З метою державного регулювання діяльності суб’єктів цієї інфраструктури фінансового ринку в Україні прийнято ряд законодавчих актів, що встановлюють загальні та спеціальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю на фінансовому ринку. Основним нормативно-правовим актом, що включає лише загальні правові основи функціонування ринків фінансових послуг є Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

Законом також визначено органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг - Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг.

Результати діяльності суб’єктів інфраструктури фінансового ринку досить тісно пов’язані причинно-наслідковим зв’язком з заходами державного регулювання фінансової системи. Зважаючи на це, в курсовій роботі нами проаналізовано особливості державного регулювання в основних секторах фінансового ринку та результатів діяльності фінансово-кредитних установ на сучасному етапі.

В ході аналізу ми встановили, що наслідком ефективного регулювання Нацбанку основними тенденціями розвитку банківської системи України протягом 2002-2006 років були: високі темпи росту банківської системи; вихід українських банків на міжнародні фінансові ринки шляхом випуску єврооблігацій та залучення синдикованих кредитів; укрупнення банківського капіталу, що було підкріплено вливанням іноземного капіталу в банківський сектор. У 2006 році пожвавилася робота банків на ринку цінних паперів та відбулася зміна структури їхніх портфелів. Загалом, зростання доходів українських банків у 2006 році перевищило зростання їхніх витрат за аналогічний період. В цілому, ефективність діяльності банківської системи протягом останніх років свідчить про позитивний вплив державного регулювання в даному секторі фінансового ринку.

На ринку небанківських фінансових послуг також спостерігається зростання кількості фінансових установ, що мають визначене законодавством право надавати певні види фінансових послуг, та, відповідно, зростання обсягів їх активів та основних показників діяльності. Разом із кількісними показниками, зростають і якісні показники діяльності небанківських фінансових установ. Діяльність страхового ринку свідчить про подальшу його стабілізацію. Особливо випереджаючими темпами нарощують обсяг активів недержавні пенсійні фонди, фінансові компанії та кредитні спілки. Найбільш динамічним серед ринків небанківських фінансових послуг залишається ринок недержавного пенсійного забезпечення. І це значною мірою спричинене державним регулюванням, осікільки протягом останніх років значно вдосконалено законодавчо-правові основи діяльності даного сектору фінансового ринку.

Фондовий ринок займає особливо важливе місце на сучасному ринку фінансових послуг держави. Саме тому він досить жорстко регулюється та контролюється з боку держави і зокрема з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. В ході аналізу нами встановлено, що діяльність цієї Комісії досить ефективна, про що свідчить ряд проведених нею контролюючих заходів: анулювання ліцензій за порушення ліцензіатами вимог законодавства щодо цінних паперів, накладення штрафів тощо. В цілому ж, загальна кількість професійних учасників фондового ринку на кінець 2006 року порівняно з 2002 роком збільшилась на 17%, що свідчить про те, що даний ринок стає все більш привабливим для бізнесових кіл.

Як підсумок проведеного аналізу можна сказати, що в динаміці спостерігається покращення ефективності діяльності усіх видів фінансово-кредитних установ в Україні, що значною мірою спричинене вдосконаленням законодавчого поля в фінансовій сфері та впровадженням ефективних заходів регулівного впливу з боку держави.

Список використаної літератури

Конституція України від 28.06.96р. //

Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" //

Закон України "Про страхування" //

Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" //

Закон України "Про банки і банківську діяльність" //

Указ Президента України "Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України" //

Аналіз діяльності небанківських фінансово-кредитних установ // Фінансовий ринок України - № 11 (37), листопад, 2007 рік.

Банківська система України. Статистичний довідник. – К.:Держкомстат, 2007.

Васильченко З.М. Структурні диспропорції у розвитку банківської системи України // Фінанси України.- 2005.- № 9.- C.140-151.

Гладких Д. Основні показники діяльності банків України за підсумками 2006 року // Вісник Національного банку України.- 2007.- № 4.-C. 22-27.

Гліненко Л. Прийоми роботи з важелями фінансового ринку / Л. Гліненко, Ю. Дайновський // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1997. - № 12. - С. 25-31.

Говтвань О. Д ж. Перспективы развития российской финансовой систе-мы. //Проблемы прогнозирования. – 2004. - № 2. - С. 10.

Гриньова В.М., Колодізєв О.М. Проблеми та перспективи структурної перебудови банківської системи України // Фінанси України.- 2006.- № 1.-C.94-101.

Гриценко Р. Теоретичні аспекти організації банківського нагляду в сучасних умовах // Вісник Національного банку України.- 2005.- № 4.- C. 57-59.

Гумеров Ф.И. Финансовая система и организация финансового рынка // Экономические науки. – 1991. - № 12. - С. 77-82.

емшученко Г.Ю. Фінансово-правове регулювання банківського кредитування.- К.: Юридична думка, 2006.

Есипов В.Е. Финансовый рынок: понятие, структура. - СПб.: Питер, 2000.

Євтух О. Розвиток банківської системи в умовах нової економіки // Вісник Національного банку України.- 2003.- № 7.- C.64-68.

Иванов В.М. Финансовый рынок. - К.: МАУП, 1999.

Інфраструктура ринку: прогноз вітчизняної моделі та факторів, що