Кейнсіанці наголошували на фіскальній політиці. Під час спадів діють федеральні бюджети дефіциту: через інфляцію діють надлишки. Монетарна політика? Останні дні кейсіанці концентрували увагу на збільшенні грошової політики, яка була допоміжною, але економіка Кейнса завжди наголошувала на першості фіскальної політики.

Прихильники теорії пропозиції наголошували на важливості зниження оподаткування, що даль б людям більше робочої ініціативи. Вони вірили в збалансований бюджет, тимчасовий дефіцит є виправданим, як необхідність для зменшення рівня оподаткування.

Монетаристи хотіли управляти – з 3 до 4 % процентної ставки грошового росту і балансувати бюджет. Чому? Тому що ми не знаємо достатньо про роботу нашої економіки, що успішно проводить макроекономічну політику. Накінець ми маємо багато послідовників класичної школи, які вірять, що макроекономічна політика стабілізації є такою, що завдає поразки сама. Тому що люди не тільки передбачають дії уряду, вони також захищають їхні власні економічні інтереси, так що такий ефект урядової політики є негайно і повністю анульованими. Мурей Вайденбаум, який працював урядовцем в консульстві економічних радників президента Рейгана, зазначив багато того, чого нам слід чекати в перспективі.

Кожна економічна думка головних теорій може бути корисною. Твердження економіки Кейнса доводять доречність Західних груп, що намагаються витягти економіку з глибокої депресії в 1970-х роках.

Економіка з точки зору пропозиції відіграла важливу роль в донесенні до народу розуміння високого рівня оподаткування і так призвела податкову реформу в 1980 році. Але розумна громадська політика не може довго зосереджуватися на будь-якій одній з цих теорій.