3.3. Якість | 3.3.1. Первинні

3.3.2. Реінвестиції

3.4. Спосіб | 3.4.1. Разові й остаточні

3.4.2. Що вимагають додаткових вкладень у підприємства

3.5. Мета | 3.5.1. Комерційна

3.5.2. У межах технічної допомоги, або благодійництва

3.5.3. Для власних потреб

3.6. Структура | 3.6.1. За участю тільки приватного капіталу

3.6.2. За участю приватного і державного капіталу

3.6.3. За участю національних і міжнародних організацій

3.7. Участь партнерів | 3.7.1 Паритетні засади

3.7.2 Більша частка іноземного партнера

3.7.3 Менша частка іноземного партнера

З урахуванням дії глобально-економічних, політико-, ресурсно- та загальноекономічних факторів формується відповідна стратегічна орієнтація країн базування та приймання капіталу, яка в свою чергу впливає на мотивацію безпосередніх партнерів при створенні СП.

Рис. 1.1. Мотивація створення МСП у системі макроекономічних факторів.

Для країн базування, традиційно головними серед яких є промислово-розвинені країни вирішальним макроекономічним фактором експортної орієнтації прямого підприємницького капіталу є стан балансу ввозу І вивозу інвестицій.

У зв'язку з цим виділяють такі країни, які: переважно експортують капітал (Японія), зберігають приблизну рівновагу експорту та Імпорту капіталу (Німеччина, Франція), нетто-імпортери (Ірландія, Португалія, Іспанія, Туреччина).

В останні роки крупними експортерами капіталу стали Південна Корея, Тайвань, Китай, країни близького сходу.

Для країн приймання привабливість прямих інвестицій у формі СП зумовлена такими факторами:

- імпорт прямих підприємницьких капіталів веде до збільшення виробничих потужностей та ресурсів, сприяє поширенню передової технології і управлінського досвіду, підвищенню кваліфікації трудових ресурсів;

- з'являються нові матеріальні та фінансові ресурси, мобілізуються і більш продуктивно використовуються національні ресурси;

- СП сприяють розвиткові національної науково-дослідної бази;

- стимулюється конкуренція і пов'язані з цим позитивні явища (підрив позицій місцевих монополій, зниження цін та підвищення якості продукції, яка заміщає імпорт і застарілі вироби місцевого виробництва);

- підвищуються ціни та попит на національні (місцеві) фактори виробництва;

- збільшуються експортні надходження у вигляді податків на діяльність МСП;

- в умовах слабкого контролю використання держпозик ризик з місцевих переноситься на іноземних інвесторів, які самостійно вирішують проблему самоокупності.

Слід вказати на стримуючі фактори розвитку іноземної підприємницької діяльності:

- імпортовані через МСП ресурси повинні окупатись та забезпечувати надходження прибутку, який потім репатріюється. У довгостроковому контексті відтік ресурсів через репатріацію прибутку повинен
перевищувати величину первинних вкладів, тому і озорити про збільшення виробничого апарату за рахунок іноземних інвестицій тільки у розрахунку на їх стимулюючий вплив, на економічний розвиток приймаючої країни в цілому;

- МСП залучають ресурси у своїх цілях, які можуть не збігатися з національними. На практиці, як правило, не вдається уникнути зіткнення національних інтересів іноземних інвесторів. Часто має місце дискримінація національного сектора, яка посилюється правовими заходами макроекономічного стимулювання МСП;

- МСП, як канали передавання технологій часто стають відносно закритими анклавами в національній економіці, слабо пов'язаними з іншого її частиною, на яку попадають витрати по забезпеченню функціонування анклаву. При цьому сила ефекту анклавності обернено пропорційна рівню економічного розвитку приймаючої країни. Крім того, на практиці така країна майже не бере участі у створенні нової технології, а отримує її кінцевий продукт. Передача частини науково-дослідних робіт має місце, переважно, у низько технологічних галузях;

- будучи формою проникнення на зарубіжний ринок, МСП можуть в угоди з діючою на місцевому ринку олігополією (або монополією), коли "збивати ціни" не входить у їх завдання. МСП також можуть справляти стимулюючий вплив на національне підприємництво, поглинаючи фінансові нагромадження у місцевій та іноземній валютах;

- суттєві експортні надходження найбільш реальні у сировинних галузях, в обробній промисловості іноземні інвестиції мають переважно імпортозаміщуючий характер;

- нерегульований розвиток МСП може посилити соціальне розшарування, поляризацію маси споживачів у приймаючих країнах.

В Україні МСП розглядаються, як самостійний вид зовнішньоекономічної діяльності, а створення СП за участі іноземних партнерів - як одна із форм здійснення іноземних інвестицій.

Згідно чинного законодавства до підприємств з іноземними інвестиціями належать підприємства будь-якої правової форми, створені відповідно до законодавства України, якщо протягом календарного року його статутному фонді е кваліфікаційна іноземна інвестиція, що складає не менше 20% статутного капіталу і водночас не менша від суми, еквівалентної певній кількості доларів СІНА, а саме:

- у разі здійснення інвестицій у вигляді рухомого та нерухомого майна, прав Інтелектуальної власності, прав на здійснення господарської діяльності для банків та інший кредитно-фінансових закладів (організацій) 100 000 доларів США;

- у разі здійснення інвестицій у конвертованій валюті, валюті України при реінвестиціях, цінних паперах для банків та інших кредитно-фінансових закладів - 1 000 000 доларів CLLLA, для інших підприємств (організацій) 500 000 доларів США.

Закон України "Про господарські товариства" передбачає можливість створення українсько-зарубіжних СП у п'яти правових формах: акціонерне товариство; товариство з обмеженою відповідальністю; товариство з додатковою відповідальністю; повне товариство; командитне товариство.

На території України підприємства з іноземними інвестиціями можуть бути створені шляхом:

1. Заснування іноземними інвесторами СП з українськими юридичними та фізичними особами;

2. Придбання іноземним інвестором частки участі (акцій) у діючих підприємствах без іноземних інвестицій;

3. Придбання українськими юридичними, або фізичними особами частки у діючих підприємствах із 100% іноземною інвестицією.

МСП може