Повернемось до нашого прикладу І поглянемо, які умови торгівлі, тобто в якому міновому відношенні стануть торгувати зерном і пивом Англія і Португалія.

Згідно з прикладом, в Англії можуть збільшити виробництво зерна на 1 фунт, відмовившись від виробництва 0,6 галона пива. Іншими словами, в Англії співвідношення обміну всередині краї-ни (співвідношення витрат двох продуктів: зерна І пива) стано-вить 1 фунт зерна за 0,66 галона пива (1 ф/з - 0,66 г/п). Оскільки в Англії 1 ф/з - 0,66 г/п, то вона повинна отримати понад 0,66 галона пива за кожний фунт експортованого зерна. В противному разі Англія не виграє від експорту зерна в обмін на португальське пиво.

В Португалії інше співвідношення обміну або витрат двох про-дуктів: пива та зерна. Португалія повинна пожертвувати 1,83 га-лона пива для отримання 1 фунта зерна. Іншими словами, в Пор-ту галії співвідношення внутрішніх витрат становитиме: 1 фунт зерна до 1,33 галона пива (1 ф/з — 1,33 г/п).

Оскільки в Португалії 1 ф/з - 1,33 г/п, вона повинна кати мож-ливість отримувати 1 фунт зерна, експортуючи менше 1,33 галона пива. В противному разі вона не побажає брати участь в міжна-родній торгівлі.

Таким чином, умови торгівлі або коефіцієнт міжнародного об-міну знаходитиметься між 1 ф/з - 0,66 г/п і 1 ф/з - 1,88 г/п.

Коефіцієнт обміну (або умови торгівлі) дуже важливий тим, що від його фактичного значення залежить розподіл вигоди міжна-родної торгівлі між країнами (Англія І Португалія). Фактичне значення коефіцієнта міжнародного бізнесу встановлюється між верхнім і нижнім рубежем, в залежності від світового попиту і пропозиції на товари (зерно і пиво).*

Якщо сукупний світовий попит на пиво нижчий від його про позиції, а попит на зерно - вище пропозиції, то ціна на пиво буде низькою, а ціна на зерно – високою. Коефіцієнт обміну в цьому випадку встановлюється близьким до 1 ф/з - 1 г/п, - котрому віддає перевагу Англія.*

При зворотному співвідношенні світового попиту і пропозиції коефіцієнт міжнародного обміну становиться близьким до рівня 1 ф/з - 0,66 г/п, котрому віддає перевагу Португалія.

Для розрахунку умов торгівлі на реальній статистиці спочатку будується індекс експортних то імпортних цін (в одиницях націо-нальної або іншої валюти) виду11 Див.: Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей. С. 62 - 64.:

а) Для експортних цін

де - частка кожного (і-го) товара в сумарній вартості експорту в базисному році, а - відношення поточної ціни на цей товар до його ціни в базисному році;

б) Для імпортних цін

де – частка кожного (і-го) товару в сумарній вартості імпорту в базисному році, а – відношення поточної ціни на цей товар до його ціни в базисному році. . Умови торгівлі дорівнюють відношенню двох індексів22 Такі індекси експортних та імпортних цін регулярно розраховуються урядовими органами і публікуються МВФ в щорічнику «International Financial Statistics»:

Зростання цього показника звичайно називають «поліпшенням» умов торгівлі. Однак самий по собі показник умов торгівлі ще не свідчить ні про вигідність торгівлі, ні про зміни добробуту. Цей показник потрібно використовувати поряд з іншими даними - про обсяги торгівлі та причини зміни цін. Наприклад, країна знайш-ла більш ефективний спосіб* вирощування пшениці і значно збільшила її пропозицію на світовому ринку. Це призвело до зни-ження цін і «погіршання» умов торгівлі. Але це не означає» що торгівля стала менш вигідною. Країна одночасно може отримати виграш як від зростання ефективності виробництва, так і від збільшення обсягу експорту пшениці за більш низькою ціною.

Більшість теорій оцінюють вигідність (виграш) міжнародної торгівлі з точки зору країни. Але торгівлі не буде до тих пір, поки фірми не бачитимуть вигоди експорту – імпорту для себе.

Питання в тім, чому фірми виходять на світовий рийок, ми док-ладно розглянемо в розділі «Міжнародний бізнес». А поки що у загальному вигляді відзначимо, як виглядають порівняльні пере-ваги і відмінності в перевагах споживачів на рівні фірми.

Перш за все на рівні фірми порівняльні переваги спеціалізації і торгівлі розширюють свій діапазон. Вони можуть ґрунтуватись на ступені поінформованості про ринки Інших країн, порівняльній вигідності торгівлі і ПЗІ, здатності «вирощувати» та захищати Ідеї», ступені та характері державного втручання в міжнародну торгівлю. За допомогою таких інструментів як валютний курс, відсотко-ва ставка, податки, субсидії, премії, знижки тощо, різного роду регламентацій держава створює штучні Порівняльні переваги.

Фірми можуть бути зацікавлені у світовій торгівлі, щоб викори-стати надлишкові потужності, знизити витрати виробництва або розподілити ризик. Але вони не завжди можуть взяти участь в міжнародній торгівлі або через незнання світових ринків, недо-статність інформації про механізм торгівлі та торгівельних обме-жень, або через те, що вважають зарубіжні операції надто ризико-ваними. Що ж стосується транснаціональних корпорацій (ТНК), то сама їх суть, як ми побачимо пізніше, породжує специфічні порівняльні переваги, котрі мають лише незначне відношення до тих, що лежать в основі торгівлі між країнами. Для ТНК здатність утримувати порівняльні переваги залежить -від: 1) ступеня гло-бальності її діяльності; 2) здатності адаптуватись до специфіки кожного національного ринку і швидкої реакції на запити спожи-вачів, що виникають; 3) порівняльної ефективності менеджменту в галузі інновацій, «людських відносин» тощо.

Лише з'ясувавши питання про те, які вигоди здобувають фірми, ми отримаємо повне уявлення про економічні умови світової торгівлі, кістяк яких створюють порівняльні переваги у виробництві товарів в різних країнах та відмінності у перевагах споживачів.

Поглиблення міжнародного поділу праці в умовах