Швеція | 11,7 | 7,4 | 8,3 | 66,9 | 148,9 | 150,4

Основними торговельними партнерами України серед країн ЄС у 90-ті роки були Німеччина, Італія, Франція, Австрія, Іспанія, найменші обсяги торгівлі зафіксовано з Люксембургом. Бельгією. Швецією. При цьому характерною рисою експорту України в ЄС була його надмірна концентрація до двох країн – Німеччини та Італії (59 % у 2000 р.). Від’ємне сальдо торгівлі України з ЄС постійно зростало – з 502,20 млн. дол. США в 1994 р. до 1881.13 млн. дол. США в 1997 р. Лише 1998 р. воно скоротилося до 1199,26 млн. дол. США, а у 2000 р. склало 526,8 млн. дол. США.

Зрушення в товарній структурі торгівлі України з ЄС були незначними: в імпорті переважали машини та обладнання, в експорті – хімічні продукти та інші товари з низьким рівнем доданої вартості. Так, в останні роки на продукцію чорної металургії припадало 15–20 % сукупного експорту України до ЄС, на текстиль, мінеральні та інші продукти – 58–64 %, тоді як на машини та устаткування – лише 6–8 %. Причому питома вага останньої товарної групи має стійку тенденцію до зниження.

Збільшенню експорту з України в ЄС та позитивним зрушенням у його структурі перешкоджають повільні структурні зміни в національній економіці, «тінізація» зовнішньої торгівлі, невисокий рівень конкурентоспроможності українських товарів, наявність обмежень із боку ЄС у «чутливих» галузях (чорна металургія, легка промисловість, сільське господарство).

Таким чином, товарний обмін між Україною і ЄС відбувається переважно на міжгалузевій основі, що суттєво зменшує матеріальну базу реальної економічної інтеграції.

На сьогодні ЄС є найбільшим іноземним інвестором в Україні, який інвестує більше, ніж США та Росія разом. За даними Держкомстату України, на 01.01.2001 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з країн – членів ЄС становив 1415,7 млн. дол. США. Хоча у 2000 р. цей обсяг значно зріс, на початок січня 2001 р. питома вага країн ЄС зменшилася до 36,6 %. Капіталовкладення з країн ЄС здійснені у 2108 підприємств України (табл. 2).

Із прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку України з країн – членів ЄС, найбільші обсяги до 1998 р. вклали нерезиденти з Нідерландів _ Ю.4 %, Німеччини – 8,9 %, Великої Британії – 7,3 %. Найбільший інтерес європейських інвесторів викликають такі галузі економіки України, як: харчова промисловість – 241,2 млн. дол. США (14,5 % загального обсягу), внутрішня торгівля – 119,7 млн. (7,2 %), хімічна та нафтохімічна промисловість – 81,8 млн. (4,9 %). машинобудування та металообробка – 63,2 млн. (3,8 %), фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення – 52,7 млн. (3,2 %), будівництво і промисловість будівельних матеріалів – 45,6 млн. дол. США (2,7 %).

При заснуванні українських компаній на своїй території ЄС надає Україні статус найбільшого сприяння, тобто відкрити українську компанію на території Європейського Союзу так само легко, як і компанію більшості інших країн. Будучи заснованою, українська компанія отримує національний режим; вона має підпорядкувати свою діяльність тим самим правилам, що й компанії ЄС. Україна встановлює дещо інші правила діяльності для компаній ЄС. Коли такі компанії відкривають свій бізнес в Україні, вони можуть на власний розсуд обрати національний статус (керуватися правилами, встановленими для українських компаній) або статус найбільшого сприяння (керуватися правилами, встановленими для іноземних компаній) – залежно від того, які умови є вигіднішими. Але в деяких галузях можливість такого вибору не надається, і режим, що пропонується іншим іноземним компаніям, автоматично встановлюється і для компаній ЄС.

За багатьма відносними та навіть абсолютними показниками іноземних інвестицій Україна посідає одне з останніх місць серед країн Центральної та Східної Європи. Основними причинами невисокої активності іноземного капіталу, у тому числі з країн ЄС, є несприятливий інвестиційний клімат у країні.

Обсяги технічної допомоги ЄС Україні до 1997 р. теж мали тенденцію до зростання (табл. 3). У цей період Україна була другим після Росії реципієнтом технічної допомоги ЄС серед колишніх радянських республік. Однак від 1998 р. обсяги допомоги постійно знижуються.

Пріоритетами Програми ТАСІС є ядерна безпека та захист довкілля (26,4 %). реструктуризація держпідприємств та розвиток приватного сектора (19,1), реформа державного управління, соціальної сфери та освіти (9,6), сільське господарство (10,8), енергетика (11,2), транспорт (8,6), консультації з економічної політики (5,4), телекомунікації (3,6 %).

За Програмою фінансується також ціла низка рамкових програм, серед яких:*

Європейська експертна програма – надає консультації українським державним установам;*

INTAS – сприяє реалізації спільних із Західною Європою науково-дослідних проектів;*

Бангкоцький механізм ТАСІS/ЄБРР – використовується для фінансування технічного співробітництва, спрямованого на сприяння в підготовці та залученні інвестицій ЄБРР;*

Програма сприяння демократії;*

LIEN – сприяє розвиткові неурядових організацій у соціальній сфері для підтримки вразливих груп населення;*

Поріднені міста – поєднує міста України та Європейського Союзу; ТЕМПУС – заохочує обмін між вищими навчальними закладами України та ЄС;*

ВІSТRО – надає гранти для швидкого впровадження малих проектів у межах індикативних програм;*

Програма підвищення ефективності менеджменту – забезпечує організацію стажування українських менеджерів у ЄС.

У 1999 р. Європейський Союз ухвалив рішення щодо продовження фінансування України за Програмою ТАСІS і у 2001–2005 рр.

Критерії розширення і поглиблення європейської економічної інтеграції та Україна. У 90-х роках минулого століття перед ЄС уперше реально постала перспектива збільшення кількості держав-членів за рахунок країн Центральної та Східної Європи. Після розпаду Радянського Союзу в Європі виникли два центри економічного й політичного тяжіння: Європейський Союз та Росія.