Готові тканини, млн.м.кв. | Бавовняні | 564,47 | 37

Вовняні | 72,35 | 6,48

Лляні | 98,18 | 3,32

Шовкові | 282,93 | 6,89

Конопляно-джутові | 31,23 | 0,06

Неткані | 161,21 | 12,87

Всього | 1210,37 | 66,62

Готові тканини, млн....пог.м. | Бавовняні | 595,16 | 34,97

Вовняні | 52,75 | 4,3

Лляні | 85,42 | 3,25

Шовкові | 221,38 | 4,92

-З штапельного волокна | --- | 1,44

-З ниток шовку-сирцю | --- | 0,06

-З хімічних волокон | --- | 3,42

-З штучного шовку | --- | 0,75

-З синтетичного шовку | --- | 2,67

Конопляно-джутові | 24,5 | ---

Неткані | 123,16 | 8,77

Всього | 1102,37 | 56,21

Трикотажні | Полотна тис.тон | 50,8 | 0,69

В умовах переходу до ринкової економіки, текстильна промисловість зазнає серйозної системної кризи. У конкурентній боротьбі, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку товари даної галузі програють імпортним, як за асортиментом, так і за якістю та ціною.В 2002 році взагалі спостерігається збиткова робота підприємств та виробництв бавовняних тканин ( мінус 23,8 %) та тканин з шовку (мінус 8,1%).

Україна прямує шляхом економічних реформ та має стати рівноправним партнером Європейського Співробітництва, як виробник товарів легкої промисловості. Так сталося, що нині наша країна не має кон”юнктурно-маркетингової бази розвитку легкої промисловості, що суттєво заважає прийняттю оптимальних управлінських рішень. Провідними фахівцями галузі визначено основні причини, які призвели до спаду виробництва в текстильній промисловостів залежності від їх вагомості, які наведені в таблиці 2.1.2 [ 9.с.51 ]

Таблиця 2.1.2.

Причини спаду виробництва в текстильній

промисловості України.

№3/п |

Назва причини | Вагомість причини %

1 | Недобросовісна конкуренція з боку імпортних товарів та наявність істотно „тіньового” сектору виробництва, торгівля неякісним контрабандним товаром |

30

2 | Недостатня платоспроможність населення | 20

3 | Непродумана приватизація підприємств, розукруп-нення та деспеціалізація виробництв | 16

4 | Несприятливий інвестиційний клімат та відсутність продуманої інвестиційної політики | 13

5 | Низький технічний рівень устаткування на підпри-ємствах базових підгалузей та залежність від завезення сировини і матеріалів |

11

6 | Погана організація виробництва та збуту продукції | 10

7 | Погіршення умов праці вітчизняних товаровиробників

8 | Зупинка оптової торгівлі після ліквідації обласних оптових баз

9 | Монетарні шляхи регулювання курсу валют

Вирішення цих проблем зумовлять підвищення конкурентноспроможності продукції текстильних підприємств, сприятиме стабілізації галузі, та вихід українського текстилю на європейські ринки.

2.2. Передумови розвитку та сучасний стан текстильної промисловості України.

З прадавніх часів людина не могла обійтись без одягу, взуття, капелюха, посуду тощо. Більше того, ці речі, які ми тепер називаємо товарами широкого вжитку, що вироблялись у давнину найпримітивнішим способом, дали поштовх не тільки для створення однієї з найпотужніших та найважливіших галузей (яку по іронії долі хтось назвав легкою) практично всього цивілізованого світу, а й життя і розвиток індустрії планети в цілому.

Дійсно, кожна освічена людина знає, що прялка та ткацький верстат для ручного ткання були відомі людству вже не одне тисячоліття. На базі цих знарядь декілька століть тому почала зароджуватись промисловість у сучасному розумінні цього слова. Зародження легкої промисловості, і в перше чергу текстильної, спонукало до створення машинобудування, хімічної та інших галузей виробництва. А винахід першого верстата з програмним формуванням рисунка тканини близько двохсот років тому назад дав можливість сьогодні мати виробництво персональних комп”ятерів та іншої електронно-обчислювальної техніки, користувачі якої, як і виробники, мабудь, і не здогадуються, що праматір”ю цих машин була машина на ткацькому верстаті.

До речі, за класом складності ткацький верстат і сьогодні - найскладніша машина у світі. За цим показником йому поступаються літаки і космічні кораблі, і інша дуже складна сучасна техніка. [7.c5]

Ще кілька років тому текстильна галузь промисловості України майже цілком забезпечувала потреби її населення в текстильних товарах. Вони становили п’яту частину загального товарообороту і майже половину товарообороту непродовольчих товарів. Галузь забезпечувала роботою 5%працездатного населення. Висока її рентабельність (20 – 50 %) дозволяла здійснювати дотацію збиткових галузей промисловості.

У 1999 році текстильна промисловість України випустила лише 1 одиницю трикотажного одягу на двох споживачів проти 6 одиниць у 1990р.; тканин -2.5м на одного споживача проти 20м.Сільське господарство зменшило традиційне виробництво льону в 6 разів, вовни – в 10 разів, удвічі проти 1998 року скоротився випуск вовняної пряжі і на 25 – 45 % - тканин та постільної білизни.

Тепер текстильна промисловість України є збитковою. Рівень збитковості її продукції у 2002 році, за даними Держкомстату України, становив – 13,4 %. Іншої нерентабельної галузі в Україні на сьогодні немає, хоча ще в 1998 році поміж нерентабельних виробництв були підприємства 8 галузей.

Зокрема, збитковими є готові бавовняні тканини (мінус 23,8 %) та тканини шовкові (мінус 8,1 %).

Роботу підприємств текстильної промисловості забезпечують дві найважливіші галузі: машинобудівна та хімічна, а саме: виробники хімічного волокна, барвників і текстильно-допоміжних речовин (ТДР), (див. рис.2.2.1.)

Рис.2.2.1.Схема зв’язку текстильної галузі з виробництвом,

що забезпечують її роботу

З наведеної схеми видно, що текстильна промисловість знаходиться у значній залежності від виробництва волокна, барвників з ТДР та устаткування.

В Україні вииробництво устаткування для текстильної промисловості, у тому числі для обробних фабрик відсутня.

Майже відсутнє промислове виробництво ТДР.

Виробництво синтетичних барвників дуже обмежене, як за кількіістю класів та марок, так і за обсягами.

Найбільший виробничий потенціал має ВАТ