3.2 Шляхи прискорення інвестування української економіки.

Особливе місце серед проблем, які визначально впливають на складні процеси становлення і розбудови держави належить інвестиціям, що забезпечують відтворення і оновлення матеріально-технічного потенціалу виробництва.

Визначення та узагальнення тенденцій у цій фундаментальній сфері економіки країни дозволяє обґрунтувати пропозиції щодо вирішення найбільш гострих проблем, виявити регіональні та галузеві пріоритети, шляхи реалізації Інвестиційної політики.

Позитивні зрушення, які з'явилися у сфері інвестиційної діяльності останніми роками, вселяють надію, що почали створюватися можливості для їх закріплення і подальшого розвитку процесів інвестування економіки незалежної України.

Головним завданням сьогодення і перспективної стратегії капіталізації усіх сфер господарської діяльності повинно стати забезпечення комплексного, системного підходу до управління процесами оновлення і відтворення виробничого потенціалу усіх галузей народного господарства на засадах впровадження новітніх досягнень науки, техніки і високих технологій.

В сучасних умовах з'являється впевненість, що усі існуючі негативні тенденції інвестиційної діяльності можуть бути успішно подолані послідовною, цілеспрямованою і дієвою діяльністю усіх учасників Інвестиційного процесу.

При цьому інвестиційна політика повинна базуватися на основній стратегічній меті реформування економіки, визначати систему державних, галузевих і регіональних пріоритетів, прогресивні підходи до участі інвесторів у стабілізації і розвитку усіх секторів економічної діяльності.

Для організації і координування робіт щодо реалізації зазначених пріоритетів повинні бути підготовлені програмні документи, в яких конкретизувались би цілі, завдання, терміни, ресурси і виконавці заходів, спрямованих на принципові зрушення в підходах до залучення інвестицій, визначення напрямів формування інвестиційної політики, підвищення її впливу на процеси реформування економіки і ефективне використання виробничого потенціалу господарських комплексів.

Одним з таких документів є «Програма розвитку Інвестиційної діяльності України на 2002-2010 роки, яка відпрацьована фахівцями центральних органів державного управління на виконання Указу Президента України від 12.07.2001 р. №512 «Про заходи щодо поліпшення Інвестиційного клімату в Україні», а також Інших програмних документів, які визначають стратегічні напрями розвитку економіки країни.

Програмою передбачено комплекс заходів щодо дальшого поліпшення інвестиційного клімату з врахуванням результатів міжнародного форуму «Шляхи збільшення інвестицій в Україну», який відбувся 18.06.2001 р. під егідою Консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україні. Крім того, в ній намічені конкретні завдання органам державного управління:

- передбачати в проектах державного бюджету кошти, необхідні для реалізації програми;

- внести пропозиції щодо започаткування інвестиційних проектів у окремих пріоритетних галузях економіки;

- розробити заходи щодо широкомасштабного висвітлення інвестиційної політики та здобутків України у формуванні сприятливого інвестиційного клімату з метою створення позитивного Інвестиційного Іміджу України за кордоном;

- передбачати у місцевих бюджетах кошти, необхідні для реалізації програм збільшення обсягів залучення Інвестицій для економічного розвитку відповідних регіонів.

Серед додаткових заходів щодо збільшення надходжень інвестицій можна виділити:

- поліпшення економічних, правових та організаційних умов діяльності інвесторів в Україні;

- недопущення порушень прав інвесторів;

- забезпечення відкритості, прозорості та послідовності процесу приватизації державного майна;

- активізацію інформаційного та організаційного забезпечення залучення інвестицій;

- стимулювання укладення угод про розподіл продукції, концесії, лізинг;

- проведення заходів щодо активізації інвестиційної діяльності банків, фінансових установ;

- надання державної підтримки розвитку депресивних територій. Таким чином огляд вищенаведених напрямів формування державної стратегії інвестиційної діяльності показує, що вони охоплюють важливе коло питань, вирішення яких дозволить суттєво поліпшити інвестиційне середовище і на цих засадах значно прискорити процеси капіталізації економіки.

В той же час вищенаведені програмні документи не зачепили ряд дуже принципових питань, які доводиться постійно вирішувати, фахівцям сфери інвестиційної діяльності.

В першу чергу слід навести проблему вивчення, узагальнення, адаптації до українського економічного простору І подальшого використання позитивного досвіду країн СНД та дальнього зарубіжжя щодо Інвестування основного капіталу. Насамперед заслуговує на увагу досвід Азербайджанської Республіки, Угорщини, Польщі, Чехії, Китаю, тощо.

Не приділена увага питанням державного управління інвестиційними проектами: створенню банку даних інвестиційних проектів, забезпеченню сучасного проектного менеджменту, створенню системи моніторингу реалізації проектів.

Практично відсутні питання проведення державної експертизи проектів, пов'язаної із подальшою бюджетною і пільговою їх підтримкою. Слабо розвинуті проблеми гарантування і страхування інвестицій як для вітчизняних, так і іноземних інвесторів. Треба особливо наголосити, нагальну потребу перенесення центру ваги управління інвестиційного діяльністю з центру на регіональний рівень.

Системний розгляд шляхів і пропозицій щодо значного прискорення І підвищення ефективності інвестиційної діяльності дозволяє згрупувати їх навколо таких головних проблем:

1. Створення сприйнятливого для інвесторів інвестиційного середовища,

2. Визначення державних, галузевих І регіональних пріоритетів.

3. Формування комплексної системи державного управління інвестиційною діяльністю.

4. Консолідація і розвиток джерел фінансування інвестицій.

5. Створення системи державної підтримки інвестиційної діяльності галузей, територій, суб'єктів господарювання та інвестиційних проектів.

Перевага у визначенні державного інвестування виробництва повинна надаватися ключовим виробництвам, а також галузям, які забезпечують створення інфраструктури, наукомістким і високотехнологічним виробництвам.

Для підвищення ефективності Інвестиційної діяльності в Україні доцільно:

- розвивати підтримку вітчизняних виробників, конкурентоспроможної продукції, експорт і витіснення з українського ринку імпортних товарів;

- відпрацювати механізми встановлення та реалізації інвестиційних пріоритетів;

- розвивати і комплексно використовувати усі можливі джерела залучення інвестицій, як внутрішніх, так і іноземних;

- впровадити дієву державну амортизаційну політику, яка забезпечувала б відчутне накопичення інвестиційних коштів і прискорене оновлення основного капіталу підприємств усіх форм власності;

- відновити і зробити дієвою систему державної експертизи інвестиційних проектів, забезпечуючи державну підтримку пріоритетних проектів;

- впровадити механізми гарантування і страхування усіх видів інвестицій від можливих ризиків;

- активно використовувати інвестиційний потенціал регіонів України, забезпечуючи їх орієнтацію на реалізацію загальнодержавних пріоритетів;

- ширше вивчати І впроваджувати позитивний досвід Інвестування економіки країн СНД і