Економічна політика як система: визначення, основні критерії, класифікація.

ЗМІСТ

Вступ

Вирішення завдань національного відродження України як розвинутої демократичної країни із соціальною ринковою економікою неможливе без чіткої, гнучкої і виваженої державної економічної політики. На цій основі постала проблема створення механізмів досягнення політичної стабільності, консенсусу інтересів різних інститутів та суб’єктів політичної влади у процесі прийняття політичних рішень в економічній сфері, обгрунтування значимості устрою суспільно-політичного життя щодо формування економічної політики держави, яка б відповідала запитам кожного пересічного громадянина. Ця проблема, поряд з проблемою економічної кризи, яка триває в країні, є наріжним каменем, який визначає актуальність даного дослідження.

Актуальність дослідження зазначених напрямів дедалі зростає у зв’язку з проголошенням в Україні як суверенній державі курсу на впровадження виваженої економічної політики. Даний фактор обумовлює визнання її світовим співтовариством, яке розвивається в нових геополітичних умовах.

Розуміння глибокого взаємозв’язку та взаємопроникнення засад демократичного розвитку суспільства та соціальної ринкової економіки, вирішальної ролі даних чинників щодо визначення економічної політики держави простежується в роботах багатьох авторів. Такими є праці В. Безверхого, Г. Бласко, Є. Вятра, К. Гаджиєва, Р.Дарендорфа, В. Лукова, М. Кириченка, О. Панаріна, М.Піскотіна, В.Селіванова, В. Трипольського та ін.

Основна мета курсової роботи дослідити сутність такого поняття як економічна політика держави. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

· вивчити поняття та сутність економічної політики держави;

· дослідити особливості впливу економічної політики держави на добробут;

· розглянути особливості економічної політики України.

Об’єктом дослідження є багатоаспектна взаємодія суспільно-політичних та соціально-економічних інститутів і процесів при здійсненні державою економічної політики. Предметом дослідження виступає економічна політика держави як дійовий засіб впливу на процес соціально-економічного розвитку суспільства і досягнення на цій основі громадсько-політичної злагоди.

Курсова робота складається із вступу, основної частини та висновків. У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єк дослідження. Основна частина присвячена дослідженню поставленої проблеми. У висновках сформульовано основні результати дослідження.

1. Поняття економічної політики держави

1.1 Сутність і цілі економічної політики

Головне питання політики - це питання про владу. Не є виключенням з цього правила і економічна політика. Для неї найважливішим є питання про економічну владу та її використання для досягнення довгострокових та поточних цілей в економіці, реалізації певних економічних інтересів.

Історія економічної політики така ж давня, як й історія самої економіки, історія держави. Незалежно від типу економічної системи головним суб'єктом економічної політики є держава. Тому економічна політика - це завжди державна економічна політика. Її цілі, механізми та інструменти найтісніше пов'язані із загальними функціями держави, характером держави, типом економічної системи, конкретним станом національної економіки, кон'юнктурою світового ринку, міжнародним становищем.

Певний тип державного устрою завжди невід'ємний від певного типу економічної системи. Вони взаємозалежні та коригують один з одним. Звідси, економічна політика, яку проводить держава, зазнає впливу як суто економічних факторів, так і політичних та ідеологічних. Проте в різних економічних системах вплив і значення цих факторів неоднакові. В ринковій економічній системі переважне значення мають економічні фактори, які впливають на економічну політику, в командно-адміністративній переважає вплив політичних та ідеологічних факторів. Однак незалежно від цього можна дати загальне визначення економічної політики як взаємопов'язаної системи довгострокових і поточних цілей економічного розвитку, що визначені державою, комплексу відповідних державних рішень (законів, постанов, інших нормативних актів) та заходів, спрямованих на досягнен-ня цих цілей з використанням державної влади в сфері економіки.

Кінцеве призначення економічної політики держави - сприяти природному еволюційному економічному розвитку, запобігати зловживанням економічною владою з боку окремих осіб, груп, підприємств, а також кризовим явищам, підтримувати господарський порядок.

Залежно від конкретних обставин цілі економічної політики можуть і повинні змінюватись, гнучко реагувати на фактичний стан економіки, її проблеми та протиріччя. Можна сформулювати кілька загальних бажаних цілей економічної політики в ринковій економічній системі.

1. Мета економічного зростання. Це загальна кінцева мета для кожної національної економіки і національної економічної політики в ринковій та перехідній до ринку економіці. Вона конкретизується в обсягах виробництва ВНП, рівні життя населення країни. Заходи економічної політики, спрямовані на досягнення цієї мети, можуть бути різноманітними, проте їх поєднує націленість на активізацію найважливіших факторів економічного зростання, серед яких - інвестиції капіталу, реструктуризація економіки, ефективна зайнятість і зростання продуктивності праці, достатній плато' спроможний попит населення тощо. Використовуються заходи структурної політики загалом.

2. Мета ефективної зайнятості. Як правило, вона поєднується, з першою і передбачає активну економічну політику держави.

3. Мета зростання економічної ефективності. Своєрідна "надмета" ринкової економіки, досягти яку можливо заходами економічної політики, що мають достатньо довгострокове і стратегічне значення для національної економіки і передбачають розвиток науковотехнічного прогресу, освіти, науки, використання своєрідних переваг національного характеру, національної економіки в системі міжнародного поділу праці. Використовуються заходи промислової політики.

4. Мета стабільного рівня цін. В розвинутій ринковій економіці досягається переважно заходами грошово-кредитної та бюджетної політики, що мають антиінфляційну спрямованість. Як правило, в короткостроковий термін ця мета вступає в протиріччя з метою найбільшого рівня зайнятості та стимулювання економічного зростання. В перехідних до ринку умовах пріоритетне місце в напрямі досягнення даної мети має належати загальній економічній полі-тиці з підтримки національного товаровиробника.

5. Мета захисту і підтримання конкурентного господарського порядку, принципів економічної свободи. Досягається заходами антимонопольної політики, контролю за використанням економічної влади, захисту прав людини та інституту приватної власності. Вступає в певне протиріччя з принципами активної державної економічної політики економічного