Згідно з Законом України "Про систему оподаткування" (ст. 2) сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування . Податки, їх ставки, обов'язкові платежі встановлюють:

- Верховна Рада України;

- Верховна Рада АР Крим;

- місцеві органи самоврядування.

Порядок сплати, зарахування податків, зборів /обов'язкових платежів/ до бюджету та до державних цільових фондів встановлюють ці ж законодавчі органи. Успішне здійснення податкової політики, діяльність податкової системи залежить від чіткого дотримання принципів побудови і визначення податкової системи. Такими принципами є:

І) стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

2) обов'язковість — впровадження норм сплати податків і зборів /обов'язкових платежів/, визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

3) рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків та зборів (обов'язкових платежів) на

рівні прибутків і пропорційно більших податків, зборів ( обов'язкових платежів) — на більші доходи;

4) рівноправність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

5) соціальна справедливість — забезпечення державної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподаткованого мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого та прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі і надвисокі доходи;

6) стабільність — забезпечення постійності податків і зборів (обов'язкових платежів), їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року (з 1.01 до 31.12);

7) економічна обґрунтованість — встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з врахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

8) рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів бюджетів для фінансування витрат;

9) компетенція — встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платниками здійснюється; відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим і вищими місцевими органами самоврядування;

10) єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела оплати податку і збору, строків та порядку оплати податку, підстав для надання податкових пільг;

11) доступність — забезпечення розуміння податкового зако-нодавства платниками податків і зборів (обов'язкових платежів).

Система оподаткування — це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань. Становлення системи оподаткування в Україні почалося з прийняттям 25 червня 1991 р. Закону "Про систему оподаткування". У ньому були визначені принципи побудови і призначення системи оподаткування, перелік податків, зборів та обов'язкових платежів, платники та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку. Враховуючи зміни в податковій політиці держави,

необхідність подальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 2004 р. було прийнято другий варіант Закону "Про систему оподаткування". Третій варіант цього Закону Верховна Рада України прийняла 18 лютого 2002р. В останньому варіанті Закону дається більш повне і чітке визначення принципів побудови системи оподаткування; поняття системи оподаткування, платників податків і зборів, об'єкта оподаткування; обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів податків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів.

Система оподаткування — це сукупність податків і зборів, тобто обов'язкових платежів в бюджети різних рівнів, а також у державні цільові фонди. Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови:—

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та ін-вестиційної активності;—

обов'язковість;—

рівнозначність і пропорційність;—

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;—

соціальна справедливість;—

стабільність;—

економічна обґрунтованість;—

рівномірність сплати;—

компетентність;—

єдиний підхід;—

доступність.

Усі податкові платежі поділяються на чотири групи:

1) прямі - це податки, які держава стягує безпосередньо у доходів або майна платників податків. До них належать: податок на прибуток підприємств і організацій, прибутковий податок з громадян.

2) непрямі - це податки, які стягуються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуються споживачами при його купівлі. До них належать , зокрема, податок на додану вартість і акцизний збір.

3) податки на майно (із землі, будівель , автомобілів, дивідендів і т.д.).

4) платежі на соціальне страхування.

Отже, податок - це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини вартості валового національного продукту на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може.

Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі різні автори називають різні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції — фіскальну та регулювальну. Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави,

формуванні централізованих фінансових ресурсів для виконання державних функцій. Вона реалізується через розподіл частини валового національного