, умови застосування і повнота використання економічних законів в господарській практиці людей.
Практика організації і вдосконалення управління суспільним виробництвом у всіх його сферах свідчить про те , що якби не змінювався господарський механізм та умови його функціонування (система показників, фінансування, економічного стимулювання і т.д.), то без комплексного аналізу неможливо успішно регулювати роботу окремих установ. Особливо важливого значення аналіз набуває в сучасних умовах, коли одним із вирішальних напрямків вдосконалення управління економікою є ЇЇ демократизація.
Особливість економічного аналізу , як функції управління полягає в тому , що він охоплює результати діяльності всіх інших функцій управління виробництвом (організації, планування, координації, обліку, контролю та стимулювання), базується на фактах їх проявлення, перероблює інформацію про стан діяльності установи та підпорядковує їх єдиній меті - прийнятті рішень по переходу діяльності установ на більш високий рівень розвитку. Більше того , здійснення інших функцій управління неможливо без економічного аналізу. Планові організації та інші управлінські акти обумовлені результатами аналізу. Він дозволяє досліджувати інші функції управління та в кінцевому результаті сприяє вдосконаленню та підвищенню рівня управління.
Тільки за допомогою глибокого вивчення та узагальнення результатів діяльності установ утримують інформацію у вигляді, який необхідний для прийняття управлінських рішень [10].
І Процес управління суспільним виробництвом включає збір
І економічної інформації про стан виробництва ,вивчення цієї інформації,
І розроблення та прийняття управлінських рішень . Економічний аналіз, як
І засіб пізнання цією сукупністю фактів економічної діяльності займає в
І ньому основне місце. Він забезпечує вибір необхідної для прийняття
і управлінських рішень інформації і перехід від фіксації стану господарських
І операцій та процесів до рівня їх розуміння.
і На практиці економічний аналіз дозволяє здійснити перевірку
І правильності та обгрунтованості планових показників господарської
І діяльності, стану норм і нормативів . Він необхідний також для об'єктивної
1 оцінки фактичних результатів діяльності, виявлення відхилень від планів та
їх причини. Кінцева мета аналізу - виявлення резервів дальшого
покращення діяльності підприємств. Таким чином, економічний аналіз є
важливим інструментом управління і повинен широко використовуватись в
господарській практиці.
І Предметом економічного аналізу є господарська діяльність , яка
І направлена на здійснення відповідних функцій по соціально-культурному і
і науковому обслуговуванню суспільства та ефективне використання
І виділених їх ресурсів [2].
І Процес аналізу не обмежується виявленням та характеристикою
І чинників, а включає також вимірювання ступені їх впливу на результати
І господарської діяльності установ при допомозі спеціальних технічних
І прийомів . В склад економічного аналізу входять також узагальнення його
І результатів, оцінка результатів роботи установи в цілому і розробка
І конкретних заходів по усуненню виявлених недоліків і використанню
І резервів.
І Значення економічного аналізу в організації роботи бюджетних
І установ та фінансових органів характеризується завданнями , які він
І виконує . Аналіз забезпечує розробку обґрунтованих планів та нормативів,
І забезпечує контроль за їх дотриманням та ефективністю використання
І різних видів ресурсів , за повнотою задоволення суспільних потреб, виявляє
І недоліки та невикористані можливості в роботі установ.
І Ефективність аналізу в бюджетних та наукових установах,
І фінансових органах в значній мірі залежить від правильності планування
І аналітичної роботи та її організації. Раціональна організація такої роботи
І проводиться на єдиній для народного господарства основі з метою
І охоплення нею всіх ланок та рівнів управління. Слід врахувати , що аналіз
І фінансово-господарської діяльності бюджетних установ проводиться на всіх
ланках бюджетного планування - від кошторису окремої установи до
бюджету держави в цілому.
Значна роль в організації аналізу і безпосередньому його проведенні
І належить фінансовим органам , державним податковим інспекціям, та
органам системи держказначейства. Перед аналізом стоять такі завдання:
своєчасна мобілізація доходів бюджету, виявлення додаткових надходжень
до бюджету , забезпечення безперервного фінансування передбачених
планом і бюджетом заходів., здійснення систематичного контролю за правильним , раціональним , економним та ефективним використанням коштів. Вирішення цих завдань можливе тільки при умові глибокого вивчення економіки всіх галузей матеріальної та нематеріальної сфери , подальшого підвищення рівня економічної і контрольної роботи фінансових органів , вдосконалення її форм і методів.
Завданням визначення бази оподаткування і прогнозних показників у 2004 році є визначення чітких орієнтирів в організації роботи державної податкової інспекції та її структурних підрозділів по повній мобілізації належних бюджету платежів. Метою відповідних розрахунків є аналіз бази оподаткування звітного періоду та повне розкриття можливостей регіону по наповненню доходної частини бюджету у прогнозному періоді, вишукуванню додаткових джерел наповнення бюджету, шляхів ліквідації податкової заборгованості, залученню "тіньового" сектору до оподаткування тощо.
При складанні розрахунків необхідно керуватися чинними нормативно-правовими актами з питань оподаткування, методичними 1 вказівками по обчисленню бази оподаткування та методичними І рекомендаціями щодо обрахування бази оподаткування та визначення І прогнозних показників у 2004 році, а також орієнтуватися на показники І виконання мобілізації доходів бюджету у 2003 році.
І Станом на 01.01.2005 р. ДПІ в м. Івано-Франківську обліковано 7037
І юридичних та 8519 фізичних осіб платників податків, з яких відповідно 60,9
і та 49,9 % сплачують податкові платежі.
І Протягом 2004 р. державною податковою інспекцією обласного
І центру забезпечено виконання прогнозних показників по стабілізації
І бюджетних надходжень на 110,5 відсотків - фактично надійшло 140,9 млн.
І грн. при прогнозі 127 млн. грн. В порівнянні з 2003 роком ріст надходжень
складає ЗО млн. грн. або 27,2 відсотки. Грошовими коштами