Перевірки безпосередньо суб'єктів підприємницької діяль-ності, які здійснювали перерахування коштів на користь нере-зидентів через коррахунки латвійських банків, показали, що виключна більшість таких операцій здійснювалась фіктивно створеними фірмами на підставі фіктивних угод, як правило, нематеріального характеру.

Крім схем, орієнтованих на здійснення незаконної конвер-тації валют, латвійські резиденти використовуються також з метою забезпечення інших махінацій, пов'язаних із несплатою податків, а саме - штучною мінімізацією зобов'язань з ПДВ при здійсненні псевдоекспортних операцій. У проведенні зазначених операцій задіяні спиртові і лікеро-горілчані заводи, підприємства будівель-ної індустрії, машинобудування, металообробки, агропромисло-вого комплексу, коксохімзаводи.

Підсумовуючи наведене, враховуючи інтенсивність і масштабність фінансових потоків між українськими суб'єктами та резидентами Латвійської Республіки, ДПА України вважає, що необхідно розглянути питання введення особливого режиму контролю та обміну інформацією щодо таких операцій.

2. Через механізми інвестування. Маніпуляція з неліквідними акціями українських суб'єктів підприємницької діяльності шляхом виводу значних грошових коштів за межі України з використанням підприємств, які мають ознаки фіктивності.

Приватизація (у першу чергу купівля нерезидентами акцій українських підприємств, нерухомості тощо) нерідко пов'язана з намаганнями легалізувати капітал, незаконно здобутий на тери-торії України або за її межами, і супроводжується тісною спів-працею українських резидентів з підприємствами, зареєстровани-ми в офшорних зонах, інших країнах і територіях із спрощеною системою реєстрації або пільговим оподаткуванням. Прикриттям кінцевої мети є імітація інвестування в економіку України.

Постійний контроль за перерахуванням валютних коштів за межі України дозволив встановити схему, при якій СПД України у рамках договорів-доручень купують пакети акцій українських підприємств у фірм-нерезидентів за цінами, значно вищими їх ринкової вартості. Це дає змогу безпідставно виводити значні суми валютних цінностей за кордон України з наступним отриманням відмитого злочинного доходу за межами країни. Як правило, у подібних схемах задіяні фіктивні підприємства, які здійснюють подальшу купівлю цінних паперів при кінцевих розрахунках. Така схема легалізації працює лише за умови повної підтримки банківською установою, яка забезпечує весь спектр розрахунків у ході проведення операцій (від надання кредитів, авалювання та випуску векселів до отримання та конвертації валюти за кордоном).

Також встановлено, що грошові кошти, які були перерахо-вані за кордон, повертаються на територію України у вигляді інвестицій та використовуються для придбання пакетів акцій ліквідних підприємств України.

Під час приватизації підприємств з часткою державної власності активно використовуються технології, метою яких є отримання можливості здійснювати контроль за якомога більшими частками статутних фондів при мінімальних фінансових витрат на їх придбання.

Характерними рисами технологій приватизації, впровад-жених українськими фінансово-промисловими групами (ФПГ), є:

1. Придбання пакетів акцій у Фонді державного майна
України підприємствами-учасниками ФПГ, які відігравали роль
посередників, діючи за кошти та за дорученням офшорних ком-
паній, яким згодом передавали зобов'язання щодо виконання
конкурсних умов.

Різновидом наведеного є використання у ролі посередників резидентів інших країн (неофшорних зон), які насправді не мають намірів здійснювати масштабну і довгострокову інвестиційну діяльність в Україні. Тенденція використання послуг для участі у конкурсах іноземних компаній, не пов'язаних безпосередньо з офшорними юрисдикціями, з'явилася через посилення вимог щодо участі іноземних інвесторів у приватизації підприємств стратегіч-них галузей економіки.

Зміна фіксованих умов комерційних конкурсів і застосу-вання сумнівних фінансових операцій під час їх виконання.

Формальна передача акцій приватизованих підприємств
ланцюжком нерезидентів при фактичному контролі з боку
потужного об'єднання уповноважених банків кількох українських
ФПГ.

Завдяки застосуванню цих схем досягалися такі цілі:

1. Приватизація підприємств паливно-енергетичного комп-лексу, гірничо-видобувної, металургійної, переробної і харчової
промисловості за рахунок грошових коштів сумнівного поход-ження, акумульованих на рахунках офшорних компаній.

Зазначена мета досягалася, по-перше, шляхом опосеред-кованого контролю за ходом проведення комерційних конкурсів через посередників-афілійованих осіб з використанням договорів комісії та доручення, по-друге, внесенням змін до фіксованих умов комерційних конкурсів, що кардинально змінювало їх умови і сприяло "вливанню" коштів з офшорних зон.

2. Переведення викуплених пакетів акцій приватизованих
підприємств у розпорядження підконтрольних іноземних компа-ній, зареєстрованих в офшорних зонах, з наступною скупкою
решти акцій.

Виведення за кордон валютних коштів, отриманих від
приватизації та фінансово-господарської діяльності приватизова-них підприємств, у тому числі отриманих внаслідок регресних опе-рацій з цінними паперами, здійснення сумнівних операцій з пога-шення кредиторської заборгованості, вексельних зобов'язань,
придбання обладнання у підконтрольних постачальників, а про-грамного забезпечення - у сумнівних фірм - нерезидентів.

Формування завищеного податкового кредиту з податку
на додану вартість шляхом використання реквізитів суб'єктів
підприємницької діяльності з ознаками фіктивності та імітації
зовнішньоекономічної діяльності.

Легалізація коштів шляхом скупки акцій підприємств пере-робних галузей, а також блокуючих пакетів акцій приватизова-них підприємств, які залишилися у власності держави, у розпо-рядження підконтрольних структур.

При цьому проводились напівлегальні операції, порушу-вались умови і порядок проведення комерційних конкурсів. Зо-крема, незмінні фіксовані умови конкурсів підмінювалися "внесенням інвестицій" на зворотній основі.

Отримуючи контроль над приватизованими підприємст-вами, їх нові власники вживають заходів щодо виведення доходів з-під оподаткування та створення неконтрольованих валютних запасів за кордоном. Зазвичай як такі механізми використовується псевдоекспорт, закупівля товарів (замовлення послуг, робіт) у підконтрольних резидентів та іноземних компаній за необгрун-товано завищеними цінами, а також збиткові операції.

При здійсненні інвестиційної діяльності наявні факти неза-конного формування статутного фонду, не включення до складу валового доходу вартості незареєстрованої іноземної інвестиції, яка була отримана від компанії, що розташована в офшорній зоні, у вигляді цілісного майнового комплексу.

При встановленні факту внесення іноземної інвестиції недостатньо перевірити факт реєстрації інвестиції. У разі внесення майнової інвестиції слід звернути увагу на те, що