порядку ведення касових операцій в народному господарстві України всі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, колективні, спільні та інші підприємства, об’єднання, організації, та установи не залежно від форми власності та виду діяльності, мають поточні рахунки в банку і зобов’язані зберігати свої кошти в банківських установах.
Поточний рахунок – це рахунок підприємтсва, відкритий в уповноваженій установі банку для зберігання грошових коштів.
Поточні рахунки відкривають підприємствам усіх видів та форм власності, також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунками відповідно до чинного законодавства України.
Чинним законодавством України не встановлено обмежень щодо кількості поточних рахунків, які можуть відкривати юридичні чи фізичні особи в банківських установах.
Обслуговуючим банком (банком, що обслуговує) називають банк, у якому відкрито рахунки підприємств, організацій, установ усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених законом України "Про банки та банківську діяльність".
Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для формування статутного капіталу господарського товариства (в іноземній або національній валюті) і один рахунок (в іноземній або національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.
Для відкриття поточних рахунків підприємства подають установам банків такі документи:
Заяву на відкриття рахунку встановленого зразку. Заяву підписують керівник та головний бухгалтер підприємства. Якщо в штаті немає посади головного бухгалтера чи іншої службової особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує тільки керівник.
Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію.
Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або органом, який реєструє.
Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку
Картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надане право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищестоящим організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки підприємства.
Довідку про реєстрацію в органах пенсійного фонду України.
Підприємство має право відкрити поточний та депозитний рахунки як в національній, так і в іноземній валюті.
Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України ва безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.
Рахунки класу 3 "Кошти, рахунки та інші активи" призначені для інформації про наявність і рух готівкових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних) валютних та інших рахунках у банках), грошові документи, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та витрат майбутніх періодів.
Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними та розрахунки іноземною валютою на рахунках цього класу та класу 4 "Власний капітал та забезпечення зобов’язань", 5 "Довгострокові зобов’язання", 6 "Поточні зобов’язання" та на рахунку № 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" і № 16 "Довгострокова дебіторська заборгованість" обліковуються в гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного Банку України на дату здійснення грошової операції, оформлення митних документів, підписання документів про виконання робіт (послуг), підписання установчих документів, затвердження авансового звіту про використання підзвітних грошових коштів.
Одночасно грошові кошти, фінансові інвестиції та розрахунки відображаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки та платежі. Курсові різниці за такими операціями відносяться на рахунки № 71 "Інший операційних дохід", № 74 "Інші доходи", № 85 "Інші затрати", № 94 "Інші витрати операційної діяльності", № 97 "Інші витрати".
Вільні грошові кошти підприємств повинні обов’язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає грошові кошти. Готівку, необхідну для забезпечення господарської діяльності, підприємства зберігають у своїх касах. Частина грошових коштів видається під звіт співробітникам підприємства для витрат, що виникають у зв’язку з виконанням доручень адміністрації підприємства. Розрахунки між підприємствами і організаціями здійснюються як правило без участі готівки, шляхом перерахування коштів з рахунку в банку свого підприємства на відповідні рахунки інших підприємств. Це виключає використання в розрахунках готівки і пов’язаних з ними витрат на охорону, транспортування, але не виключає самої готівки з розрахункових операцій. Розрахунки і платежі здійснюються як правило за допомогою грошових коштів. По суті розрахунки готівкою нічим не відрізняються від безготівкових розрахунків.
Кошти у валюті іноземних держав обліковуються окремо по кожній валюті, але в перерахунку на національну валюту України. Необхідність такого перерахунку пов’язана з тим, що грошовий вимірювач у бухгалтерському обліку виступає як узагальнюючий методичний прийом. Бухгалтерський облік всіх підприємств України складений тільки в одній валюті, тобто у гривнях.
Документальне оформлення операцій з грошовими коштами.
Касові операції оформляються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджені Мінстатом України за згодою з НБУ і Мінфіном України, і які повинні застосовуватись без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності:
КО-1 "Прибутковий касовий ордер";
КО-2 "В.К.О.";
КО-3 "Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів";
КО-4 "Касова книга";
КО-5 "Книга обліку приймання та видання касиром грошей".
Касові ордери – це документи, що засвідчують законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням.
Оприбуткування готівки в касу здійснюється на підставі прибуткового