сучасної техногенної цивілізації веде до подальшого бурхливого розвитку світового товарообороту. З другої половини XX ст. світова торгів-ля розвивається високими темпами. У період з 1948 по 1997 р. світовий торговельний оборот зріс у 17 разів. Каналами зовніш-ньої торгівлі щорічно проходить 1/3 всієї виробленої у світі про-дукції. Обсяг світового експорту досяг у 1997 р. близько 5,5 трлн. дол. Темпи зростання світової торгівлі випереджають в останні два десятиріччя темпи зростання світового виробництва. Так, на-приклад, у 1997 р. вони становили відповідно 10 % та 4,5 %. До основних факторів, що забезпечили інтенсифікацію зростання міжнародної торгівлі слід віднести: науково-технічну революцію, активну діяльність транснаціональних компаній, загострення кон-куренції на світових ринках товарів і послуг, регулювання в на-прямі лібералізації міжнародної торгівлі в межах ГАТТ, поси-лення регіоналізації міжнародної торгівлі та відповідну сегмен-тацію єдиного світового ринку.
Основними показниками міжнародної торгівлі є: величина за-гального експорту та імпорту країн, торговельне сальдо країн, питома вага експорту (імпорту) країни в загальному світовому експорті (імпорті) та ін.
Світовий товарний ринок. Міжнародна торгівля є своєрід-ним проявом світового товарного ринку. Світовий товарний ринок — це частина світового ринку, система обміниш відносин якого побудована на організації купівлі-продажу продуктів ма-теріального виробництва. Нині він є ареною гострої конкурент-ної боротьби між експортерами аналогічних або взаємозамінюваних товарів, а також зіткнення інтересів експортерів та імпор-терів. Гострота суперечностей іноді досягає такого рівня, що де-які конфлікти нагадують війни (слід згадати «текстильну», «ав-томобільну», «комп'ютерну» торговельні війни).
Успішний розвиток зовнішньої торгівлі всіх країн значною мірою визначається рівнем цін на світовому ринку. Світова ціна відображає інтернаціональну (міжнародну) вартість товару, яка визначається головними продавцями і покупцями певного виду продукції та формується в процесі здійснення великих і результа-тивних операцій з товаром у вільно конвертованій валюті на сві-товому ринку. Визначення світової ціни на товар — досить склад-ний процес, в якому використовуються ціни довідкові, біржові, аукціонні, ціни торгів. Найближчими до рівня світових є ціни ве-ликих експортно-імпортних угод, що формуються в основних центрах світової торгівлі. Міжнародна торгівля складається із двох зустрічних потоків товарів — експорту та імпорту. Експорт — продаж товарів, що передбачає їх вивіз за кордон. Імпорт — купівля товарів, що пе-редбачає їх ввіз із-за кордону. Загальна сума експорту та імпорту становить зовнішньоторговельний оборот.
Торговельне сальдо — різниця вартісних обсягів експорту та імпорту. Розрізняють позитивне і від'ємне торговельне сальдо. Якщо вартість вивезених товарів перевищує вартість увезених, сальдо вважається позитивним (активним), за зворотного спів-відношення — від'ємним (пасивним). Пасивне сальдо торговель-ного балансу негативно позначається на економічному стані країни та її зовнішньоекономічних позиціях. Для його покриття країна повинна виплатити іншим країнам відповідні грошові кош-ти готівкою (золотом або конвертованою валютою) чи отримати кредит від країн-постачальників або інших банківських установ.
Структуру міжнародної торгівлі розглядають у декількох розрі-зах: по-перше, як торгівлю окремими групами товарів (товарна структура), по-друге, як розподіл торговельних потоків між окре-мими країнами та групами країн (географічна структура), по-третє, як систему методів організації (видів) торгівлі на світовому ринку.
Товарна структура міжнародної торгівлі являє собою торгівлю товарами і торгівлю послугами. У свою чергу торгівля товарами поділяється на торгівлю продовольством, сировиною, мінераль-ним паливом, продукцією переробної промисловості. Головна і, зрештою, тривала тенденція в розвитку торгівлі товарами полягає в тому, що в загальному товарообороті збільшується частка гото-вих промислових виробів за відповідного зменшення питомої ва-ги сировинних товарів. Більш ніж 1/3 всієї світової торгівлі в се-редині 1990-х рр. — це торгівля обладнанням і машинами. Відбу-вається інтелектуалізація світової торгівлі. В експорті промислово розвинутих країн зростає частка високотехнологічної продук-ції (США, Швейцарія, Японія — понад 20 %, Німеччина та Фран-ція — близько 15 %).
Другою тенденцією у розвитку товарної структури міжнарод-ної торгівлі є те, що одним з найбільш швидко зростаючих секто-рів світового ринку є ринок послуг. Торгівля послугами розвива-ється більш швидкими темпами, ніж зовнішня торгівля в цілому. Загальний обсяг ринку послуг у 1997 р. становив 1,3 трлн. дол., що дорівнювало 20 % світового експорту, і якщо він зріс удвоє за період з кінця 1980-х — початку 1990-х рр. до 1997 р., то анало-гічне зростання світового експорту відбулось за останні 15 років. На цьому ринку пропонуються найрізноманітніші послуги, зокрема: готельний бізнес, рекламні і консалтингові послуги, стра-хові та фінансові послуги, агентські та брокерські послуги, франчайзинг, торгівля ліцензіями і патентами, «ноу-хау», інжиніринг, лізингові послуги та ряд інших.
Світовий товарний експорт розміщується по країнах та регіо-нах світу досить нерівномірно. Так, наприкінці 1990-х рр. на роз-винуті країни припадало близько 65 % світового товарного екс-порту, в тому числі на Європейський Союз — 32 %, США — 16 %, Японію — 6 %. Значна частина їх товарообороту припадає на взаємну торгівлю.
Питома вага країн, що розвішаються, коливалась в останні де-сятиріччя м межах 20-24 %. Вони в основному залишаються по-стачальниками сировини, продовольства та порівняно простих виробів готової продукції на світовий ринок. Разом з тим окремі країни з даної групи, передусім «нові індустріальні країни», де-монструють значні зрушення у структурі свого експорту, інтен-сифікації зовнішньоекономічної діяльності, їх частка у світовому експорті становила в середині 1990-х рр. близько 11 %.
Частка країн з перехідною економікою в міжнародній торгівлі за останнє десятиріччя скоротилася майже вдвічі і становить нині 6—10 %. Це пояснюється перш за все складною економічною си-туацією, затяжною кризою в даних країнах.
Нерівномірність ще більшою мірою властива географічній структурі торгівлі послугами. Лідерами тут є вісім найбільш роз-винутих країн, на