- «фінансова операція» - будь – яка операція, пов’язана із здійсненням або забезпеченням здійснення платежу за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу, зокрема:

- внесення або зняття депозиту (внеску, вкладу);

- переказ грошей з рахунка на рахунок;

- обмін валюти;

- надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів;

- надання або отримання позики або кредиту;

- страхування (перестрахування);

- надання фінансових гарантій та зобов’язань;

- довірче управління портфелем цінних паперів;

- фінансовий лізинг;

- здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

- надання послуг з випуску, купівлі, продажу і обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переводів та інших платіжних інструментів;

- відкриття рахунка;

- «Суб’єктами первинного фінансового моніторингу» (стаття 4 Закону) є:

- банки, страхові та інші фінансові установи;

- платіжні організації, члени платіжних систем, еквайрінгові та клірингові установи;

- товарні, фондові та інші біржі;

- професійні учасники ринку цінних паперів;

- інститути спільного інвестування;

- гральні заклади, ломбарди, юридичні особи, які проводять будь – які лотереї;

- підприємства, організації, які здійснюють управління інвестиційними фондами чи недержавними пенсійними фондами;

підприємства й об’єднання зв’язку, інші не кредитні організації, які здійснюють переказ грошових коштів;

інші юридичні особи, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції;

1.3. Органи, уповноважені здійснювати міжнародне співробітництво у запобіганні та протидії легалізації (відмивання) доходів і фінансуванню тероризму.

Центральним органом, на який покладаються повноваження щодо здійснення міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму є Міністерство юстиції України – щодо судових рішень, які стосуються конфіскації доходів, і Генеральна прокуратура України – щодо вчинення процесуальних дій під час розслідування кримінальних справ (провадження окремих процесуальних дій щодо справ виявлення доходів).

Інформація або докази, одержані центральним органом в рамках міжнародного співробітництва у запобіганні та протидії (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму без його попередньої згоди, не можуть бути використані або передані органам влади іноземної держави для цілей проведення розслідування чи судового розгляду, не зазначеного у клопотанні.

Уповноважений орган співпрацює з відповідними органами іноземних щодо обміну інформацією про ознаки легалізації (відмивання) доходів, у межах своєї компетенції забезпечує співробітництво з Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF) та іншими міжнародними організаціями, діяльність яких спрямована на співробітництво у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів.

Міжнародне співробітництво у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму здійснюється відповідно до конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, інших міжнародних договорів України, цього Закону, інших нормативно – правових актів.

Відмова або відстрочення у задоволенні запиту стосовно міжнародного співробітництва у запобіганні і протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму здійснюється лише на підставі та за умови виконання положень конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

Розділ 2 Особливості виявлення ознак легалізації коштів злочинного походження в окремих галузях і сферах промисловості та надання послуг.

2.1. Особливості виявлення ознак легалізації коштів злочинного походження в окремих галузях і сферах промисловості та надання послуг.

Основними видами правопорушень у кредитно-банківській
системі лишаються незаконне отримання (надання), розкрадання, а також нецільове використання кредитних і бюджетних коштів.
При цьому активно використовуються фальсифікація да-них
щодо фінансово-господарської діяльності підприємств, застав-ного
майна (оцінки його вартості чи наявності), механізм фіктивного-
банкрутства тощо. Як правило, такі злочини скоюються за
прямою або опосередкованою участю посадових осіб фінансово - банківських установ.

Найбільш характерним проявом використання банківської системи в кримінальних цілях є, безумовно, функціонування фіктивних підприємств, а також конвертаційних центрів. Особливе занепокоєння викликають факти використання банківськими установами оборотних засобів для організації кримінальних схем, метою яких є створення умов для мінімізації податкових зобов'язань.

Основними користувачами даних механізмів є підприємства, що постійно здійснюють імпорт товарів (частіше - сировини). Проведення зазначених операцій дозволяє погашати обов'язки зі сплати імпортного ПДВ створеним податковим кредитом.

Існує декілька різновидів схем штучного утворення подат-кового кредиту, пов'язаних із зовнішньоекономічними опера-ціями, що мають несуттєві розбіжності. Наприклад, здійснення експорту напряму або через договір комісії. При цьому у першому випадку документується експорт високотехнологічного облад-нання (автоматизовані охоронні системи, лінії одержання екстрак-тів соків тощо), під виглядом якого провозяться інші малоцінні предмети, а у другому - вивозиться або технічно і морально зноше-не обладнання (зокрема, поліграфічне обладнання 50-70-х років випуску, прес-штампи, верстати), або матеріали (мазут, арматура, прокат) за значно завищеними цінами.

Фактична реалізація даної схеми відбувається шляхом вико-ристання банківського інструментарію. Одним й тим самим банком обслуговуються всі основні розрахунки у процесі реалізації схеми, виділяється кредитний ресурс, емітуються цінні папери (операції з видачі та погашення кредитів, операції з банківськими цінними паперами є невід'ємною частиною фінансового механізму), забезпечуються валютні розрахунки. Така діяльність поставлена на систематичну основу і, по суті, є своєрід-ною банківською послугою.

Питання контролю за трансакціями українських СПД через банки Латвії

За результатами перевірок руху коштів на кореспон-дентських рахунках у національній валюті А Т "Латвійського бізнес банку", Латвійського економічного банку (Латекобанк), АТ "Айзкраулекс банк", Балтійського міжнародного банку, "Рієтуму банку ", КБ "Снорас ", "Огрес банку " та інших, що були відкриті в українських банках АППБ "Аваль ", КБ