План

Вступ.

Поняття та види бюджетного дефіциту.

Види дефіциту за класифікацією зарубіжних вчених, причини його виникнення.

Способи покриття бюджетного дефіциту.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ

У даній роботі розкрито зміст поняття “Бюджетний дефіцит як економічної категорії”.

Розглянуто його види, що розглядають знаменитими вченими-економістами. Також досліджено причини його виникнення, джерела та способи покриття згідно з Бюджетним Кодексом України. Велику увагу приділено тому, який обіг бюджетного дефіцит був характерним для всього періоду української незалежності, як і за допомогою чого він покривався.

Висвітлено вплив бюджетного дефіциту на стан економіки і які джерела його покриття будуть мати найменший вплив для функціонування економіки.

І. Поняття та види бюджетного дефіциту

Бюджетний дефіцит— перевищення видатків над постійни-ми доходами (податки та податкові доходи бюджету). За наявно-сті бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покрит-тя (державні позики, емісія грошей).

Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості. Уник-нути дефіциту теоретично досить просто — скоротити видатки або збільшити податки. Однак на практиці, як правило, це зроби-ти досить важко, а іноді й неможливо.

Бюджетний дефіцит є складним явищем, яке не може маги однозначної оцінки. Визначають різні види бюджетного дефіциту.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкри-тий і прихований:*

відкритий — офіційно визнаний у законі про бюджет;*

прихований — офіційно не визнається. Його форми: зави-щення планових обсягів доходів; включення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит — негативніше явище, ніж відкритий.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимуше-ним і свідомим.

Вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП і зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.

Свідомий визначається характером фінансової політики держа-ви — вона намагається знизити рівень оподаткування для стиму-лювання економіки. Недостатні ресурси держава мобілізує за до-помогою позик. Крім того, використання державних позик не-обхідне для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рі-вень процентних ставок за максимальної надійності — за їх до-помогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.

Активний — це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП.

Пасивний — покриття поточних витрат.

Джерелами покриття дефіциту виступають:

1) державні позики;

2) грошова емісія.

Використання державних позик вимагає:*

наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів держави; « довіри з боку кредиторів до держави;*

заінтересованості кредиторів (досягається за рахунок висо-ких гарантій повернення боргу і процентної політики);*

наявності реальних доходів від використання позичених грошових коштів, які дають можливість повернути борги і сплатити проценти.

ІІ. Види дефіциту з класифікацією зарубіжних вчень, причини його виникнення.

Бюджетний дефіцит як фінансове явище виник водночас з оформленням націй і народностей у державу і запровадженням грошо-вих відносин. Можна згадати, яких розмірів досягав державний де-фіцит у Стародавньому Римі та Римській імперії, Франції, Російській імперії та ін.

Водночас фінансовій історії відомі приклади ефективного співвідношення між доходами та видатками, і тут доцільно згадати Запорозьку Січ, доходи якої перевищували видатки.

Бюджетний дефіцит тією чи іншою мірою характерний майже для всіх країн світу, у тому числі й високорозвинутих.

У зарубіжній економічній літературі розрізняють три види дефіциту бюджету.

1. Наочно-реальний

При цьому виді дефіциту його обсяг дорівнює загальним доходам від федеральних податків за вирахуванням на державні закупівлі та трансфертні платежі. Під трансфертними платежами у захід-них країнах розуміють фінансові ресурси, що передаються з бюдже-ту центрального уряду до бюджетів місцевого самоврядування, а та-кож із бюджетів територіальних одиниць вищого адміністративного рівня до бюджетів одиниць нижчого адміністративного рівня. За рахунок трансфертів у багатьох країнах формується більша частина доходів місцевих органів влади.

Наприклад, у СІЛА наприкінці 80-х років XX ст. дефіцит феде-рального бюджету становив близько 50 % валового національного продукту, що було найбільшою величиною за попередні роки, не по-в'язані з інфляцією.

2. Структурний

Цей вид дефіциту являє собою різницю між федеральними дохо-дами: витратами при діючій фіскальній політиці (рівень оподатку-вання і поточних витрат) та базовому рівні безробіття. Коли еконо-мічна система переживає період спаду, а рівень безробіття підвищуєть-ся понад базовий, наочно-реальний дефіцит бюджету перевищує рівень структурного дефіциту, оскільки має місце виплата допомоги на ви-падок безробіття та за іншими соціальними програмами, а також у зв'язку з частковим падінням доходів населення.

3. Циклічний

Вираховується як різниця між наочно-реальним і структурним дефіцитами бюджетів.

Необхідно зауважити, що за останні десятиріччя окремі країни почали приймати бюджети з незначним дефіцитом, а США вперше за останні 30 років передбачено в бюджеті на 1999 р. позитивне сальдо на суму 9,5 млрд. дол.

При плануванні бюджету в 1992—1999 рр., постійно перед-бачався його дефіцит. В окремі роки рівень дефіциту бюджету ста-новив майже 1/5 частину видатків.

Причинами дефіциту бюджету в Україні є:

1. Зменшення приросту національного доходу.

2. Збільшення бюджетних витрат.

3. Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів порівняно з видатками.

4. Відсутність чіткої фінансової стратегії.

5. Інфляційні процеси.

Бюджетні процеси, пов'язані з дефіцитом державного та місце-вих бюджетів, урегульовані Бюджетним кодексом.

Прийняття Державного бюджету України або бюджету Автоном-ної Республіки Крим, міського бюджету на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету з урахуван-ням особливостей, визначених Бюджетним кодексом.

Профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашен-ня основної суми боргу.

У ст. 15 Бюджетного кодексу визначені джерела фінансування дефіциту бюджету. Такими джерелами є:*

державні внутрішні та зовнішні запозичення;*

внутрішні запозичення органів влади Автономної Республіки Крим;*

внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самовря-дування з дотриманням умов, визначених Бюджетним кодексом.

Кабінет Міністрів України може брати позики в межах, передба-чених Законом про Державний бюджет України. Запозичення не використовуються