І
Факторний аналіз динаміки розвитку регіону.
Фактори вивчення динаміки витрат.
На кінцевий результат діяльності підприємств регіону впливають дві складові:
внутрішні економічні процеси і зовнішні чинники (ринкові умови)
зміна цін на ресурси і відповідно на вироблену продукцію.
Для аналізу динаміки ефективності з позицій “витрати – результат” необхідно абстрагуватись від впливу зміни цін на ресурси і на вироблену продукцію за рахунок відносного узагальнюючого показника ефективності виробництва.
Пропонуємо наступну схему вивчення ефективності промислового виробництва, харчової та хімічної і нафтохімічної підгалузей Івано-Франківської області:
розрахунок узагальнюючих показників,
розрахунок часткових показників ефективності виробництва,
вплив часткових показників на узагальнюючий показник,
структура ефективності витрат і витратоємності виробництва,
якісний аналіз факторів ефективності.
Вивчення динаміки ефективності обумовлює неохідність визначення двох обов’язкових показників (результату і витрат) у фіксованих цінах, що дозволить уникнути впливу оптових цін на відхилення звітного рівня від базового.
Однак для підгалузей промислоості це зробити досить складно через те, що дані затрат на виробництво промислової продукції за окремими економічними елементами являють собою середні величини.
“Чисту динаміку” можна приблизно відслідити, зробивши припущення про одинакову зміну числівника і знаменника по відношенню до показників ефективності затрат.
Ефективність промислового виробництва можна виразити у вигляді відношенння обсягів виробництва до витрат на виробництво (1.1)
, де: ( 1.1 )
Е – Ефективність виробництва;
Р – обсяг виробництва;
V – витрати виробництва.
Зворотньою величиною є затратоємність виробництва (1.2)
, де: ( 1.2 )
Z – затратоємність виробництва.
Результатом вироництва є обсяг виробленої продукції (1.3), який складається:
Р = W + Y , де:
W – перенесена вартість (матріальні витрати, амортизація основних засобів);
Y – заново створена вартість.
W = , (1.4)
Y = P – W = , де: (1.5)
- матеріальні витрати
- амортзація основних засобів;
- витрати на оплату праці;
- витрати на соцільне страхування;
- інші витрати.
Загальна величина витрат виробництва складається з витрат суспільної праці (1.4) і витрат на оплату праці з усіма нарахуваннями та інших витрат (1.6).
V = W + H (1.6)
H = , де:
Н – витрати з оплати праці з усіма нарахуваннями та інші витрати.
Частковими показниками ефективності витрат є наступні показники:
Ефективність живої праці
;
Ефективність затрат необоротніх активів
;
Ефективність затрат оборотніх активів
Таким чином, загальний показник ефективності затрат суспільної праці (ефективності промислового виробництва) має наступний вигляд:
Часковими показниками витратності є – трудоємність (витрати з оплати праці, на соціальне страхування та інші витрати)
, з них:
витратоємність оплати праці
;
витратоємність соціального страхування
;
витратоємність інших витрат
Фондоємність
матеріалоємність
Для визначення впливу часткових показників на загальний розрахуємо узгальнюючий показник витратоємності:
На основі запропонованої методики проведемо факторний аналіз динаміки промислового виробництва вцілому і визначальних підгалузей промисловості регіону – харчової і нафтохімічної. (Додаток 1.2.3.)
Структура узагальнюючих показиків ефективності витрат
всієї промисловості.
Табл. 1.1.
Показники | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Ефективність витрат
суспільної праці | 100 | 100 | 100 | 100 | 100
В тому числі доля впливу:
Ефективність витрат живої праці | 39,2 | 47,1 | 44,2 | 3,1 | 57,4
Ефективність витрат необоротніх активів | 8,3 | 8,6 | 6,7 | 6,1 | 6,0
Ефективність затрат оборотніх активів | 52,5 | 44,3 | 49,1 | 43,8 | 36,6
Вцілому за п’ять років ефективність зросла на 25 % для всієї промисловості, в той час як для харчової – знизилась на 12,9 %.
Профілі ефективності показані відповідно на рис. 1.1. і 1.2.
Зміни в структурі узагальнюючи показників досить суттєві (табл.1.1). Так, в 1998 році ефективність витрат оборотніх фондів домінує над ефективністю витрат живої праці. В 2002 ефективність витрат живої праці відіграє вирішальну роль в ефективності промислового виробництва. Крім тоо зменшується частка ефективності витрат необоротніх фондів. Аналогічні показники розраховані дляхарчової промисловості. (табл.1.2).
Структура узагальнюючих показиків ефективності витрат
харчової промисловості.
Табл. 1.2.
Показники | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Ефективність витрат
суспільної праці | 100 | 100 | 100 | 100 | 100
В тому числі доля впливу:
Ефективність витрат живої праці | 26,8 | 24,8 | 18,6 | 12,9 | 18,4
Ефективність витрат необоротніх активів | 4,6 | 5,7 | 4,9 | 4,3 | 5,3
Ефективність затрат оборотніх активів | 68,6 | 69,5 | 76,5 | 82,8 | 76,6
Структура ефективності витрат у харчовій промисловості кардинально відрізняється від структури витрат у всій промисловості. Частка ефективності витрат живої праці за чотири роки зменшилась в два рази, а частка ефективності витрат оборотніх активів зросла. Доля впливу ефективності необоротніх активів зросла за п’ять років тільки на 0,7 % і залишилась незначною.
В таблицях 1.3 та 1.4 наведена динаміка часткових показників з урахуванням їх кількісного впливу на динаміку узагальнюючого показника ефективності.
Вплив часткових показників ефективності витрат
на узагальнюючий показник ефективності для всієї промисловості.
Табл.1.3
Показники | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Ефективність витрат
суспільної праці | 1,2 | 1,4 | 1,2 | 1,3 | 1,5
В тому числі доля впливу:
Ефективність витрат живої праці | 0,47 | 0,66 | 0,53 | 0,69 | 0,86
Ефективність витрат необоротніх активів | 0,1 | 0,12 | 0,08 | 0,08 | 0,09
Ефективність затрат оборотніх активів | 0,63 | 0,62 | 0,59 | 0,57 | 0,55
Вплив часткових показників ефективності витрат
на узагальнюючий показник ефективності для
харчової промисловості.
Табл.1.4
Показники | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002
Ефективність витрат
суспільної праці | 1,08 | 1,05 | 1,02 | 0,93 | 0,94
В тому числі доля впливу:
Ефективність витрат живої праці | 0,29 | 0,26 | 0,19 | 0,12 | 0,1
Ефективність витрат необоротніх активів | 0,05 | 0,06