Динамічно розвиватися інвестуванню не дає змоги стан банківської системи. Сьогодні українські байки практично не задовольняють кредитування, або середньострокове кредитування за умови наявності відповідних гарантій чи застави. За таких умов, на мою думку, держава повинна подбати про створення потужного інвестиційного банку.

Підвищенню рівня інвестиційної привабливості української економіки заважає надто неефективний регулятивний режим. Особливо відчутно стримує розвиток підприємництва наявність складних адміністративних процедур, які повинні виконати підприємства й інвестори для допущення їх на ринок.

Мають місце прямі порушення органами виконавчої влади під час регулювання Іноземного інвестування, про що свідчить судова практика, а також практика роботи Палати незалежних експертів при президентові України.

Регіонами - найбільшими реципієнтами ПІІ у 2001 році були [24. с. 17]:

- м. Київ — 1031, мли. дол.(31,8% загального обсягу залучених у державу ПІІ, 1 місце по Україні), з них за галузями: внутрішня торгівля - 329,2 мли, дол. (31,9% від загального обсягу ПІІ міста); фінанси ..кредит, страхування та пенсійне забезпечення — 147,8 млн. дол.(14,3%);

- Київська область - 266,2 млн. дол.(8,2%, 2 місце), з них за галузями: харчова промисловість -210,7% млн. дол.(79,2%);

- Донецька — 259,4 млн. дол.(8%, 3 місце), з них за галузями: чорна металургія - 106,8 млн. дол.(41,2%); харчова промисловість - 28,9 млн. дол.(11,1%);

- Запорізька - 215,1 млн. дол.(6,6%, 4 місце), з них за галузями: машинобудування і металообробка(без промисловості і медичної техніки) - 162,7 млн. дол.(75,6%);

- Полтавська - 207,4 млн. дол.(6,4%, 5 місце), з них за галузями: паливна промисловість - 148,5 млн. дол. (71,6 %);

- Дніпропетровська - 178,3 млн. дол.(5,5%, 6 місце), з них за галузями: внутрішня торгівля — 46,0 млн. дол.(25,8%); машинобудування і металообробка (без промисловості медичної техніки) - 38,2 млн. дол. (21,4%);

- Одеська - 174,4 мли. дол.(5,4%, 7 місце), з них за галузями: внутрішня торгівля — 35,2 млн. дол.(20,2%); харчова промисловість — 23,2 млн. дол.(13,3%); транспорт - 22,9 млн. дол.(13,1 %).

Аналізуючи досвід інвестування передових економік, можна прийти до висновку, що підприємства здійснюють два основних види витрат. Перший - капіталовкладення у нерухомість, обладнання та інші довгострокові активи, віддача від яких - у вигляді прибутку на інвестований капітал - надходить з часом.

Крім вкладень у обладнання, економічні суб'єкти здійснюють довгострокові інвестиції в наукові дослідження, дослідно-конструкторські розробки та у підготовку кадрів. Це також різновид капіталовкладень, хоча за правилами бухгалтерського обліку вони відображені за статтями витрат. Фактично, цей інший вид витрат слід охарактеризувати, як інновації, оскільки економічний ефект від їх здійснення відбивається в появі нових видів продукції, технологій, знань і навиків.

Якщо економічний ефект від інвестицій у матеріальну сферу виробництва завжди вимірювався у грошовому еквіваленті, то ефект інноваційної діяльності піддається грошове - вартісній верифікації, проте тільки на пізніших стадіях виробничого циклу. Відмінність між цими двома формами інвестиційної діяльності позначилася на виході провідних економічних систем світу на якісно новий рівень розвитку: від постіндустріальної до інформаційної економіки.

На подальше покращення інвестиційного клімату в Україні спрямована Програма стратегічного розвитку «Україна - 2010», видана низка указів Президента України; «Про основні напрями Інвестиційної політики на 1999-2001 pp.» від 18.08.99 р. №1004, «Про Концепцію амортизаційної політики» від 7.03.2001 р. №169/2001, «Про додаткові заходи щодо збільшення надходжень Інвестицій в економіку України» від 22.02.2001 р. №108, «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 12.07,2001 №512.

Елементи системності, визначені в Указі Президента України «Про заходи щодо поліпшення Інвестиційного клімату в Україні» від 12.07.2001 р. №512, підкреслюють послідовність державної політики в удосконаленні інвестиційного середовища, серед яких виділяються:

- подальша лібералізація підприємницької діяльності, спрямована на мінімальне втручання державних органів в діяльність підприємців, забезпечення прозорості процедури прийняття рішень органами влади, посилення захисту прав дрібних акціонерів, зниження податкового навантаження і безумовне додержання прав платників податку;

- підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації, процедур банкрутства, прозорості конкурсних торгів;

- подальше зміцнення банківської системи України, зростання рівня концентрації банківського капіталу, обсягів довгострокового кредитування комерційних проектів, стимулювання притоку іноземного капіталу в банківську сферу;

- використання механізмів .лізингу та концесії для розширення і модернізації інфраструктури, розвиток конкурентного середовища і збільшення надходжень Інвестицій в галузі зв'язку, транспорту тощо;

- розвиток інвестиційної діяльності у спеціальних економічних зонах і територіях пріоритетного розвитку, стимулювання залучення інвестицій у науково-технічну та Інноваційну діяльність, створення технопарків, технополісів, інноваційних бізнес-інкубаторів.

Вищенаведені заходи частково відображені в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 22.02.2001 р. №55-р. «Про заходи щодо поліпшення інвестиційної привабливості України», де вказано, що вони спрямовані на першочергове залучення іноземних інвестицій у пріоритетні галузі економіки, подальшу її дерегуляцію, створення рівних умов для суб'єктів інвестиційної діяльності.

Особлива увага приділена розробці нормативних актів з питань запровадження мотиваційних механізмів залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в інноваційну та науково-технологічну сферу, захисту прав на інтелектуальну власність, відповідальності за порушення договірних умов. Підкреслена необхідність розробки і затвердження «Програми розвитку страхового ринку на 2001-2004 роки», «Концепції створення і розвитку єдиної системи організованих ринків цінних паперів», пропозицій щодо пріоритетних напрямів Інноваційної діяльності, розв'язання проблеми незавершеного будівництва.

Окремо розглянуті заходи щодо інформування іноземних ділових кіл, дипломатичних представництв іноземних держав про можливості інвестування української економіки, інвестиційні можливості України у сфері приватизації та хід приватизації, а