також інвестиційний потенціал регіонів, та підвищення їх інвестиційної привабливості.
Ефективність інвестиційної діяльності на сучасному етапі ринкових перетворень стала однією з ключових у розвитку економіки України. Найважливіші аспекти цієї проблеми стосуються більш широкого залучення вітчизняних та іноземних коштів для розробки та реалізації інвестиційних програм.
При цьому використання зарубіжного досвіду інвестиційної політики набуває особливої актуальності в зв'язку з обмеженістю внутрішніх державних ресурсів. Для подолання кризових явищ в економіці в умовах обмеженості внутрішніх ресурсів і розширення інтеграційних зв'язків України із зарубіжними країнами необхідно активніше використовувати їх досвід для широкого залучення іноземних інвестицій.
У сучасних умовах соціально-економічних перетворень у нашій країні, як ніколи, постає об'єктивна необхідність використання набутого Іншими країнами досвіду активізації інвестиційної діяльності для створення конкурентне здатності господарських систем, модернізації та реконструкції діючих структур, забезпечення диверсифікації капіталу. Про те, питома вага прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку України зростає дуже повільно, про свідчать статистичні дані наведені у таблиці 1.3.
Таблиця 1.3.
Сукупний обсяг прямих інвестицій в Україну по країнах. (млн. доларів CШA на початок року). |
1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
Всього | 438.5 | 896.9 | 1438.2 | 2053.8
США | 96.6 | 183.5 | 263.0 | 381.2 | 589,4 | 635,8 | 730,9 | 898,0
Нідерланди | 11.8 | 46.5 | 119.6 | 214.0 | 302,9 | 361,8 | 370,2 | 398,0
Німеччина | 101.3 | 156.9 | 166.5 | 184.7 | 228,5 | 237,9 | 249,5 | 312,1
Росія | 19.1 | 50 | 106.2 | 150.4 | 287,9 | 314,3 | 295,1 | 322,6
Великобри-танія | 33.8 | 53.9 | 100.3 | 149.9 | 246,1 | 299,4 | 420,4 | 510,5
Кіпр | 28.5 | 51.5 | 86.1 | 125.6 | 211,2 | 372,6 | 478,0 | 602,6
Швейцарія | 21.3 | 38.4 | 49.7 | 79.5 | 106,4 | 156,7 | 193,1 | 272,7
Інші країни | 213,7 | 316,2 | 546,8 | 768,5 | 1643,7 | 1643,7 | 1669,0 | 2021,7
Вивчаючи досвід зарубіжних країн щодо використання податкових важелів для збільшення надходжень капіталів нерезидентів, слід зауважити, що останнім часом податкові системи зазнали значних змін у зниженні ставок і прогресії оподаткування. Теоретичним підґрунтям для цього стала концепція американського вченого А. Лаффера, який довів, що податкові надходження залежать і від ставки, і від бази оподаткування. Якщо податкова ставка зростає, бізнес або йде у тінь, або згортається, тобто скорочується база оподаткування. І навпаки: зниження податкової ставки сприяє збільшенню бази [ 35, с24].
Завдяки цим дослідженням у США у 1987 році було зроблено податкову реформу, в результаті якої максимальна ставка податку на прибуток була зменшена з 46 до 34%. Це позитивно вплинуло і на Іноземне інвестування. Нині іноземний сектор цієї країни характеризується високими темпами та масштабами розвитку, а також широкою диверсифікацією. Тільки за один 1994 рік обсяг капіталів нерезидентів, залучених у економіку США, виріс на 80%.
У Японії максимальна ставка податку на прибуток була зменшена з 43,3 до 37,5%. Як наслідок - обсяг залучених прямих іноземних інвестицій почав різко зростати. Був також ухвалений закон, який встановлював значні податкові пільги, у тому числі для нерезидентів.
Зниження ставок податків на прибуток зроблено також у Франції (з 50 до 45%), у Великобританії (з 52 до 35%), Канаді (з 46 до 28%).
Цікава система податкового регулювання залучення іноземних інвестицій застосована І в країнах Латинської Америки: Мексиці, Бразилії, Аргентині, Венесуелі, Колумбії, Чилі. Сукупні вкладення нерезидентів за минулі п'ять років становили в цих країнах понад 100 млрд. дол. США. Наприклад, розмір оподаткування на прибуток у Чилі визначений на рівні 10%.
Звертає на себе увагу досвід залучення іноземних інвестицій у країни Східної Європи. Значних успіхів досягли Угорщина, Польща і Чехія. Зокрема, за даними 1994 року, рівень іноземного інвестування в Угорщині становив 528 доларів надушу населення (у інших країнах регіону - в середньому 41 долар). Такі масштаби надходження Іноземного капіталу спричинені застосуванням заходів податкового стимулювання інвестицій та проведенням виваженої політики приватизації'. У Чехії законодавство про спільні підприємства та приватизацію надає змогу нерезидент}- вкладати кошти у різні галузі практично без обмежень.
Дуже значні пільги в частині оподаткування прибутку нерезидента запроваджені у Бангладеш. Терміном на 12 років введено податкові канікули для іноземних інвесторів. Істотні пільги передбачені в сільському господарстві.
Більшість компаній, які виробляють експортну продукцію, або зовсім звільнені від сплати податку па прибуток, або сплачують його зі знижкою. Від оподаткування звільнений процент, що сплачується за іноземними позиками, не оподатковуються також операції з імпорту машин та устаткування.
Наслідок інвестиційний клімат Бангладеш характеризується як такий, що постійно поліпшується. За період із 1991 до 1995 року рівень іноземного інвестування у цю невеличку країну зріс утричі.
Серед країн Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) заслуговує на увагу інвестиційне законодавство Туреччини. Уряд пішов шляхом запровадження значних пільг тим нерезидентам, які вкладають кошти у певні пріоритетні сектори економіки та відсталі регіони. Так, мито таким суб'єктам господарювання та інвестування може бути знижене на 20%, ставка оподаткування прибутку - на 20 - 70%, земельні ділянки надаються безплатно, на суму половини загальної вартості інвестицій можуть виділятися податкові позики, запроваджено практику надання знижок зі сплати податку на додану вартість і тарифів на електроенергію.
Світова практика заохочення закордонних вкладень свідчить, що в окремих випадках податкові важелі можуть стати