Інформація про суми надходжень, недоїмки та переплати за спеціально встановленими кодами у відповідності із діючою бюджетною класифікацією.

Податки і збори ( обов'язкові платежі ), що списано з розрахункових рахунків платників в останні числа звітного місяця , а зараховано на рахунки бюджетів та державних цільових фондів у наступному місяці, відображаються у звіті за той місяць, коли ці платежі фактично зараховано до бюджету.

Перед складанням звіту за формою 1-П на перше число місяця податки і збори ( обов'язкові платежі), що зараховуються до бюджетів та до державних цільових фондів звіряються з даними бухгалтерії органу держказначейства та фінансового органу. Результати звірки оформляються довідкою, в якій в разі виникнення розбіжностей вказується причина і наводяться пояснення. Довідка завіряється підписами начальників відповідних органів і головних бухгалтерів ( начальниками відділу обліку і звітності) та скріпляється печатками. Після проведення звірки органи державної податкової служби складають звіт форми 1 -П , примірники якого надсилають фінансовим органам і органам Держказначейства.

Зведення про суми недоїмки та переплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які піддягають нарахуванню до бюджетів та до державних цільових фондів складаються на підставі особових рахунків платників.

Вищестоящими органами Державної податкової служби зведення про надходження податків і зборів, які надійшли до бюджетів і до державних цільових фондів , та зведення про суми недоїмки та переплати по платежах складаються на підставі реєстру форми № 25 ( по платниках , які знаходяться в них на обліку ), та на підставі звітів форми № 1-П , що подаються нижчестоящими податковими інспекціями.

В зв'язку з проведенням взаємозаліків державні податкові інспекції кожного місяця станом на перше число подають звіт про суми проведених взаємозаліків .Звіт складається в гривнях наростаючим підсумком з початку року. Суми проведених взаємозаліків в частині зарахування доходів до бюджету відображають у звіті по кодах у відповідності до бюджетної класифікації України.

Отже, звітність Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську є узагальненням показників її роботи, результатів її перевірок та рішень Державної податкової адміністрації України.

% .т?

2.3. Проектування системи обліку в зв'язку з переходом на Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

У другій половині XX століття у зв'язку з розвитком міжнародних економічних відносин спеціалізації і кооперації., створенням транснаціональних корпорацій почали здійснюватись перші кроки у напрямі гармонізації бухгалтерської практики.

Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку ще в 1973 році поставив собі за мету досягти єдності в принципах бухгалтерського обліку, що використовуються підприємствами і організаціями при складанні фінансової звітності в різних країнах світу, звузити існуючі відмінності різних облікових систем гармонізацією регулюючих положень і стандартів бухгалтерського обліку , а також процедур, пов'язаних зі складанням і поданням фінансових звітів.

В Європі вимоги щодо фінансової звітності країн - учасниць ЄС було встановлено ще у 1978 році Четвертою Директивою ЄС "Про уніфікацію форм звітності і правші їх аудиту" і в 1983 році Сьомою Директивою "Про принципи складання консолідованої звітності" .

За роки панування централізованої системи управління наша країна була відірваною від інтеграційних процесів, що відбувалися у світі , внаслідок чого її економіка виявилась не інтегрованою у світову економічну систему. Тому однією з найважливіших сфер перетворень є реальне включення економіки України у світове господарство , вихід підприємств на зовнішні ринки та їх участь у конкурентній боротьбі, формування відкритої економіки, стратегічне призначення якої - сприяння підвищенню ефективності і конкурентоспроможності. Тому питання про необхідність реформування бухгалтерського обліку в Україні виникло відразу після переходу української економіки на ринкові важелі управління . І це закономірно, адже в усьому світі бухгалтерський облік та фінансова звітність, що складається на його основі, є однією з найважливіших підстав для прийняття переважної більшості конкретних економічних рішень.

Водночас система бухгалтерського обліку, що історично склалася у нашій країні, відповідала лише потребам держави і не враховувала інтересів інших користувачів фінансової інформації.

Слід зазначити, що на той час Україна ще не була готова до реформування системи бухгалтерського обліку як складової частини заходів, спрямованих на впровадження ринкових економічних відносин. Трансформації потребувала насамперед економіка, яка повністю була сформована у неринковому середовищі. Для цієї роботи невистачило досвіду і відповідних знань. На ці потреби оперативно ще в 1992 році відгукнулись західні колеги. В країнах СНД, в тому числі і в Україні, було організовано курси з передавання знань з бухгалтерського обліку, аудиту, фінансового менеджменту в умовах ринкової економіки тощо. Ідеї

І гармонізації бухгалтерського обліку пронизували дедалі більше умів і і ставали дедалі більш актуальними. Проте законодавчого закріплення 1 приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність 1 до вимог ринкової економіки і міжнародних стандартів бухгалтерського І обліку в Україні все ще не було.

і Водночас країни учасниці ЄС здавна надавали цьому питанню 1 неабияке значення. Хоча в основному норми бухгалтерського обліку і і звітності встановлювалися законами про діяльність компаній ( у Великій І Британії такий Закон прийнято ще у 1844 році), більшістю країн - учасниць і СС було прийнято ще й спеціальні законодавчі акти для регулювання І порядку ведення бухгалтерського обліку, складання та подання І оприлюдненої фінансової звітності.

І В Україні була необхідність в прийнятті закону, який би
І регламентував єдині принципи ведення бухгалтерського обліку