Компанії також можуть брати до уваги такі вторинні фактори, як діяльність у якомога більшій кількості країн; жорстка конкуренція; уникнення високих ставок ввізного мита або транспортних витрат. Але не буде ніякого інвестування, якщо не очікується прибуток. Інвестор не тільки сподівається на отримання прибутку, але й на те, що цей прибуток повинен бути вищим, ніж в іншій Країні.

Уряду України необхідно здійснити наступні кроки, щоб перетворити податкову систему на позитивний елемент інвестиційного клімату:

Формування податкового кодексу мають бути чіткими, а сам кодекс має вимагати від податкових органів мінімуму дій на власний розсуд і самовільних рішень;

Підвищення прозорості та справедливості оподаткування;

Встановлення обґрунтованих розмірів податкового тягаря. Зниження ставки ПДВ;

Ліквідування численних звільнень від сплати податків і поставок за нульовими ставками.

Що стосується банківської справи:

Розвивати ринок капіталу;

Запроваджувати ефективну систему переказу виплат в інші країни. Щоб досягти цієї мети, уряд має ліквідувати всі обмеження на операції з виплатою;

Ліквідувати тиск уряду на банки з метою надання прямих позик збитковим державним підприємствам;

Розвивати процедури банкрутства з ефективним механізмом її примусового застосування, а також зміна структури капіталу проблемних банків.

Що стосується монетарної політики:

Встановити реальні економічні завдання щодо інфляції;

Ліквідувати регулювання цін;

Уряд має працювати на підвищення довіри до нього і особливо довіри до проголошеної монетарної політики;

Що стосується торгівельної політики:

Уряду необхідно зосередити свою увагу на тому, щоб відкрити українську економіку, відмінивши всі тарифи й адміністративні перешкоди;

Обмежити ліцензії, щоб заробляти тверду валюту у формі квот і ліцензій на товарну продукцію;

Повністю реформувати митну службу. Запровадити систему попередньої перевірки імпорту міжнародними офіційно схваленими компаніями;

Відмінити численні імпортні регулювання.

Узагальнюючи зазначені заходи, можна відмітити, що стратегія щодо прямих іноземних інвестицій буде найефективнішою, якщо її визначити як частину широкого пакету стратегій, сформульованих для забезпечення довготривалого сприяння економіці. Чітко проголошена програма економічної трансформації є важливою передумовою для створення міжнародної громадської думки про країну та її керівництво як таких, що твердо мають намір позбутися практики командного підходу в національній економічній політиці.

Якщо уряд рухається в напрямку досягнення своїх основних економічних завдань і запланованих обмежень і немає заперечень щодо курсу реформ, то зростає ймовірність того, що інвестори вкладатимуть свої капітали.

Нажаль, це найменше стосується України, де протиріччя між законодавчою і виконавчою гілками влади є частиною щоденного політичного середовища. Ці зіткнення між різними політичними інституціями щодо напряму економічної реформи створюють клімат невизначеності та перешкоджають припливу інвестицій. Для того, щоб спонукати інвесторів вкладати капітали в країну, де відчувається відсутність зростання, політики повинні бути спроможними завоювати високий ступінь довіри і бути готовими підтримувати чітку, просту і зорієнтовану на ринок політику.

Реалізація вищезазначених заходів дозволить покращити інвестиційний клімат України.

Висновки

Зацікавленість України у збільшенні надходжень іноземних інвестицій втілюється у цілеспрямованих заходах щодо поліпшення інвестиційного клімату. Моделювання інвестиційного клімату країною, що приймає інвестиції, має виняткове значення для створення ефективного механізму залучення та використання іноземного капіталу.

По-перше, це поглиблює оцінку загальної економічної ситуації в країні. По-друге, дає системне уявлення про мотивацію поведінки іноземного партнера. По-третє, віддзеркалює напрямки впливу на іноземного партнера.

Отож, здійснивши досліджування даної теми, можна зробити наступні висновки:

Щодо теоретико-організаційної основи інвестиційного процесу в Україні:

Потреба України в іноземних інвестиціях зумовлена трьома головними причинами. По-перше, надзвичайно низькою інвестиційною активністю владних товаровиробників і підприємств. По-друге, гострою необхідністю технічної і технологічної модернізації як самого виробництва, так і всієї ринкової та соціальної інфраструктури шляхом імпорту сучасних технологій, машин і устаткування. По-третє, проблемами впровадження в усі сфери господарського життя нових методів управління, менеджменту і маркетингу як необхідних атрибутів ринкової системи.

Широкомасштабному залученню іноземних інвестицій в економіку України перешкоджають:

нестабільна макроекономічна і політична ситуація;

значна не відпрацьованість та невідлагодженість правової сфери, а також постійна зміна інвестиційного законодавства;

нерозвиненість вітчизняної інвестиційної інфраструктури;

невисокий рівень прибутковості вкладень;

відсутність дієвої системи страхування іноземних інвестицій;

недосконалість національного інвестиційного менеджменту.

щодо оцінки інвестиційного процесу в Україні:

Проаналізувавши інвестиційну діяльність СП “Інтерплит” слід відмітити, що як для підприємства, що було створено не так давно, його структура є досить раціональною та ефективною. Проте це не означає, що вона не потребує вдосконалення. Сьогодні в будь-якій сфері діяльності найбільш важливий фактор – інформація, її швидкий обіг, якість, кількість. Для покращення будь-то виробничої чи управлінської діяльності підприємства, керівництву не завадило б подбати про більший взаємозв’язок функціональних підрозділів, про більш жорсткі терміни надання інформації;

Існує кілька методів оцінки ефективності інвестицій та показників ефективності. Одні з них розглядають як якісні, що характеризують доходність одиниці капіталу, а інші – як абсолютні, тобто такі, що відображають масштаб отриманого доходу. На мою думку, і ті, і ті показники слід застосовувати паралельно для отримання більш чіткої картини про ефективність інвестиції;

Враховуючи міжнародний досвід залучення інвестицій можна сказати, що в окремих випадках податкові важелі можуть стати не тільки важливим, а й вирішалтььним спонукальним мотивом для інвесторів. Йдеться про податкові гавані та ар шорні загони. Отож, загальнодержавна політика повинна забезпечити узгодження інтересів держави та інвесторів з врахуванням існуючого співвідношення пропозиції і попиту на ринку капіталів, реальних можливостей нашої країни.

щодо ефективності залучення прямих іноземних інвестицій:

Для вдосконалення інвестиційної та