Перехід до ринкових відносин в інвестиційній сфері насамперед стосується її джерел. Інвестиції можуть здійснюватися за рахунок власних фінансових ресурсів інвестора (амортизаційні відрахування, прибуток, грошові накопичення, заощадження громадян, юридичних осіб і ін.), притягнутих фінансових засобів інвесторів (банківські, бюджетні, облігаційні кредити, а також засоби, отримані від продажу акцій, облігацій, пайових і інших внесків громадян і юридичних осіб), бюджетних інвестиційних асигнувань і запозичених фінансових ресурсів (кредити, позики).

Рекомендується доцільним при визначенні пріоритетів капітальних вкладень в основне виробництво, виробничу і соціальну інфраструктури виходити з основного критерію - показника ефективності інвестицій.

1.2. Економічна сутність капітальних вкладень

Капітальні вкладення - це вкладення капіталу в різні сфери і галузі народного господарства з метою оновлення існуючих та створення нових благ і внаслідок цього одержання значно більшого прибутку. Такі інвестиції ще дістали назву виробничих вкладень.

З огляду на функціональну спрямованість розрізняють валові і чисті капіталовкладення.

Валові капітальні вкладення - це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури.

Чисті капітальні вкладення - витрати на розширене їх відтворення. Величину чистих капіталовкладень розраховують таким чином: від загального обсягу капіталовкладень треба відняти розмір амортизаційних відрахувань, що використовуються, як відомо, на просте відтворення основних фондів та іншого майна підприємства [30].

Капітальні вкладення являють собою використання суспільством валового національного продукту на відтворення основних фондів. За формою вони виступають як сукупність затрат на створення нових, а також технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих основних фондів виробничого і відтворювального призначення. Капітальні вкладення мають важливе народногосподарське значення, обумовлене роллю, що виконують знову створені або модернізовані засоби праці в процесі виробництва матеріальних благ. Як важливий фактор розширеного суспільного відтворення досягнень науково-технічного прогресу, що створює матеріальні умови для зростання й удосконалювання суспільного виробництва і підвищення матеріального добробуту народу. Капітальні вкладення розрізняються по формах власності галузевій і територіальній ознаці, призначенню споруджених об’єктів, формам відтворення основних фондів, складу затрат, засобові будівництва, джерелам фінансування. Ефективність капітальних вкладень значною мірою залежить від їхньої структури. Розрізняють галузеву, територіальну, відтворювальну і технологічну структури капітальних вкладень, що визначають їхній співвідношення в різноманітних галузях, регіонах, формах відтворення основних фондів і окремих затрат.

Сучасна інвестиційна політика спрямована на забезпечення соціальної спрямованості і високої народногосподарської ефективності капітальних вкладень, а також на використання їх переважно на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств.

Важливе значення капітальних вкладень і необхідність більш повного використання товарно-грошових відношень в умовах переходу до ринку об’єктивно потребують державного регулювання (прямого і непрямого) фінансово-кредитних відношень між суб’єктами інвестиційної діяльності. Ці відношення складаються на основі соціально орієнтованої ринкової економіки, що побудована на функціонуванні різноманітних форм власності.

Сукупність основних правил і рекомендацій, що визначають склад джерел коштів для капітальних вкладень, порядок їхньої мобілізації банками і надання суб’єктам інвестиційної діяльності, а також контролю за цільовим і ефективним використанням цих коштів утворить ядро системи фінансування і кредитування капітальних вкладень. Особливості відтворення основних фондів, будівельного виробництва і його продукції обумовлюють відносну самостійність і специфічні риси цієї системи.

Розрізняють два основних методи забезпечення капітальних вкладень коштами: безповоротний, або фінансування, і поворотний, або кредитування. Безповоротне надання коштів не обумовлено їхнім поверненням у заздалегідь установлені строки. У якому порядку використовуються бюджетні асигнування, власні і притягнуті кошти інвесторів і, як правило, кошти спеціальних позабюджетних фондів.

Основними принципами фінансування являються прямого і планово-цільового характеру, його безперервність, надання коштів у міру виконання плану (контракту), грошовий контроль у процесі фінансування і безповоротність надання коштів. Прямий характер фінансування означає, що кошти на капітальні вкладення даються підприємства й організаціям безпосередньо. Планово-цільовий характер фінансування полягає в тому, що кошти видаються тільки на ті будівництва, що забезпечені затвердженою проектно-кошторисною документацією і прийнято відповідне рішення про їхнє спорудження. Важливим принципом фінансування капітальних вкладень є надання коштів підрядним і іншим організаціям відповідно до виконання плану (контракту).

Так, проектні роботи оплачуються після закінчення всіх робіт або їхнього етапу, а також іншого показника обсягу цих робіт, а при надходженні “розсипом” - у міру його надходження на будівництво. Необхідність безупинного фінансування обумовлена безперервністю самого будівництва. Невід’ємною рисою фінансування є контроль грошовою одиницею за цільовим і ефективним використанням коштів на капітальні вкладення з боку банків і органів господарського управління. Особливе значення він має при фінансуванні капітальних вкладень за рахунок бюджетних і інших централізованих коштів. При фінансуванні їх за рахунок власних коштів інвесторів останні самі зацікавлені в ефективності капітальних вкладень, тому банки можуть не контролювати такі вкладення. Тільки на прохання інвесторів на договірних засадах за окрему плату вони можуть здійснювати такий контроль, наприклад, перевіряти якість проектно-кошторисної документації або проводити контрольні обміри оплачених будівельно-монтажних і інших робіт.

Поворотне надання коштів, або кредитування, відбувається на умовах повернення наданих коштів у конкретні строки і визначені розміри. Банки надають довгостроковий кредит на капітальні вкладення в основному на тих же принципах, на яких провадиться фінансування. Крім того, кредитування являється поворотним, терміновим, платним і забезпеченим. Довгострокове кредитування більш повно, чим безповоротне фінансування, відповідає умовам переходу до ринку. Необхідність погашення кредиту і сплати відсотків за користування їм більше зацікавлює позичальників у раціональному техніко-економічному обгрунтуванні напрямки і розміру кредиту, сприяє посиленню режиму економії в процесі його використання, а також являється засобом контролю за окупністю капітальних вкладень.

Капітальні вкладення виступають як одна з форм інвестицій в економіку країни. Безперервність