Потреба в необхідності подібного законодавчого акта зумовлена такими факторами.

По-перше, як вітчизняні виробники і підприємці , так і інвестори для обґрунтування своїх рішень потребують такої побудови бухгалтерського обліку, який би надавав їм достовірну інформацію про майновий стан , про результати діяльності відповідно до прийнятої у міжнародній практиці методики ведення бухгалтерського обліку. Згідно із Законом України про оподаткування прибутку підприємств , який сьогодні діє, розрахунок оподатковуваного прибутку великою мірою орієнтований на метод нарахування доходів і витрат, який відповідає світовій практиці ведення бухгалтерського обліку.

По-друге, сьогодні існує спектр проблем , пов'язаних з визначенням оптимальної адекватної системи взаємозв'язків між бухгалтерським обліком і звітністю та податковою політикою держави. Така адекватність є одним з найважливіших аспектів загальнодержавної облікової політики, оскільки дає можливість максимально реалізувати інтереси як держави, так і суб'єктів володіння власності. Тепер в Україні фактично створено відносно відособлену податкову звітність у вигляді податкових декларацій. І облік фактично орієнтований тільки на потреби податкового законодавства. Це не можна задовольняти всі групи користувачів фінансовою інформацією. Ми маємо досвід країн з розвиненою економікою, коли бухгалтерський облік, а відповідно і звітність , існують паралельно з податковим обліком. І причому так, що призначений для керівників і власників з метою управління і фінансового контролю за діяльністю підприємства, а другий - для визначення податкових зобов'язань і контролю за виконанням їх.І Річ у тім , що оподатковуваний прибуток не збігається сьогодні з І прибутком як з показником економічної діяльності підприємства, оскільки і методи ,які застосовуються в бухгалтерському обліку, спрямовані на І відображення реальних економічних процесів. А оподатковуваний прибуток І розраховують із застосуванням зовсім інших методів, які передбачає І податкове законодавство.

І І сьогодні жоден з директорів не може ефективно управляти своїм
і підприємством на основі тільки двох показників: валових доходів і валових
І витрат, які є основою податкового обліку. Це призводить до падіння рівня
І ефективності управління суб'єктом господарювання. І основне - до
І неможливості на державному рівні дати адекватну оцінку більшості
І макроекономічних процесів , що відбуваються в Україні.
І Отже, можна сказати , що бухгалтерський облік інтернаціональний. А
І ось податкове - національне. І наша мета, щоб ці розбіжності між
І бухгалтерським і податковим обліком були мінімальними.
і По-третє, Закон дає змогу вирішити ще одну не менш важливу
І проблему - проблему контролю. Вона стосується як контролю за веденням
1 звітності в принципі так і за її якістю. Тепер ми можемо з повною
І впевненістю сказати, що бухгалтерський облік ведуть тільки ті
І підприємства , які підлягають обов'язковій аудиторській перевірці. А як
І ідуть справи на інших підприємствах , незрозуміло, по-моєму, навіть
І керівникам.

І Таким чином, Закон визначав би правові норми регулювання ,
І організації і ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності.
І 3 першого січня 2000 року набув чинності Закон України "Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". Цей Закон
поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до
І законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і
форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів
господарської діяльності , які зобов'язані вести бухгалтерський облік та
подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із вищевказаним Законом метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах:*

обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;*

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю
інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських
І операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на
І її основі;*

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;*

послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством

І

обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у
випадках, передбачених національними положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у
фінансовій звітності;*

безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;*

нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;*

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з