності відповідає ситуації, коли відсутня норма дисконтування доходів. Монотонно зростає він при збільшенні ставки відсотка. Проте дослідження свідчать, що на практиці можуть траплятися випадки, коли строку окупності інвестицій не існує (чи він дорівнює нескінченності).

При відсутності дисконтування ця ситуація виникає лише тоді, коли строк окупності більший за період одержання доходів від виробничої діяльності. А при дисконтуванні доходів терміну окупності може просто не існувати (прямує