11. Премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів.

12. Винагороди за вислугу років, стаж роботи.

13. Оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємств, за виконання робіт, згідно з договорами цивільно-правового характеру.

14. Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт.

15. Заробітна плата до остаточного розрахунку по закінченні року (або іншого періоду), зумовлена системами оплати праці на сільськогосподарських підприємствах.

16. Суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності до фактичного заробітку у випадках, коли працівник продовжує працювати на підприємстві.

17. Виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств.

18. Оплата працівникам днів відпочинку, які їм надаються.

19. Суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим для роботи на підприємстві згідно зі спеціальними договорами з державними організаціями.

20. Оплата праці кваліфікованих працівників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи.

21. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середніх спеціальних і професійно-технічних закладів, які проходять виробничу практику на підприємстві.

22. Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників.

23. Вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей народного господарства комунальних послуг, продуктів харчування.

24. Витрати на оплату житла, безкоштовно наданого працівникам підприємств.

25. Витрати, пов’язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам.

26. Вартість безкоштовно наданих предметів, які залишаються в особистому постійному користуванні.

Розглянемо складові додаткової заробітної плати докладніше.

1. Поєднання професій (посад)

Статтею 105 КЗпП [2] передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язок тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за поєднання професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

2. Робота у понаднормовий час

За погодинною системою оплати праці робота у понаднормовий час оплачується за перші 2 години в полуторному розмірі, а за наступні години - в подвійному розмірі погодинної ставки (ст. 106 КЗпП).

За відрядною системою оплати праці за роботу у понаднормовий час виплачується доплата в розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані понаднормові години.

3. Робота у святковий і неробочий день

Згідно зі статтею 107 КЗпП, робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за погодинними або денними ставками, - в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

3) працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

4. Робота в нічний час

Робота в нічний час (стаття 54 КЗпП) оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (стаття 108 КЗпП).

5. Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом

Відповідно до статті 109 КЗпП, у разі якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи (стаття 111 КЗпП).

6. Оплата праці з виготовлення продукції, визнаної браком

Згідно зі статтею 112 КЗпП [2], при виготовленні продукції, яка виявилася браком не з вини працівника, оплата праці з її виготовлення здійснюється за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою за дві третини тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

7. Оплата часу простою

Оплата простою, допущеного не з вини працівника (стаття 113), провадиться з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки (окладу) такого працівника. Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган, або бригадира, майстра, інших посадових осіб. Якщо простій пов’язаний з виникненням виробничої ситуації, небезпечної для життя і здоров’я працівника або осіб, що його оточують, та навколишнього природного середовища й у виникненні такої ситуації немає провини працівника, то за ним зберігається середній заробіток на весь період такого простою. Час простою, що виник з вини працівника, не оплачується.

8. Оплата часу освоєння нового виробництва (продукції)

На час освоєння нового виробництва (продукції) (стаття 113 КЗпП) власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше шести місяців.

9. Збереження заробітної плати при переведенні на нижчеоплачувану роботу і при переміщенні

При переведенні працівника