Також слід зазначити про територіальну організацію текстильної промисловості, яка зумовлюється перш за все впливом споживчого та сировинного факторів. Кожен із цих факторів діє по-різному – залежно від стадії виробництва та техніко-економічних особливостей тієї або іншої галузі. Окрім галузевого та споживчого факторів, велике значення має забезпеченість тієї або іншої території робочою силою.

Підприємства первинної переробки сировини мають велику кількість відходів і тому тяжіють до сировинної бази.

Отже, значення та місце текстильної промисловості є важливим, оскільки вона забезпечує населення тканинами, одягом, а також працею.

1.2. Основні принципи і фактори розміщення

підприємств текстильної промисловості.

Підприємства текстильної промисловості розміщенні в усіх областях України. Це пояснюється тим, що, по-перше, її продукцією користуються усі верстви населення; по-друге, це надзвичайно трудомістка галузь, де переважно працюють жінки; по-третє, її підприємства, як правило, невеликі і не потребують багато води та ененргії. Оскільки продукція текстильної промисловості потрібна скрізь, її підприємства розміщені майже в усіх містах. Наприклад, вовняна промисловість, яка випускає вовняні тканини і пряжі організовані на підприємствах Херсона, Тернополя,. Донецька, Києва, Львова. Вовняна промисловість, галузі якої функціонують у Луганську, Чернігові, Одесі та Дунаївцях. Випуск шовкових тканин зосереджено в Києві, Черкасах, лляних – в Рівному і Житомирі.Очевидно, що розміщення цих підприємств є рівномірне по всій країні.

Розміщення текстильної промисловості вигідно поєднується з розміщенням підприємств важкої промисловості, оскільки у текстильній промисловості зайняті здебільшого жінки, а у важкій промисловості – чоловіки. При розміщенні підприємств галузі враховується забезпечення трудовими ресурсами, народногоспродарські функції і територіальні особливості окремих економічних регіонів України. При будівництві нових підприємств, крім капітальних витрат, слід обов’язково врахувати витрати на соціальну інфраструктуру.

Взагалі розміщення підприємств текстильної промисловості, особливо галузей, які до неї входять: вовняна, бавовняна, шовкова, лляна, конопляно-джутова орієнтуються на сировину і споживача.(див.рис.1.2.1.)

Рис.1.2.1. Легка промисловість України

Перед текстильною промисловістю поставлено важкі завдання – формувати і розміщувати державні замовлення і державні контракти, координувати діяльність підприємств, пов’язану з використанням цього завдання, а також виробляти цільові програми перспективного розвитку нових видів сировини, збалансованого розвитку підгалузей.

Основними принципами та факторами розміщення підприємств текстильної промисловості є не тільки тяжіння до споживачів, але і до сировинних баз. Значна частина сировини забезпечується підприємствами сільськогосподарського комплексу. Наприклад, підприємства лляної промисловості повністю забезпечені власним льоноволокном. Частину льоноволокна експортують за кордон.Конопляно-джутова промисловість крім привізного джуту і власної сировини (волокна конопель), використовує коротке волокно льону, бавовняну пряжу,хімічні волокна. Майже всю продукцію цієї підгалузі випускають Одеська джутова фабрика і Харківський канатний завод, повністю задолвільняючи потреби країни. Частину продукції експортують.

Отже, підприємства текстильної промисловості розміщені рівномірно по всій території України, завдяки широкому колу споживачів, з урахуванням територіального розміщення сировинних баз та трудових ресурсів.

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ТЕКСТИЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ.

2.1. Історія розвитку текстильної промисловості України .

Легка промисловість – одна з найстаріших галузей народного господарства- створювалась протягом сторіч. Поштовх до її виникнення дали перші мануфактури.

Текстильна промисловість почала розвиватися ще до Першої світової війни, проте більшість підприємств були невеликими. Деяке пожвавлення розвитку почалося у радянський період, коли старі підприємства було реконструйовано і збудовано нові у Києві, Житомирі, Одесі, Полтаві, а згодом великі бавовняні комбінати у Херсоні і Тернополі, комвоолльно-суконний – у Чернігові, Дарницькому (Київ) шовковий комбінат, Житомирський і Рівненський льонокомбінати, бавовнянопрядильні фабрики у Києві і Львові. Реконструйовано і збільшено потужності Чернівецького текстильного комбінату, Дунаєвецької (Хмельницька обл.) і Богуславської (Київська обл.) суконних фабрик.

Радянська система управління господарством була безпосередньо “вмонтована” в державну адміністративну піраміду, томууправлінці займалися скоріше бюрократичними, а не організаційними справами. Підприємства не тільки втратили виробничі функції, але й утримання щодо об’єктивної соціальної сфери. Спроба безпосередньо включити їх у нормальну роботу в ринковому середовищі, без докоріної реконструкції, за відсутності державної апіки, в обставинах певної лібералізації економічного середовища призвела до хаотичногорозвалу галузі.

Текстильна промисловість забезпечувалась сировиною, яка вироблялася у Радянському союзі. Наприклад, в 30-ті роки в СРСР вирішили проблему нестачі сировини, створивши котонічну промисловість, за рік, яка виробляла до 30 тис.т. модифікованого лляного волокна. Джерелом для одержаня такого виду волокна були різні види луб’яних рослин, найкращі з них є льон та пенька, крім того навчилися використовувати технічні культури.

Отже, за радянського періоду розвитку текстильна промисловість зазнала найбільшого розквіту. Але з розпадом СРСР і застарілій техніці текстильна промисловість занепадає.

Нині в текстильній промисловості спостерігається катастрофічно низький рівень використання виробничих потужностей на всіх хімічних виробництвах барвників через відсутність проміжних складових, низький попит на продукцію ,а також неготовність українських виробників барвників здійснити поставки своєї продукції на експорт (як за ціною, так і за якістю продукції) [11.395 с.]

Виробництво волокна для текстильної галузі і готових тканин наведено у таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1.

Виробництво в Україні продукції в 2000р. порівняно з 1990р.

Виробництво | Рік

Текстильні

волокна,

тис.тон | 1990 | 2000

Бавовняні | --- | ---

Вовняні | 31,2 | 0,9

Льняні | 90,6 | 3,85

Шовкові | 0,1 | ---

Хімічні | 179,2 | 30,3

Текстильні волокна тис.тон | -штучні | --- | 15,7

-синтетичні | --- | 14,6

Всього | 301,1 | 35,05

Пряжа, тис.тон | Бавовняна | 157,14 | 8,59

Вовняна | 47,52 | 3,78

Лляна |