У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


і наявними інструментами регулювання обмінного курсу центральний банк змушений компенсувати проведенням жорсткішої монетарної політики, застосовуючи насамперед такі традиційні інструменти, як обов’язкові резерви та відсоткова політика.

Слід звернути увагу на те, що перехід центральних банків до рефінансування за допомогою операцій на відкритому ринку відповідає загальним світовим тенденціям. Дія таких чинників фінансової глобалізації, як стрімкий розвиток міжнародних фінансових ринків, функціонування сучасних комунікаційних і платіжних систем та неймовірне збільшення обсягів торгівлі на валютних біржах, призвела до того, що значні та недостатньо контрольовані фінансові потоки, що здійснюються у світових масштабах за допомогою новітніх технологій, дедалі частіше використовуються у спекулятивних цілях та стають причиною глибоких фінансових криз. Унаслідок цього центральні банки здійснюють відтепер операції рефінансування насамперед за допомогою короткострокових засобів, таких як операції на відкритому ринку. В такий спосіб вони намагаються застрахувати себе від непередбачуваних ризиків.

Після гіперінфляції, яку довелося пережити в 1992–1993 рр., Україна не може мати іншої стратегічної мети у грошово-кредитній політиці, ніж забезпечення довгострокової цінової стабільності.

В таких умовах центробанк покликаний не тільки виконувати свою конституційну функцію, а й ініціативно включатися в процеси координації грошово-кредитної політики з іншими сферами загальноекономічної політики держави.

Вже сьогодні в переважній більшості країн Центральної та Східної Європи центральні банки реально інтегровані в економічні процеси, займають активну позицію у відносинах з органами виконавчої влади і реалізують на практиці принцип політичної незалежності, подекуди цілком лібералізувавши валютний ринок і розпочавши лібералізацію ринку капіталів (заявка про готовність протистояти ризикам, наявним на світових фінансових ринках), деякі з них самостійно визначають режим валютного курсу і цілі грошово-кредитної політики. Відповідна практика покликана сприяти перетворенню Національного банку України на локомотив випереджувального економічного розвитку шляхом його безпосередньої участі у втіленні в реальне життя моделі безінфляційного економічного зростання, визначеної Посланням Президента України до Верховної Ради в стратегії економічного і соціального розвитку держави на 2000–2004 рр.

Як показує практика здійснення міжнародних розрахунків у міжнародній економічній діяльності, особлива увага у світі приділяється стійкій валюті (долару США, СДР), які в українському класифікаторі валюти входять до І групи, тобто вільно конвертованої валюти, яка широко використовується та продається на головних валютних ринках світу для здійснення платежів за міжнародними операціями.

У зв’язку з цим потребують уточнення такі терміни, як офіційний курс гривні за одиницю СДР та офіційний курс гривні щодо долара США.

Офіційний курс гривні за одиницю СДР є обмінним курсом національної валюти щодо СДР і розраховується Міжнародним валютним фондом (МВФ). Курс гривні щодо СДР, який розраховується Національним банком України (НБУ), відрізняється від курсу МВФ через різницю в часі.

СДР (SDR – абревіатура від Special Drawing Rights, що перекладається як Спеціальні права запозичення – скорочено СПЗ) є міжнародним резервним активом, який було створено Фондом, а також обліковою одиницею МВФ. До 1 січня 1999 р. вартість одиниці СДР визначалася Фондом щоденно шляхом підсумку вираженої у доларах США ринкової вартості певної кількості п’яти провідних валют, що входять до «кошика» СДР: долар США, німецька марка, японська ієна, французький франк та фунт стерлінгів. «Кошик» для визначення СДР переглядається кожні п’ять років. З 1 січня 1999 р. використовується «кошик» у такому складі: долар США – 39%, євро – 32 (замість 21% німецької марки та 11% французького франка), японська ієна – 18% та фунт стерлінгів – 11%.

Офіційний курс гривні щодо долара США встановлюється Національним банком України. До 23 жовтня 1994 р. в Україні дотримувалися системи множинних курсів, включаючи офіційний валютний курс, який визначався НБУ, і ринковий, який встановлювався на валютних аукціонах. З 24 жовтня 1994 р. офіційний курс встановлювався за результатами торгів на Українській міжбанківській валютній біржі. 19 березня 1999 р. НБУ встановив офіційний обмінний курс гривні щодо долара США як середньозважений між курсами за операціями уповноважених комерційних банків на міжбанківському валютному ринку. У межах своєї загальної відповідальності за забезпечення стабільності національної валюти НБУ може впливати на формування офіційного обмінного курсу шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку.

Останнім часом при укладанні міжнародних договорів купівлі-продажу посилаються на середній валютний курс за певний період.

Середній за період курс гривні щодо долара США визначається:–

для місячних значень як середньозважена вартість долара США в гривнях за місяць;–

квартальні та річні значення розраховуються як середньоарифметичне від місячних значень.

Таким чином, визначальною характеристикою валютного курсу є його сталість. Як свідчить світова практика, абсолютно усталеної валюти не існує, що довів нещодавній спад курсу долара США відносно іншої валюти, викликаний хвилею терактів, що охопила США у вересні 2001 р. Внаслідок цього суттєво сколихнулася діяльність міжбанківських валютних бірж. Що ж стосується Європи, то введення в межах Європейського співтовариства єдиної валюти – євро – значно зміцнило позиції країн, які входять до нього, що полегшило їх міждержавні розрахунки, позбавило від встановлення додаткових заходів регулювання, управління та контролю за міжнародними фінансовими потоками.

Всупереч песимістичним прогнозам розвитку України, друге десятиліття своєї незалежності держава розпочала виходом з кризового стану, про що свідчать статистичні показники її економічної діяльності, і що найважливіше – найвідчутнішими позитивні зміни виявились у сфері зовнішньоекономічної діяльності на міжнародній арені на основі активної зовнішньоекономічної політики.

Ще однією властивістю валютного курсу є його динамічність, тобто постійна змінюваність залежно від впливу внутрішніх та зовнішніх чинників в певний період часу. Так, в 1992 р., на початку становлення фінансової системи в Україні, міжнародні розрахунки практично не здійснювалися, оскільки Україна


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52