У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


ситуації, однак за відповідної організації управління та прийняття необхідних рішень підприємство має всі можливості уникнути кризи, незважаючи на негативний зовнішній вплив. Цей висновок .підтверджує різний фінансовий стан підприємств, що перебувають у рівних умовах з погляду зовнішнього оточення.

Виникнення та поглиблення кризи окремого підприємства повним чином обумовлюється внутрішніми факторами, є результатом неефективного менеджменту, загального та функціонального. Інші внутрішні фактори є похідними, наслідком попередніх помилок і неефективних рішень. Жоден з факторів розвитку кризи, а також їхній сумісний вплив не мають фатального характеру, їхнім проявам можна та потрібно протидіяти. Ця частина довідника дає всі необхідні рекомендації для вмілої протидії кризовим явищам.

Кризові, явища, які виникають у процесі функціонування підприємства, залежно від того, з якими конкретно елементами, суперечностями мікроекономічної системи пов'язано виникнення кризи, який характер і глибина пристосування економічної системи до її настання, відрізняються змістом і зовнішнім проявом. Якщо кризові явища охоплюють усі життєдіяльні елементи системи, її основні функціональні інваріанти та "параметри життєздатності підприємства", то стан такої економічної системи визначається як системна криза. У разі виникнення кризових явищ у результаті загострення окремих суперечностей системи (в межах окремих елементів, функціональних блоків, процесів), виникнення форс-мажорних обставин, але без погіршення режиму функціонування основних функціональних інваріантів, існують локальні кризи. Поява та поширення кризових явищ в окремих елементах системи (функціональних підсистемах) тільки спочатку відбувається ізольовано одне від одного, а потім можуть у разі поглиблення формувати підґрунтя для переходу до системної кризи.

До локальних сегментів прояву кризових явищ належать:

криза збуту виготовленої продукції, викликана невідповідністю якості, обсягу та структури продукції до обсягу та попиту на ринку; криза діяльності, пов'язана зі скороченням або захопленням конкурентами стратегічної зони ресурсів: матеріальних, транспортних, людських та ін.; фінансова криза, що виявляє себе в неможливості отримання необхідних фінансових ресурсів, причиною якої є неефективне використання капіталу; криза менеджменту, пов'язана з невідповідністю стилів, форм і засобів управління підприємством (досвіду та умінням керівників); криза організаційної структури управління, причиною якої є невідповідність між організаційно-правовою формою господарювання, формою власності, внутрішньою організаційною структурою управління та обсягом діяльності підпри-ємства;—

криза платоспроможності, що визначається як невідповідність між грошовими доходами і видатками підприємства, що призводить до періодичної або постійної неможливості фінансування діяльності і виконання прийнятих зовнішніх зобов'язань. Криза платоспроможності виникає здебільшого як наслідок розвитку інших видів локальних криз, оскільки всі сфери життя економічної системи знаходять кількісне відображення у його грошових коштах.

Прийнято ідентифікувати три фази розвитку кризового стану підприємства. Кожна з них має свої зовнішні ознаки та різноманітність прояву залежно від ступеня порушення параметрів життєздатності та індивідуальних причин розвитку кризи конкретного підприємства.

Зовнішні ознаки кожної фази розвитку кризового стану підприємства полягають у такому.

фаза - криза ефективності (прихована криза). Характерними ознаками цієї стадії є зниження ефективності діяльності підприємства, яке виявляє себе через негативну динаміку показників прибутковості обороту та капіталу, тривалості операційного та фінансового циклу підприємства, його ринковій вартості та інше. Причиною зниження ефективності є отримання збитків спочатку від проведення окремих господарських операцій, потім - в окремі часові періоди, і поступово - в цілому за результатами господарсько-фінансової діяльності. Спочатку збитки, що виникають, покриваються за рахунок внутрішніх резервів (компенсаторних можливостей) - нерозподілених прибутків минулих періодів, ліквідної частини власного капіталу. Поступово внутрішні резерви протидії поточній збитковості вичерпуються, що обумовлює перехід до наступної фази розвитку кризи. фаза - криза платоспроможності. Характерними ознаками цієї фази кризи є періодичний і більш тривалий дефіцит грошових коштів підприємства для виконання своїх зобов'язань і фінансування своєї поточної діяльності. Зовнішнім проявом такого становища є виникнення ситуації неплатоспроможності, яка характеризується затримкою у часі здійснення поточних платежів (порушення термінів сплати у зв'язку з браком грошей на розрахунковому рахунку), сплатою економічних санкцій (штрафів, пені) за несвоєчасну сплату, появою простроченої кредиторської заборгованості та непогашених кредитів і позик. Під платоспроможністю розуміють спроможність підприємства відповідати за своїми зобов'язаннями за рахунок наявних грошових коштів і високоліквідних активів, своєчасно здійснювати платежі за своїми короткостроковими зобов'язаннями, готовність погасити короткострокову заборгованість власними коштами. Узагальнюючи існуюче розуміння, платоспроможність - це здатність підприємства вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі та термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності. фаза - криза розрахунків за боргами (загроза банкрутства, фінансова неспроможність). Поглиблення кризи платоспроможності обумовлює виникнення ситуації, за якої підприємство не може задовольнити вимоги своїх кредиторів протягом певного часу (відповідно до чинного законодавства критичний термін виконання зобов'язань становить три місяці). Це спонукає кредиторів до судового захисту своїх прав шляхом порушення справи про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності.

Антикризове управління дає можливість керівникам підприємств ідентифікувати зазначені фази, зробити висновки і виробити необхідну стратегію й тактику щодо виходу з можливого кризового становища. Пов'язана із цим недостатність відповідних знань і досвіду суттєво впливає на впровадженні мудрої системи антикризових заходів по сучасному управлінню підприємством. Виявилося, що можливість пристосування суб'єктів господарської діяльності до нових умов для багатьох з них обмежена і дуже важка проблема.

2. Послуги з антикризового управління

Розроблення та здійснення системи послуг з антикризового управління, як правило, виконують: фінансові та економічні служби підприємства; представники потенційного санатора або інвестора; незалежні аудиторські або консалтингові фірми. Іншими словами, такі важливі послуги можливо виконувати силами і ресурсами конкретного підприємства або залучати до виконання висококваліфікованих зовнішніх фахівців і спеціалізованих фірм. Необхідність залучення зовнішніх консультантів під час виконання робіт з антикризового управління зумовлена такими основними чинниками:

потребою в сучасних і відповідних знаннях, досвіді та
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8