На сьогодні стало вже очевидним, що легалізація (відми-вання) доходів, одержаних злочинним шляхом, займає важливе місце у структурі організованої злочинної діяльності. І від створення дієвих механізмів протидії йому залежить ефективність боротьби з багатьма видами злочинів, у тому числі й з тероризмом.

Аналіз матеріалів кримінальних справ, зокрема про еконо-мічні злочини, дає підстави для висновку про те, що легалізація злочинних доходів є необхідним елементом певних технологій злочинного збагачення.

Схеми (технології) злочинної діяльності поєднують у собі комплекси взаємопов'язаних злочинів проти власності, госпо-дарських, посадових, комп'ютерних злочинів і набувають ознак системної діяльності. Одним із головних факторів існування комплексу злочинів як системи, на нашу думку, є наявність між злочинами такого зв'язку, що поєднує їх у єдиний ланцюг злочин-ної поведінки. Цей ланцюг характеризується наявністю основних і підпорядкованих злочинів. Причому підпорядковані злочини виступають формою, способом чи необхідною умовою вчинення злочину основного.

До основних (предикатних) злочинів, з якими тісно пов'яза-на легалізація отриманих у такий спосіб доходів, належать ті, що безпосередньо спрямовані на заволодіння чужим майном чи одержання іншої незаконної вигоди: шахрайство(ст.190 КК); контрабанда(ст. 201 КК); Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК); злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (ст. 305-320 КК).

До підпорядкованих (вторинних) злочинів можна віднести: незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнання для їх виготовлення; фіктивне підприємництво; легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих іншим шляхом.

Технологія злочинного збагачення шляхом обману – укладання фіктивного господарського договору (купівлі - продажу) на умовах попередньої оплати з наступним заволодінням коштами партнера – характерна для організованих злочинних груп, які спеціалізуються на пошуку підприємців, схильних заради великих прибутків до ризикованих операцій. Шахрайство у цьому випадку обов’язково супроводжують: підробка документів і печаток; фіктивне підприємництво; відмивання коштів, одержаних злочинним способом; та деякі інші підпорядковані злочини.

Технологія злочинного збагачення шляхом заснування інвестиційної фірми (довірчого товариства, пенсійного фонду, страхової компанії) з наступним заволодінням коштами вкладників властива організованим злочинним групам, які використовують ідею фінансової піраміди. Заволодіння чужими коштами у цьому випадку супроводжується підробкою документів, порушенням порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів, зловживанням службовим становищем та маскуванням джерел походження кримінальних доходів для їх подальшої легалізації.

Технологія злочинного збагачення шляхом обманного одержання і привласнення кредиту властива підприємцям – шахраям, які при укладанні кредитного договору з банком подають фіктивні (підроблені) документи, які свідчать про гарантії повернення кредиту. Шахрайство у такому випадку поєднується з іншими злочинами, у тому числі й відмивання одержаний у такій спосіб коштів.

Технологія злочинного збагачення шляхом одержаного безпідставного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість використовується підприємцями шахраями, які подають до державних податкових адміністрацій фіктивні документи про здійснення експорту товарів. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» експортні операції вітчизняних виробників стимулюються звільненням таких операцій від сплати ПДВ (шляхом повернення сплачених сум). Використовуючи підроблені документи, злочинні групи, до яких залучаються працівники податкових адміністрацій, контролери митних постів, «викачують» у такий спосіб з бюджету величезні кошти. У цій ситуації з шахрайством поєднуються господарські та службові злочини.

Технологія розкрадання бюджетних коштів шляхом придбання у комерційних структур товарів, одержання від них послуг за завищеними цінами використовується службовими особами – розпорядниками бюджетних коштів різного рівня. Її сутність полягає в укладанні службовими особами бюджетних установ чи організацій невигідних господарських договорів, у результаті яких державні кошти «перетікають» у кишені чиновників і наближених до них підприємців. У такому випадку має місце комплекс злочинів, у якому основним є володіння коштами шляхом зловживання службовим становищем або шахрайства, а підпорядкованими – порушення законодавства про бюджетну систему (нецільове використання бюджетних коштів), службове підроблення, а також і легалізація злочинно отриманих коштів.

Технологія злочинного збагачення шляхом створення конвертацій них центрів та надання на основі незаконних послуг. Конвертацій ний центр являє собою своєрідну протиправну фінансову систему, що містить у собі кілька елементів: а) мережу фіктивних підприємств (зареєстровані, як правило, на підставних осіб); б) комерційні банки; в) обмінні пункти валют. Такі офіційно зареєстровані комерційні структури об’єднані єдиним задумом на вчинення тіньових фінансово - господарських операцій за певною злочинною технологією. Зокрема, вони надають платні послуги керівникам підприємств різних форм власності з ухиленням від сплати податків, легалізації злочинно отриманих коштів, незаконного зняття з банківських рахунків готівкової гривні та її конвертації у ВКВ із наступним перерахуванням останньої на рахунки в закордонних банках.

Розділ 3. Вдосконалення системи протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним

3.1. Заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

З метою вдосконалення та розвитку системи протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також активізації участі України в розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері постановляє:

1.Кабінет Міністрів України:

а) забезпечити за участю Національного банку України впровадження Сорока рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), затверджених у новій редакції на Берлінському засіданні Групи у червні 2003року розробити та внести в установленому