У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


для зміни ситуації вже існує – це Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. Однак, поняття “суб’єкт інфраструктури фінансового ринку” де-факто поширюється тільки на суб’єктів регулювання Державної комісії з регулювання фінансових послуг – страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, лізингові компанії, кредитні спілки, ломбарди тощо. Кон’юнктурне небажання порушувати рівновагу сил, що склалася, призвело до нівелювання основної мети Закону – створення єдиного регулятивного поля і, відповідно, універсального регулятора фінансового ринку. Такий універсальний регулятивний орган створений не був. Держава обмежилась Меморандумом про взаємодію між НБУ, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг.

Таким чином, проблема правового регулювання діяльності суб’єктів інфраструктури фінансового ринку залишається в Україні досить гострою, що потребує перегляду існуючої системи наглядових органів у даній сфері.

2. Оцінка ефективності діяльності суб’єктів інфраструктури фінансового ринку та його державного регулювання

2.1. Оцінка ефективності діяльності банківських установ в Україні

Результати діяльності банківських установ досить тісно пов’язані причинно-наслідковим зв’язком з заходами державного регулювання банківської системи. Зважаючи на це, перед нами стоїть завдання аналізу: 1) особливостей державного регулювання даного сектору фінансового ринку; 2) результатів діяльності банківських установ на сучасному етапі.

Серед останніх заходів регулівного характеру на ринку банківських послуг слід відзначити, що Національним банком України у червні 2006 року було знижено облікову ставку з 9,5% до 8,5% та збільшено обсяг інтервенцій на валютному ринку, сальдо за якими було від'ємним лише протягом перших чотирьох місяців 2006 року. При цьому обсяг операцій на міжбанківському ринку та операцій банків з готівковою іноземною валютою зростав, з певним переважанням обсягу валюти, реалізованої населенню. Це було спричинено, насамперед, зростанням обсягів довгострокового кредитування (питома вага таких кредитів у грудні 2006 року склала 60%) та пожвавленням активності банків на міжнародних фінансових ринках.

Зростання операцій з іноземною валютою було також підкріплено зростанням залишків за банківськими вкладенням населення в іноземній валюті, які з початку року збільшилися на 57,6%, та досягли 9,5 млрд. дол. США. Золотовалютні резерви НБУ, порівняно з початком року зросли на 14,75% та склали 22,26 млрд. дол. США. на кінець 2006 року.

Для підтримки ліквідності банківської системи Національний банк України у 2006 році здійснив рефінансування банків на загальну суму 8 331,8 млн. грн., з них 5 572,6 млн. грн. - кредити овернайт, 1358,0 млн. грн. - операції прямого РЕПО, 1 007,5 млн. грн. - кредити, надані через тендер, 378,8 млн. грн. - операціями своп, 14,85 млн. грн. - кредити під заставу майнових прав на кошти банківського вкладу.

Зростання «довгих» грошових агрегатів перевищило зростання готівки та коштів на поточних рахунках, що було поштовхом для нарощення банками активних операцій, зокрема, кредитування. Середньозважена ставка рефінансування банків Національним банком України за всіма інструментами протягом року зменшилася з 13% (у січні, лютому 2006 р.) до 9,5% (у грудні 2006 р.), що стимулювало українські банки формувати портфелі державних цінних паперів, зокрема, ОВДП та депозитних сертифікатів НБУ.

Поглиблення розриву між залученими та розміщеними коштами населення і підприємств (за рік співвідношення залучених депозитів юридичних та фізичних осіб до вимог за кредитами знизилося з 93% до 75%) було обумовлено також розширенням можливостей доступу крупних банків до міжнародних ресурсів. При цьому, можливість виходу банків на міжнародні ринки капіталу вплинуло і на динаміку відсоткових ставок за кредитами та депозитами (середні ставки за кредитами в національній валюті з початку року зменшилися на 1,5 в. п. та склали 14,9%, в іноземній валюті відповідно на 0,4 в. п. - до 11,2%. Ставки за депозитами знизилися на 1,1 в. п. у національній валюті та на 1,0 в. п. - в іноземній, та складають 7,4% та 5,8% відповідно).

З кінця 2005 року почав діяти Закон України «Про іпотечні облігації», що дозволив банкам України розширити можливості рефінансування, та створив можливості застосовування облігацій як інструменту управління ліквідністю. Було введено в дію «Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків» від 17 листопада 2006 року, що дозволяє НБУ розширити перелік інструментів монетарного впливу на діяльність Української банківської системи.

У 2006 році іноземним банкам дозволено відкривати філії на території України, проте вливання іноземного капіталу слід очікувати переважно за рахунок подальшого придбання українських банків іноземними банківськими установами.

Слід зазначити, що з початку 2007 року набрали чинності нові вимоги Інструкції «Про регулювання діяльності банків», зокрема, щодо розміру регулятивного капіталу Українських банків, що повинно стимулювати укрупнення Українських банків. Протягом 2004-2006 років ринок злиттів та поглинань у банківській системі України активізувався. Іноземними інвесторами було придбано ряд крупних та середніх українських банків. За період з 2002-2006 років кількість банків з іноземним капіталом зросла з 20 до 35, з яких кількість банків зі 100% іноземним капіталом збільшилася з 7 до 13, при цьому активне вливання іноземного капіталу відбулося в період 2005-2006 років.

Можливе обмеження розміру іноземного капіталу у банківській системі України може вплинути на вливання іноземного капіталу в українську банківську систему та динаміку основних показників діяльності вже існуючих банків з іноземних капіталом.

Зауважимо, що основними тенденціями розвитку банківської системи України протягом 2002-2006 років були:

високі темпи росту банківської системи;

вихід українських банків на міжнародні фінансові ринки шляхом випуску єврооблігацій та залучення синдикованих кредитів;

укрупнення банківського капіталу, що було підкріплено вливанням іноземного капіталу в банківський сектор.

Банківська система


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13