І Податок на прибуток підприємств найбільш поширений . Він існує у
і всіх країнах світу під різними назвами . Питома вага його в загальних
І надходженнях до бюджетів відносно невелика, бо в основному
j підприємства не є юридичними особами і платять прибутковий податок , як
фізичні особи.

В Україні система прибуткового оподаткування підприємств характеризується частою зміною об'єкту оподаткування. Так в 1996 році податок справлявся з прибутку, в 1997 - з доходу , 1-й квартал 1998 року з прибутку, з 2-го кварталу 1998 року та 1999 рік знову з доходу, 2000-2004

І роки з прибутку. В структурі бюджету України податок на прибуток

1 підприємств становить вагому частку (рис.З.І., 3.2..*).

1 "**

і Важливою причиною високої частки податку на прибуток

1 підприємств (зокрема причиною багаторазового перевищення часткою

і цього податку частки особистого прибуткового податку) є особливість

І податкової політики України, що проявляється у встановленні надмірного

і податкового тягаря на підприємства. Цей тягар надмірний внаслідок

і особливостей обліку фінансових результатів в Україні ( за підрахунками

І спеціалістів , 30% оподаткування прибутку , розраховане у відповідності з

і чинною в Україні методикою, дорівнює 48-54% оподаткування у

І відповідності з моделлю , запропонованою основами Світового податкового

І кредиту) [9].

І Рис. 3.1. Питома вага податку на прибуток в структурі бюджету України

\ Рис. 3.2. Структура доходів бюджету України на 2004 рік.

І Таким чином , якщо більш висока питома вага податку на прибуток

І підприємств у порівнянні з особистим прибутковим податком в Україні за

1 даного рівня життя переважної частини населення є закономірністю, то

І ступінь переважання першим податком другого є неприродним,

І зумовленим надмірним податковим тягарем на підприємства.

*Рисунки 3.1. та 3.2. виконано самостійно.

j

І Отже, структура податкової системи України відповідає загальним

І закономірностям, властивим розвитку податкових систем. Ці закономірності

| становлять об'єктивну межу вдосконалення податкової системи України на

f сучасному етапі. Зміна основних характеристик цієї системи можлива лише

за умови усунення причин, що їх зумовлюють, тобто зміни певних

параметрів соціально-економічної системи України.

m Всі ці проблеми вказують на недосконалість та неефективність І чинної податкової системи, на те, що вона сприяє поглибленню економічної І кризи. Виникає необхідність проведення податкової реформи та створення І єдиного систематизованого законодавчого акта прямої дії, який І охоплюватиме всі без винятку питання податкового права та відповідатиме І адекватним засадам податкової політики держави.

3.3.Зміст та значення фінансового контролю в умовах | становлення ринкової економіки

І Розвиток продуктивних і виробничих відносин у різних соціально-
1 економічних формаціях потребує вдосконалення функцій управління
і процесом виробництва , в тому числі і фінансового контролю економіки.
і Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань
І системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям
І управління, які визначаються економічними і політичними
І закономірностями розвитку певної формації. Функції контролю
1 зумовлюються діями основного економічного закону формації і цілями
і суспільства, інтереси якого він забезпечує.

І Контроль проявляється як функція системи управління суспільними
І процесами. Це стосується в основному соціального управління, політичного
І керівництва правової держави.

І Раціональне господарювання неможливе без застосування системи

і економічних заходів щодо додержання законодавства у галузі господарської

І політики, тобто без систематичного і діяльного контролю з боку держави за

і виробництвом, розподілом і споживанням суспільного продукту і

і використанням суспільної праці, як живої, так і уречевленої.

і Отже контроль - це система спостереження і перевірки відповідності

І процесу функціонування об'єкту управління прийнятим управлінським

І рішенням , встановлення результатів управлінського впливу на керований

І об'єкт виявленням відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.

І За допомогою контролю встановлюють причини і винних у

І відхиленнях з метою усунення негативних явищ і недопущення їх у

І майбутньому. Контроль , як функція управління, є засобом зворотного

1 зв'язку між об'єктом і системою управління, інформує про дійсний стан

І керованого об'єкта , фактичне виконання управлінського рішення. Розвиток

і контролю в економічних системах управління підпорядковане

1 продуктивним силам і виробничим відносинам.

І Отже, економічний контроль - це система органів державного та
і господарського управління , які здійснюють контроль за економічним і
І соціальним розвитком країни відповідно до законодавчого регулювання.
і Ринкові відносини ґрунтуються на розширенні прав підприємств,
І роздержавленні власності та існуванні різних її форм, демократизації
1 управління у використанні економічних важелів та стимулів, спрямованих
І на підвищення ефективності праці та її оцінку за кінцевим результатом. У
І зв'язку з цим демократичний напрям розвитку контролю господарської
І діяльності підприємств полягає у застосуванні економічних важелів.
1 Суть економічного контролю в умовах ринкової економіки полягає в
і регулюванні процесу розширеного відтворення суспільне необхідного
І продукту відповідно до законодавчих норм.

Контроль за змістом включає перевірку економічних, соціальних, політичних, ідеологічних , науково-технічних та інших напрямів розвитку суспільства. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку економіки народного господарства - галузі, підприємства.

Важливою функцією економічного контролю є вплив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, запобігання непродуктивним витратам і втратам , закріплення господарських зв'язків, додержання господарського і трудового законодавства, забезпечення збереження власності. Крім того, економічний контроль передбачає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємств, конкурентною спроможністю його продукції на внутрішньому

j