Тож подальша динаміка зовнішньоекономічних відносин із країнами Європи цілком залежатиме від виконання зазначених умов. В разі невходження України до ЄС та СОТ обсяги українського експорту в європейські країни залишатимуться до 2010 р. приблизно на нинішньому рівні – в діапазоні 22–32 % загального обсягу експорту України. В разі входження України у вказані організації частка Європи може зрости до 40 %.

Аналогічна ситуація склалася в експорті України в країни Америки. Його питома вага в загальному українському експорті протягом 1995–2000 рр. є досить сталою – 4–6 %. Це пояснюється тим, що товари з низьким рівнем обробки на такі значні відстані поставляти економічно невигідно, а конкурентоспроможну високотехнологічну продукцію Україна Північній Америці поки що не запропонувала. Проблема полягає в ефективному використанні експортного потенціалу українських підприємств. Американський ринок є одним із наймісткіших у світі. Слід також зазначити, що розвиток експорту в США, Канаду має не тільки суто економічне значення. Це завдання політичне, адже від реалізації цього зовнішньоекономічного вектора залежить досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку України.

Швидкими темпами розвиваються зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами Азії. За 1995–2000 рр. частка країн цього континенту в загальному обсязі експорту України зросла більш ніж у 2 рази, сягнувши 23.7 %. У перспективі така тенденція збережеться за рахунок розширення поставок продукції машинобудування.

Високий споживчий рівень дешевих товарів середньої якості, виробництво яких можуть забезпечити українські підприємства, закупки озброєнь, запасних частин до машин і механізмів, які були придбані раніше, зумовлюють стрімке зростання обсягів українського експорту в Африку. За 1995–1999 рр. частка країн Африки в загальному обсязі експорту України зросла з 0,1 % до 4.6 %. У планах центральних органів влади – розширення мережі торговельно-економічних місій України на Африканському континенті, створення Палати торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва з країнами Африки. В результаті проведення вказаних заходів тенденція зростання частки країн Африки в загальному обсязі товарного експорту України збережеться. Однак у міру заповнення немістких африканських ринків українською продукцією спостерігатиметься значне уповільнення темпів цього зростання. Станом на 2010 р. питома вага країн Африки в загальному обсязі українського експорту складе орієнтовно 10 %.

2. Формування стратегії зовнішньоторговельної політики України.

Для успішного просування України на міжнародні ринки необхідне суттєве коригування зовнішньоторговельної політики за такими стратегічними напрямами:*

Розвивати експортний потенціал держави в рамках міжнародної спеціалізації, яка б органічно поєднувалася з вигідними для України напрямами структурних трансформацій в економіці (природно, за дотримання балансу між внутрішнім і зовнішнім попитом на українські товари й послуги).*

Нарощувати зусилля в найперспективніших секторах світової економіки (електроніка, енергетика, матеріали із заздалегідь заданими властивостями, біотехнології; науково-технічні, інжинірингові, консалтингові послуги, міжнародний туризм і т. д.).*

Створювати конкурентоспроможні транснаціональні корпорації, освоювати стратегії глобального маркетингу, технології реалізації великих міжнародних коопераційних проектів.*

Диверсифікувати географічну структуру зовнішньої торгівлі, мінімізувати критичну залежність від окремих держав (ринків), відповідно посилюючи економічну безпеку України.*

Забезпечити збалансованість експорту й імпорту, торговельних і поточних платіжних балансів України.

Тема: Особливості міжнародної торгівлі послугами.

Серед найбільш поширених міжнародних послуг, які приносять найбільший прибуток їх виробникам, виділяють туристичні, інжинірингові, реінжинірингові, послуги зв’язку і транспортного обслуговування.

Найбільший доход будь-якій країні приносить міжнародний туризм. В Україні потенціал туризму використовується не повною мірою, тому він посідає скромне друге місце за обсягами надходжень (що відображається на рахунку поточних операцій у балансі послуг статтею надходжень до платіжного балансу «Подорожі» (див. табл. 3.2)).

Основні чинники, що спонукають іноземні і вітчизняні фірми залучатися до туристичної діяльності: – економічні, які передбачають досягнення максимальної корисності та забезпечення прибуткового функціонування будь-якого підприємства (фірми), що займається наданням туристичних послуг за рахунок задоволення найвибагливіших потреб споживачів-туристів, що, у свою чергу, забезпечує надходження додаткових коштів до бюджету;–

соціально-політичні, які передбачають розвиток та встановлення дипломатичних взаємовідносин між різними країнами міжнародного простору, що відрізняються економічними механізмами, культурою господарювання, національним складом, устроєм тощо завдяки міжнародному туризму;–

розвідувальні, які спрямовані на дослідження економічних, кліматичних, екологічних умов для визначення можливості подальшої міграції;–

пізнавальні, які характеризують допитливу натуру будь-якої людини, підкріплену відповідною платоспроможністю. Ці чинники обґрунтовують інтерес до історичних, культурних, природно-кліматичних пам’яток.

Щорічно у світі подорожує понад 800 млн. осіб. Прибутки від світового туризму в 1998 р. становили понад 400 млрд. дол. США близько 12% світового валового продукту). Більш ніж в 40 країнах світу туризм є основним джерелом надходжень до національного бюджету, а в 70 – однією з трьох основних прибуткових статей бюджету. Важливу частину (близько 43%) займає відпочинок на курортах та в інших рекреаційних зонах, а сільський, мисливський та інші спеціалізовані види туризму становлять лише 9%.

В Україні туризм ще не набув пріоритетного становища, незважаючи на виняткові кліматичні та культурно-історичні умови. Це пов’язано з відсутністю інтегрованої системи взаємозв’язків між усіма галузями народного господарства, зокрема між транспортом, промисловістю, сільським господарством, будівництвом, медициною, культурою тощо. Так, в 1999 р. туристичною галуззю України було надано