кооперативів, авто кооперативів, садівничих та інших кооперативів, профспілок, військових частин, а також суб'єктів господарської діяльності Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України);
- філії юридичних осіб;
- кооперативи (житлово-будівельні, авто кооперативи, садівничі та інші);
- профспілки;
- військові частини, а також суб'єкти господарської діяльності Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України. Платників - юридичних осіб також поділяють на резидентів і
нерезидентів. До резидентів належать юридичні особи незалежно від форм
власності, а саме:
- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;
- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;
До нерезидентів належать:
- юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
- розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.
Отже, можна зробити висновок, що податки - найефективніший інструмент непрямого регулювання економічних процесів, власне, в основному за рахунок сплачених податків здійснюється виконання дохідної частини бюджету. Процес виконання дохідної частини бюджету надзвичайно складний та відповідальний. Від виконання дохідної частини бюджету залежить забезпечення виконання видаткової частини бюджету.
їїОдним з напрямів ефективного формування дохідної частини бюджету є детальний аналіз виконання кожної статті протягом попередніх років та врахування певних об'єктивних причин відхилення від передбачених показників. Від повноти і своєчасності сплати платежів до бюджету платниками залежить своєчасне і повне виконання дохідної частини.
Склад доходів , форми їх мобілізації в бюджеті залежить від системи і методів господарювання , а також від накреслених державою економічних швдань. Донедавна власником основної частини засобів виробництва в нашій країні була держава, тому доходи бюджету формувалися в основному ш рахунок грошових нагромаджень державних підприємств, установ і організацій.
Державний бюджет України розробляється на базі наявної дохідної частини , тому важливим є її реальне визначення та повне виконання . В основу мають бути покладені об'єктивні оцінки прогнозних макроекономічних показників. При аналізі розробки державного бюджету слід врахувати наступне:
- річні проекти мають складатися лише на основі існуючої податкової бази;
- важлива умова стабільності податкових надходжень - мораторій на податкове законодавство впродовж двох-трьох років;
- поступове впровадження нових податкових змін , особливо тих, що стосуються значного скорочення надходжень до бюджету;
- поступове скасування податкових пільг із переходом до диференційованої сплати податків у відповідних галузях;
- проста і доступна система оподаткування, контроль за дотриманням сплати податків.
Забезпечення надходження платежів у бюджет в першу чергу залежить від податкової системи. Податкова система - це сукупність правових норм, які регулюють розміри, форми , методи і терміни справляння податків і платежів, що мають податковий характер і необхідні державі для виконання її функцій [34].
Податкова система України сьогодні перебуває у стані перманентних змін. Однак, практика її реформування свідчить про недостатньо з'ясовані питання щодо того, які повинні проводитись податкові реформи. Саме методологічні аспекти, а не вивчення змісту податкових реформ можуть мати безпосереднє практичне значення для реформування податкової системи України.
Необхідність будь-якої податкової реформи зумовлена трьома моментами:
- зміною умов економічного розвитку та соціально-політичної організації суспільства, що становлять об'єктивну основу реформування податкової системи і визначають характер та соціально-економічні межі в оподаткуванні. Внаслідок цієї об'єктивної причини в процесі податкової реформи не можна створити податкової системи, ступінь зрілості якої вищий, ніж ступінь зрілості економіки, суспільного устрою та соціальних
неодноразово нагадувалось щороку. Одну податкову революцію ми вже аійснили, створивши протягом кількох років (1992-1995) принципово нову податкову систему, з тим "набором" податків і рівнем податкових ставок, які властиві сучасним розвинутим країнам. Другу податкову революцію ми намагалися провести в 1997 році шляхом запровадження принципово нового порядку розрахунку податкової бази ( щодо податку на прибуток підприємств) і значного зменшення нарахувань на фонд заробітної плати. Однак не вийшло. Загострення проблем дефіциту державного бюджету , можливостей його фінансування за рахунок державного боргу, непідготовленість реформи системи соціального і пенсійного забезпечення змусило тимчасово відмовитись від революційних кроків.
3. Особливістю становлення і вдосконалення податкової системи України є її постійна змінюваність, а отже надзвичайно високий ступінь нестабільності. Швидко змінюються не лише ставки ( особливо граничні ставки прибуткового податку: від 90% до 40%) ,а й види податків ( лише протягом 1998-2003 років кілька разів переходили від податку на прибуток до податку на дохід і назад: якщо в 1998 році справлявся податок з прибутку за ставкою 35% , то в 1999 - з доходу за ставкою 18%, в 2000 році -спочатку з прибутку за ставкою 30% , а з II кварталу - з доходу за ставкою 18%, в 2001 році - з доходу за ставкою 22% , у 2002 році остаточно перейшли до оподаткування прибутку). Незрівнянно швидкі зміни , порівняно з розвинутими країнами, відбуваються і в структурі податкової системи України, і в загальному рівні оподаткування.
4. Серед