Інвестори з інших країн ще вимогливіші до вибору регіону інвестування. Так, скажімо, російські інвестори основну частину своїх капіталів спрямували у Крим (і зокрема Севастополь), у галузі: охорона здоров'я (будівництво санаторіїв і будинків відпочинку), будівництво житла. Крим як курортна зона інвесторів з інших країн, на жаль, зовсім не цікавить. Водночас російські інвестиції порівняно в незначній кількості присутні у кожному регіоні України.

Нідерландські інвестори охоче вкладають капітали у Київську (тут сконцентровано майже 80% усього обсягу інвестицій) і Львівську області, де їх цікавить харчова промисловість. Вибірково вкладають кошти бізнесмени з Кіпру, Основна частина інвестицій припадає на Одеську, Дніпропетровську, Львівську, Миколаївську і Полтавську області. Цікаво, що обсяг інвестування з цієї країни такий великий, що має у кожному українському регіоні найбільшу питому вагу. Наприклад, 36% іноземних інвестицій, вкладених у Миколаївську область, прийшли із Кіпру. Для порівняння: частка США - 2%, Німеччини - 3%. [20. с.8]

У чому полягають причини привабливості даних регіонів для Кіпру? Чому обсяг інвестицій з інших країн у ці регіони значно менший? Можна припустити, що у вигляді іноземних Інвестицій сюди повертається український капітал, оскільки "наймоднішим" місцем реєстрації підприємства за кордоном, як відомо є Кіпр, що пояснюється низькими ставками оподаткування прибутків, отриманих у цій країні внаслідок зовнішньоекономічної діяльності. Капітали з Кіпру надходять у такі галузі, як машинобудування і металообробка (Дніпропетровська, Полтавська обл.), внутрішня торгівля (Дніпропетровська, Львівська, Одеська обл.) хімічна і паливна промисловість (Луганська обл.), харчова промисловість (Львівська, Миколаївська, полтавська обл.), сільське господарство (Хмельницька обл.).

Інтерес іноземних інвесторів до Києва, на мого думку, природний і зрозумілий. Київ - столиця європейської держави. Тут; за деякими даними, обертається значна готівкова маса країни, активно розвивається ринкова Інфраструктура, досягнуто помітного зростання промислового виробництва. З кожним роком поліпшуються тенденції будівництва і розвитку транспорту. У Києві зосереджені інвестиції у фінансовий, кредитний і страховий сектори економіки.

Водночас економіка України мало приваблива для іноземного капіталу. Це викликано наявністю негативних факторів: макроекономічна нестабільність; криза у промисловості; нестабільність законодавства; низький рівень розвитку комунікацій; зростання зовнішнього боргу та наявність бюджетного дефіциту; низька виконавча дисципліна в органах влади і управління; низька платоспроможність більшості населення; криза платежів; нерозвиненість банків, страхового бізнесу, консалтингу, лізингу, фондового ринку, інвестиційних фондів; неврегульованість земельних правовідносин.

Цікавим с дослідження, проведене німецькою консультативною групою у 1997 році, в межах якого опитано 20 інвесторів Із 8 країн, які сукупно вклали е українську економіку 540 млн. дол. (або понад третину іноземних інвестицій па той час). Ці інвестори вкладали кошти у різні галузі у регіонах України, а також в інших країнах.

Висновки цього дослідження такі. Іноземні інвестори:

- розглядають український ринок передусім як потенційний ринок збуту, тобто вкладають кошти, сподіваючись на економічне зростання і підвищення платоспроможного попиту у майбутньому;

- майже не враховують таких факторів, як низька вартість робочої сили та нижчий рівень оподаткування;

- стикаються зі значними перешкодами — адміністративними бар'єрами, нестабільністю законодавства, неспроможністю уряду виконувати свої зобов'язання, надмірним державним регулюванням.

Залишається вкрай нерозвинутою ринкова інфраструктура. Фактично не створено ринків консалтингу, лізингу, інжинірингу, юридичного забезпечення підприємництва тощо.

Повільно формується інфраструктура фондового ринку, не
розв'язуються проблеми стандартизації систем обліку і звітності, які налаються інвесторам емітентами цінних паперів. Відсутня розвинута біржова та розрахунково-клірингова системи з цінних паперів, а система оподаткування операцій із цінними паперами залишається вкрай недосконалою.

Законодавство, що регулює функціонування фондового ринку, залишається – нерозвинутим і характеризується нестабільністю. За таких умов роль фондового ринку як джерела інвестицій зведена до мінімуму.

Одна із причин, що стримує приплив іноземних інвестицій — макроекономічна нестабільність. Цей фактор найвідчутніше впливає на обсяги залучених коштів нерезидентів. Стабілізація с необхідною але недостатньою умовою виникнення сталих Інвестиційних мотивацій для підприємців узагалі й нерезидентів зокрема, її має супроводжувати прийнятий рівень прибутковості вкладень як у проект у цілому, так і окремо для іноземного партнера.

Органи державної влади в Україні, особливо на місцевому рівні, ще недооцінюють ролі іноземного інвестування у зростанні економіки. Негативно впливають на інвестиційний клімат і зумовлюють високий ризик інвестування й непослідовний характер реформування економіки правова, економічна та політична нестабільність, недосконала фінансово-кредитна і податкова системи, ргизький рівень розвитку ринкової інфраструктури, високий рівень тонізації економіки.

Водночас в Україні вже створено певні передумови для залучення й .ефективного використання капіталу нерезидентів. Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" для іноземних інвесторів у мас встановлюється національний режим інвєстиційрюї та іншої господарської діяльності. Крім того, в останні роки уряд України прийняв ряд рішень для поліпшення інвестиційного клімату і підвищення привабливості національної економіки для зовнішніх інвесторів, створено Консультативну ралу при Президентові України з питань іріозємних інвестицій та палату незалежних експертів із питань іноземних інвестицій при Президентові України.

Збільшення обсягів залучених іноземних інвестицій і удосконалення їх структури буде неможливим без активізації інвестиційної сфери та поліпшення стану інвестиційного клімату вітчизняної промисловості. Шлях до іноземного капіталу лежить через вітчизняного товаровиробника. У країні мас бути сформований платоспроможний внутрішній попит, у тому числі на продукцію промислового призначення.

На ставлення до України потенційних інвесторів відчутно впливає взаєморозуміння між українським урядом та міжнародними фінансовими організаціями. Відсутність