Для визначення оптимальної частоти завозу (tопт) необхідні наступні дані: частота (період) завозу в днях; інтервал між черговими постачаннями в течію року (t); одноденний товарооборот (m); сукупні витрати по зберіганню і доставці (Зі); витрати зберігання за рік (C1); витрати по доставці за рік (C2); витрати зберігання на 1 грн. товарних запасів в один день (h); витрати по доставці партії товару (S):

Здійснивши розрахунки, виявилось, що оптимальна частота завозу складає 84 дні. Це відповідає обраній стратегії завозу нової партії товару приблизно раз у квартал.

Однак слідує мати на увазі, що для обчислення оптимальної частоти завозу вимагається інформація, яку тяжко отримати (наприклад, витрати на завіз і зберігання в розрізі товарних груп). Тому рекомендується використати формулу, що модифікувалася, де вираз Н приймається за постійну величину для всіх товарів на підприємстві:

Використовуючи данні оперативного обліку обчислимо Н = 0,004

Тоді оптимальне число постачань в цілому по товарній групі:

Коли ми підставимо дані, то отримаємо, що одна партія в квартал буде оптимальним числом постачань.

Для такої моделі вимагається мінімальна інформація – обсяги постачань товарів по асортиментним позиціям за звітний рік і на квартал, що планується, а також дані про кількість постачань по товарним групам на звітний рік.

Розрахунок оптимального числа постачань необхідно доповнити визначенням страхового запасу. Його величина залежить від середнього квадратичного відхилення надходження товарів на оптове підприємство і рівня обслуговування покупців:

3стр = До д

Де Зстр – страховий запас;

До – коефіцієнт рівня обслуговування, що приймається від 1 до 3;

д – середнє квадратичне відхилення надходження товарів на оптове підприємство.

Чим вище До, тим більше ступінь імовірності наявності товарів на оптовому підприємстві. Зупинимось на До = 2, тобто рівень обслуговування буде середній, тоді розмір страхового запасу буде 7603,02 грн.

Загальний обсяг товарних ресурсів, що вимагається на плановий період, рівному величині транзитного обороту плюс обсяг складського обороту з урахуванням зміни товарних запасів в початку і в кінці планового періоду:

П = Отранс + Оскл + (Зк – Зн) + В,

Де П – обсяг ресурсів товарів на підприємстві в плановому періоді;

Отранс – транзитний оптовий оборот;

Оскл – складський оптовий оборот;

Зк, Зн – запаси на кінець і почало планового періоду;

В – вибуття товарів.

Транзитний оборот не використовується “Глобус Лтд”, тому цей показник не буде дорівнювати 0.

Обсяг ресурсів товарів на перший квартал 2008 року складе за вищенаведеною формулою 70814,69 грн.

Використавши чотири різних методи планування розміру товарних запасів необхідно згрупувати данні та визначити одне значення. Хочу запропонувати знайти середнє значення з використанням рангової системи, тобто кожному методу буде присвоєний ранг, який буде тим вищий чим найбільше метод наближений, за думкою автора до реальності. Так досвід-статистичному методу присвоєно ранг 4, тому що він враховує експертну оцінку; метод екстраполяції отримує ранг 1, бо масив даних, що розглядається дуже незначний; метод використання коефіцієнту еластичності – 2, тому що розраховується лише один фактор впливу; рівняння лінійної регресії – 3, бо у порівнянні з коефіцієнтом еластичності цей метод дає більш точний результат за рахунок складніших розрахунків. Так прогнозний рівень середніх товарних запасів становить 42974,59 грн або 64 дні обороту, планується зростання товарних запасів у порівнянні з четвертим кварталом 2007 року на 15,2%.

На наступному етапі планується структура товарних запасів. Слід відзначити, що процес прогнозних розрахунків структури являє собою єдине ціле, методику і порядок планування вибирає саме підприємство. Можливі варіанти планових розрахунків товарних запасів по видам товарів і покупцям.

Планування товарних запасів по товарним групам здійснюється, враховуючи що структура за оцінками експертів залишиться в межах, які склалися в четвертому кварталі 2007 року (додаток 4).

ІV. Рекомендації щодо покращання управління товарними запасами на фірмі “Глобус Лтд”.

Немає меж досконалому… Навіть найкраще підготовлені стратегії та тактики управління товарами потребують постійних вдосконалень, які пов’язані із змінами, що постійно відбуваються у зовнішньому середовищі.

Розглянемо можливість підприємства залучати позикові кошти для збільшення обігових активів. “Глобус Лтд” при формуванні товарних запасів використовувалися виключно власні кошти підприємства. Якщо запозичення і мали місце, то вони були настільки короткостроковими, що не здійснювали значного впливу на фінансовий стан підприємства. В середньому швидкість обігу товарних запасів складає 66 днів, тому слід розглянути два варіанти позики: на 60 днів та на 90 днів. Фірма має розрахунковий рахунок у банку “Аваль”, тому використаємо процентні ставки цього банку. Фірма проводить зовнішньоекономічну діяльність, і виникає необхідність у позиках у “твердій” валюті (американських доларах або німецьких марках). Ставка позик у американських доларах в Україні змінюється набагато повільнішими темпами ніж у гривнях, тому застосуємо в розрахунках ставку банку “Аваль” на 04.11.2007р.: на строк 60 днів – 25%, на 90 днів – 30%. Рентабельність обороту складає приблизно 10%, що обумовлено політикою низьких торговельних націнок, яка спрямована на швидке завоювання ринку. Тому в даній ситуації за вищевказаних процентних ставок застосування позикових коштів є економічно недоцільним. Але за умов підвищення рентабельності автоматично піднімається питання про застосування позикових коштів. Також існує можливість участі у програмах фінансування експорту країн, з яких фірма імпортує товари, але на даний момент така участь є умовною.

Частиною позикової політики фірми є система управління дебіторською заборгованістю. Вона впливає на товарні запаси через строк обороту товарів. На фірмі “Глобус Лтд” ця