Провідні позиції в українському експорті належать металопродукції (44 % експорту), мінеральним продуктам і хімії (22 %), тоді як на продукцію машинобудування припадає лише 12 %.

Таблиця

Товарна структура експорту України (10 основних продуктів)

Продукт | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

млн. дол. | % | млн.

дол. | % | млн. дол. | % | млн. дол. | % | млн. дол. | % | млн. дол. | %

Чорні метали | 3112,6 | 26,9 | 3387,8 | 23,4 | 4495,7 | 31,6 | 4204,4 | 33,3 | 3476,7 | 33 6 | 5031, | 34,5

Механічне устаткування, реактори | 905,6 | 7,8 | 940,7 | 6,5 | 909,4 | 6,4 | 761,4 | 6,0 | 519,4 | 5,03 | 872,3 | 5,98

Вироби з чорних металів | 786,3 | 6,7 | 946,5 | 6,5 | 957,9 | 6,7 | 644,9 | 5,1 | 362,6 | 3,5 | 653,3 | 4,48

Залізна руда, шлаки та попіл | 603,5 | 5,2 | 497,6 | 3,4 | 538,9 | 3,8 | 502,4 | 4,0 | 318,4 | 3,08 | 465,4 | 3,2

Цукор і кондитерські вироби | 544,8 | 4,7 | 675,0 | 4,6 | 314,6 | 2,2 | 108,5 | 0,9 | 87,2 | 0,8 | 105,7 | 0,73

Нафто-продукти | 511,2 | 4,4 | 732,5 | 5,07 | 603,2 | 4,2 | 520,7 | 4,1 | 625,0 | 6,05 | 807,7 | 5,54

Електричні машини та устаткування | 454,5 | 3,9 | 468,8 | 3,2 | 460,6 | 3,2 | 343,4 | 2,7 | 288,6 | 2,79 | 485,7 | 3,3

Транспортні засоби, крім залізничних | 411,4 | 3,5 | 357,6 | 2,8 | 482,4 | 3,9 | 293,3 | 2,9 | 348,9 | 2,38

Органічні хімічні сполуки | 305,6 | 2,6–– | 217,9 | 1,5 | 159,6 | 1,3 | 112,7 | 1,04 | 176,7 | 1,21

Добрива | 301,8 | 2,6 | 573,2 | 3,9 | 432,7 | 3,0 | 328,7 | 2,6 | 261,7 | 2,5 | 415,5 | 2,85

Більше того, за 1995–1999 рр. структура експорту товарів значно погіршилася: частка металопродукції зросла на 8 %, а продукції машинобудування – на 7 %.

Якщо порівняти структуру зовнішньої торгівлі України з аналогічними показниками країн Центральної і Східної Європи, то стає очевидним, що таке порівняння не на нашу користь. По-перше, експорт сировини і товарів з низькою доданою вартістю з України в 4–10 разів перевищує аналогічні показники для Чехії, Угорщини та Польщі. По-друге, експорт продукції українського машинобудування у 2–5 разів нижчий, ніж із країн Центральної Європи. А ще в 1995 р. частка продукції машинобудування в структурі експорту України становила 19 %, Словаччини – 18.8 %, Польщі – 21,1 %. По суті, розвивається вкрай небезпечне «сировинне омертвіння» економічних тканин країни. На світових ринках за Україною поступово закріплюється стратегічно невигідна товарна структура експорту, що підтверджує аналіз основних товарних позицій.

Металопродукція. Валютні надходження багато в чому залежать від примхливої кон’юнктури зовнішніх ринків, дій конкурентів і протекціоністських заходів країн-імпортерів. Спроби розширити експорт шляхом заниження цін приводять до антидемпінгових заходів щодо вітчизняних експортерів, і в результаті знижується прибутковість поставок металопродукції. У 1999 р. фізичний обсяг експорту металопродукції зріс на 26.5 %, а у вартісному вираженні зменшився на 7,5 %. По суті, експорт металургійної продукції в багатьох випадках орієнтований не на економічну ефективність, а на утримування позицій на зовнішніх ринках для забезпечення валютних надходжень за будь-яку ціну.

Хімічна продукція. У 1996–1998 рр. цей сегмент експорту скорочувався внаслідок несприятливої ринкової кон’юнктури. В 1999 р. поставки продукції хімічної промисловості України зменшилися на 15,3 % (майже на 200 млн. дол. США). Крім того, розвиток експорту хімічної продукції стримується її високою енергомісткістю, залежністю від імпортної сировини (особливо газу, нафти й стиролу) та екологічною шкідливістю. Певної стабільності цьому напрямові зовнішньої торгівлі надає інерція попиту в пострадянських державах – головних споживачах української хімічної продукції.

Слід зазначити, що металургійна та хімічна продукція, яка становить близько половини експортного потенціалу України, в останні роки втрачає конкурентні позиції на зовнішніх ринках. Визначальну роль у формуванні структури собівартості металопродукції відіграють матеріальні витрати, що дорівнюють майже 80 %, з яких 50 % припадає на енергоносії. Аналіз (і) формування експортних цін свідчить, що основною причиною збитковості експорту металопродукції є надто високі витрати на виробництво, що поряд з низькою якістю продукції, робить її практично неконкурентоспроможною.

Те ж саме стосується хімічної галузі. Так, ціни внутрішнього ринку на аміак через його високу вартість на 45 % перевищують рівень індикативних цін. а на карбомід – на 90 %. Таке перевищення сформоване вже на рівні виробничої собівартості без урахування затрат на реалізацію.

Продукція машинобудування. Частка галузі в структурі промислового виробництва України протягом 1992–1999 рр. зменшилася втроє – відповідно її питома вага в структурі експорту в 1999 р. становила лише 11 %. Основні причини – розрив коопераційних зв’язків з країнами колишнього СРСР і колишньої РЕВ (Рада економічної взаємодопомоги); зростання відносних цін на енергоносії й матеріали. Що різко знизило конкурентоспроможність машинобудівних підприємств нашої країни.

Товари агропромислового комплексу. І в цій сфері Україна втрачає свої переваги