розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, терміни освоєння інвестицій та їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту.
9) Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Менеджмент підприємств має своєчасно виявляти та використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рішення для подолання можливих перешкод під час здійснення оздоровчих заходів. Відчутну допомогу тут може надати оперативний санаційний контролінг, який синтезує інформаційну, планову, консалтингову, координаційну та контрольну функції. Завданням санаційного контролінгу є ідентифікація оперативних результатів, аналіз відхилень і підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів та подолання додаткових перешкод.
2.2. Реструктуризація підприємств.
Мета і сутність реструктуризації підприємств.
Одним із поширених засобів фінансового оздоровлення підприємств, наступним після санації, є реструктуризація.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", іншими нормативно-правовими документами передбачено використання реструктуризації як ефективного засобу відновлення платоспроможності підприємства, який рекомендується включати до плану санації. Згідно із цим законом реструктуризація підприємства - це здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.
Міністерство економіки України затвердило методичні рекомендації щодо здійснення реструктуризації державних підприємств. Агентство з питань попередження банкрутств підприємств та організацій розробило методику складання планів такої реструктуризації. Велику роботу щодо методичного забезпечення процесів реструктуризації суб'єктів господарювання виконує Фонд державного майна України.
У методичних рекомендаціях щодо здійснення реструктуризації державних підприємств наведено визначення реструктуризації підприємства як сукупності організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм і можуть забезпечити фінансове оздоровлення підприємства, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.
Треба зробити чітке розмежування між категоріями "реструктуризація" та "реорганізація" підприємства. Перше є ширшим за друге, оскільки реорганізація підприємства - один з етапів його реструктуризації. (Додаток 1.)
Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи, а також у зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу.
Залежно від характеру застосовуваних заходів на практиці можна застосовувати такі форми реструктуризації:
реструктуризація виробництва;
реструктуризація активів;
фінансова реструктуризація;
корпоративна реструктуризація (реорганізація).
Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін до організаційної та виробничо-господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. Ідеться насамперед про такі заходи:—
зміна керівництва підприємства;
упровадження нових, прогресивних форм і методів управління;
диверсифікація асортименту продукції;
поліпшення якості продукції;
підвищення ефективності маркетингу;
зменшення витрат на виробництво;
скорочення чисельності зайнятих на підприємстві.
Реструктуризація активів передбачає заходи, головні з яких:—
продаж частини основних фондів;—
продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;—
продаж окремих підрозділів підприємства;—
зворотний лізинг;
реалізація окремих видів фінансових вкладень;
рефінансування дебіторської заборгованості.
Фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури і розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. Отже, це такі заходи:
реструктуризація заборгованості перед кредиторами;
отримання додаткових кредитів;
збільшення статутного фонду;
заморожування інвестиційних вкладень.
Зауважимо, що фінансова реструктуризація обов'язково має супроводжуватися реструктуризацією виробництва, у протилежому разі ліквідації підприємства уникнути не вдасться.
Корпоративна реструктуризація - найскладніший вид реструктуризації. Остання передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діяльності. У межах такої реструктуризації виконують:
часткову або повну приватизацію;
поділ великих підприємств на частини;
виокремлення з великих підприємств тих чи інших підрозділів, зокрема об'єктів соцкультпобуту та інших непрофільних підрозділів;
приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими підприємствами.
Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення) підприємства має відбуватися з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а іноді - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду (господарського суду).
Перш ніж вдаватися до санаційної реорганізації, слід поглиблено проаналізувати фінансово-господарський стан підприємства, яке перебуває у кризі, з огляду на основні характеристики його діяльності. На основі результатів аналізу робиться висновок про санаційну спроможність підприємства. Якщо прийнято рішення про його реорганізацію, потрібно розробити план реорганізаційних заходів, який має містити:
економічне обґрунтування необхідності проведення реструктуризації;
пропозиції щодо форм і методів реорганізації;
витрати на здійснення реструктуризації та джерела іх фінансування;
конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану;
оцінювання ефективності проекту реструктуризації.
Ефективність реструктуризації забезпечується тими заходами, які покладено в основу плану реструктуризації і спрямовані на вдосконалення організації та управління виробничо-господарською діяльністю, поліпшення фінансового становища підприємства. У плані слід відбити переваги вибраних організаційних форм і методів реструктуризації. У разі реорганізації слід показати, які переваги дістане підприємство в результаті зміни організаційно-правової форми, відокремлення окремих структурних підрозділів чи приєднання інших підприємств.
У результаті корпоративної реструктуризації (реорганізації) змінюється правовий статус юридичної особи. За формальними ознаками розглядають три види реорганізації (додаток 1):
спрямовану на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);
спрямовану на подрібнення підприємства (поділ, виділення);
без змін розмірів підприємства (перетворення).
У разі реорганізації підприємства слід враховувати такі законодавчі передумови та вимоги:
порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб'єктів господарювання;
вимоги антимонопольного законодавства;
вимоги щодо захисту інтересів кредиторів підприємства, його власників, персоналу тощо;
порядок емісії акцій (у разі реорганізації акціонерного товариства);
можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локального масштабу.
У результаті реорганізації підприємства постає потреба скасувати державну реєстрацію одних суб'єктів господарювання і зареєструвати або перереєструвати інших. Коли реорганізація пов'язана зі створенням на базі підприємств, що реєст-руються, нових юридичних осіб, засновницькі документи останніх мають відбивати це.
Перереєстровувати підприємство потрібно в тому разі, якщо його реорганізація спричинюється до змін:
організаційно-правової форми;
форми власності;
назви юридичної особи.
Згідно з Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької