Особливістю міжнародної конкуренції є її глобальний характер. Стратегія конкурентної боротьби на світовому ринку безпосеред-ньо залежить і від загального стану світового господарства, і від соціально-економічного становища різних країн, їх торговельної, валютно-кредитної політики, від дій міжнародних економічних угруповань та міжнародних економічних організацій. У зв'язку з цим міжнародному бізнесу доводиться вирішувати дилеми:*

диференціація продукції по країнах або стандартизація;*

адаптація стратегії та методів конкуренції до місцевих умов або орієнтація на глобальні підходи (наприклад, використання так званого «ефекту переливу» - розробка програми маркетингу на ряд країн);*

підвищення ефективності за рахунок філій в окремих країнах або підвищення ефективності в глобальному масштабі тощо.

Глобальність міжнародної конкуренції породжує множинність цін міжнародної торгівлі. Множинність цін означає, що на один і той же товар може бути ряд цін в залежності від умов ринка тієї чи іншої країни, регіону та характері угод: ціни за звичайними комерційними угодами; ціни за кліринговими угодами; ціни за програмами допомоги тощо. При виділенні з багатьох цій світової ціни використовують, як правило, два основних критерія:*

за цією ціною відбуваються великі комерційні угоди, що передбачають недов'язані експортні та імпортні операції;*

світовими визнаються ціни угод, здійснених у найважливіших центрах світової торгівлі.

Ціни деяких національних ринків відіграють спрямовуючу роль.

Для орієнтації в рівні та динаміці світових цін необхідно знайти основні види цін, що публікуються: довідкові ціни, які публі-куються у спеціальних бюлетенях, експортних прейскурантах; ціни статистики зовнішньої торгівлі, які відображають ціни ре-альних угод в міжнародній торгівлі; біржові котировки, які по-казують реальні ціни на біржі; ціни аукціонів, що фіксують реальні ціни угод на аукціонах; публіковані ціни фактичних угод і контрактів.

Трансфертні ціни Зростання в міжнародній торгівлі питомої ваги внутрішньокорпораційних товарних потоків істотно підвищує в системі світових цін значення транс-фертних (внутрішньофірмових) цін.

Трансфертні ціни - умовно-розрахункові ціни, використовувані в межах ТНК для встановлення господарських зв'язків між їх підрозділами, що знаходяться в різних країнах. Вони формують-ся в залежності від стратегії ТНК і становлять предмет комерцій-ної таємниці. Звідси – численні зловживання ТНК по відношенню до суб'єктів світового господарства, у тому числі по відношенню до окремих держав та профспілкових організацій.

Специфікою міжнародного обміну є наявність двох різних видів торгівельних операцій: експорту та імпорту.

Експортна операція являє собою продаж іноземному покупцеві товару з вивозом його з країни продавця за кордон. Особливим різновидом експорту є реекспортна операція. Остання являє собою купівлю товару у іноземного продавця, вве-зення його в країну покупця, а потім перепродаж даного товару (без його перероблення) за кордон іноземному покупцеві.

Імпортна операція являє собою купівлю товару у іноземного про-давця і ввезення його в країну покупця. Різновидом імпорту слід вважати реімпортну операцію, тобто зворотне ввезення із-за кордо-ну вітчизняного товару, який не піддавався там переробленню.

Конституюючим елементом зовнішньоторгівельних операцій є контракт. В якості його предмета може виступати: купівля-продаж товару; виконання підрядних робіт; оренда; міна.

У відповідності з предметом договору виділяють такі види зовнішньоторгівельних контрактів:*

контракт купівлі-продажу;*

контракт оренди;*

підрядні контракти;*

контракт при зустрічній торгівлі11 Характеристику основних видів контрактів дано в Додатку № 1.

Основні види міжнародної торгівлі. Основними видами між-народної торгівлі є: традиційна торгівля, торгівля продукцією в рамках кооперації, зустрічна торгівля.

Традиційна торгівля — це торгівля між суб'єктами різних національних економік за традиційними правилами, тобто за формулою: товар—гроші (залежно від попиту і пропонування).

Торгівля продукцією в рамках кооперації — це спосіб реалі-зації продукції між суб'єктами міжнародної виробничої коопе-рації, котра здійснюється, як правило, за трансфертними ціна-ми в пільговому режимі.

Зустрічна торгівля — це сукупність міжнародних торговель-них угод, за укладання яких закупівля продукції супроводзісується зворотним постачанням товарів з метою досягнення балансу експортно-імпортних операцій. Особливістю світового ринку є те, що суттєвий вплив на між-народну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав та їх груп. Історично склались два протилежних види та-кої політики: протекціонізм і вільна торгівля.

Протекціонізм — це політика обмеження імпорту, що прово-диться з метою захисту національної економіки, стимулює розви-ток вітчизняного виробництва. Інструменти політики протекціоніз-му поділяються на тарифні та нетарифні. Тарифні заходи пов'язані з митними зборами (адвалерпі, специфічні, змішані мита), а нетариф-ні— з ліцензуванням і квотуванням експортно-імпортної діяльності.

Свобода торгівлі — це зовнішньоторговельна політика, яка не обмежується жодними протекціоністськими бар'єрами. За її проведення держава утримується від безпосереднього впливу на зовнішню торгівлю і дозволяє їй розвиватися під впливом попиту та пропонування.

Традиційно вважалося, що найбільшою мірою інтересам країни відповідає політика вільної торгівлі, яка, ґрунтуючись на принципі порівняльних переваг, сприяє економічному розвитку і світовій економіці в цілому, стимулює конкуренцію і обмежує Монополію, розширює коло товарів і послуг, що пропонуються споживачам.

Проте в економічній дійсності абсолютно вільної торгівлі не існувало ніколи. Уряди всіх країн тією чи іншою мірою викорис-товують певні обмеження на шляху руху міжнародних потоків товарів і послуг. Конкретні форми протекціонізму різноманітні, вони реалізуються на національному рівні, шляхом дво- та бага-тосторонніх угод, охоплюють режим експорту й імпорту та ін. Позиції протекціонізму більш сильні в країнах, що розвиваються, та в країнах