який стоїть на перешкоді залученню іноземних інвестицій, є діючий національний режим валютного регулювання та оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю коштів чи майна іноземного походження, що діє згідно з Законом України “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження”. Згідно з цим Законом, підприємства з іноземним капіталом діють на тих самих підставах, що і підприємства без іноземного капіталу, а отже і не можуть користуватися ніякими особливими пільгами чи перевагами.
2. Динаміка іноземного інвестування в економіку України.
За роки незалежності іноземними інвесторами в економіку України було вкладено прямих інвестицій на суму 7762 млн. доларів США (станом на 1 жовтня 2004 року), які надійшли в Україну з 111 держав. Динаміка прямого іноземного інвестування в Україні представлена на рисунку.
Рис.1. Динаміка прямого іноземного інвестування в Україні
Щодо розподілу прямих іноземних інвестицій за країнами їх надходження, то вони представлені у таблиці.
Таблиця
Прямі іноземні інвестиції в Україну за країнами їх надходження |
Обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.07.2003 р
млн. дол. США | %
Всього | 6037,5 | 100,0
у тому числі:
США | 997,6 | 16,5
Кіпр | 631,1 | 10,5
Велика Британія | 564,7 | 9,4
Британські Віргінські острови | 481,4 | 8,0
Нідерланди | 410,7 | 6,8
Німеччина | 359,7 | 6,0
Російська Федерація | 342,9 | 5,7
Швейцарія | 300,1 | 5,0
Австрія | 243,3 | 4,0
Республіка Корея | 172,1 | 2,9
Інші країни | 1533,9 | 25,2
З наведених даних видно, що найбільшими інвесторами в економіку України є США, Кіпр, Велика Британія та Британські Віргінські острови. Аналізуючи це, потрібно пам’ятати, що частина цих інвестицій є частково іноземними, оскільки вони надійшли з офшорних зон (як Кіпр чи Британські Віргінські острови).
Розподіл прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності станом на 01.01.2003 р. наступний: харчова промисловість – 16,0% від загального обсягу іноземних інвестицій, гуртова торгівля та посередництво – 16,0%, машинобудування – 8,8%, фінансова діяльність – 8,1%, транспорт та зв’язок – 7,2%.
Важливим є також розподіл іноземних інвестицій за регіонами України. Розглянемо його докладніше у таблиці 3, у якій бачимо, що третина усіх інвестицій припадає на місто Київ, а найменше іноземних інвестицій отримала Чернівецька область.
Таблиця
Прямі іноземні інвестиції в регіони України |
Обсяг прямих іноземних інвестицій на 01.01.2003 р.
млн. дол. США | %
Україна | 5339,0 | 100,0
у тому числі:
Автономна Республіка Крим | 194,8 | 3,65
області:
Вінницька | 38,4 | 0,72
Волинська | 53,6 | 1,00
Дніпропетровська | 359,4 | 6,73
Донецька | 389,4 | 7,29
Житомирська | 58,2 | 1,09
Закарпатська | 127,7 | 2,39
Запорізька | 362,0 | 6,78
Івано-Франківська | 69,9 | 1,31
Київська | 419,5 | 7,86
Кіровоградська | 38,0 | 0,71
Луганська | 51,6 | 0,97
Львівська | 220,3 | 4,13
Миколаївська | 65,4 | 1,22
Одеська | 289,3 | 5,42
Полтавська | 155,9 | 2,92
Рівненська | 51,0 | 0,96
Сумська | 127,6 | 2,39
Тернопільська | 26,9 | 0,50
Харківська | 164,1 | 3,07
Херсонська | 55,8 | 1,05
Хмельницька | 28,5 | 0,53
Черкаська | 51,6 | 0,97
Чернівецька | 15,0 | 0,28
Чернігівська | 61,3 | 1,15
м. Київ | 1848,9 | 34,63
м. Севастополь | 14,9 | 0,28
3. Шляхи вдосконалення механізмів залучення іноземних інвестицій.
Виходячи з вищесказаного, актуальним питанням є дослідження механізмів стимулювання залучення іноземних інвестицій у національну економіку. До основних таких механізмів належать:
Надання податкових пільг. Іноземні компанії, що мають намір інвестувати свої кошти, як правило, дуже уважно ставляться до системи інвестиційних пільг у країні-реципієнті. У розвинутих країнах основна частина пільг, якими можуть скористатися іноземні інвестори поширюється на всі компанії, що інвестують свої кошти, національні та іноземні. У країнах, що розвиваються, та у країнах із перехідними економіками у більшості випадків існують спеціальні пільги для іноземних інвесторів. Пільги надаються з метою стимулювання регіонального розвитку, залучення фірм до участі у загальнонаціональних програмах та проектах, розвитку науково-дослідних робіт, подолання безробіття, підвищення фінансового забезпечення держави.
Хоча на даний час законодавство визначає національний режим для іноземних інвесторів, проте у науковців немає спільної думки щодо нього. Так, одні вчені вважають, що підприємства з іноземними інвестиціями та підприємства без них повинні бути на рівних умовах, і тому іноземні інвестори не повинні користуватися особливими пільгами, встановленими лише для них. Зокрема, так вважає вчений М.Герасимчук. Інші ж вчені, навпаки, висловлюють думку, що у зв’язку з наявністю конкуренції серед країн-реципієнтів (тобто тих, що приймають іноземні інвестиції) та з несприятливим інвестиційним кліматом, іноземний капітал слід заохочувати та створювати йому таким чином потужні мотивації. Вирішити це завдання можна лише шляхом встановлення пільг та надання гарантій. Український вчений О.Гаврилюк вважає, що повністю скасувати пільги, передбачені лише для іноземного інвестора можна тільки тоді, коли країна досягла достатнього рівня економічного розвитку та не відчуває гострого дефіциту інвестиційних ресурсів.
Такі країни, як Польща, Чехія, чи інші країни, що розвиваються, змогли залучити значні інвестиції власне завдяки наданню пільг іноземним інвесторам. Зокрема, протягом 1990-1999 рр., Польща залучила таким чином понад 50 млрд. доларів США, та навіть на даному етапі розвитку не скасувала більшості податкових пільг для іноземних інвесторів. Аналізуючи інвестиційний ринок України можна сказати, що рівень потенційних прибутків на даний час є недостатньо високим для того, щоб покрити усі існуючі ризики та цим самим зацікавити іноземних інвесторів вкладати кошти в українські підприємства.
Амортизаційна політика держави. Розміри щорічних амортизаційних відрахувань безпосередньо впливають на величину витрат виробництва та суму балансового прибутку, а отже, й на фінансовий