Нині спостерігається катастрофічно низький рівень використання виробничих потужностей на всіх хімічних виробництвах барвників через відсутність проміжних складових, низький попит на продукцію, а також неготовність українських виробників барвників здійснити поставки своєї продукції на експорт ( як за ціною, так і за якістю продукції).

Виробництво волокна подано, головним чином, хімічними волокнами. Якщо в 1990 році виробництво хімічного волокна становило 59 % у загальному обсягу волокна (179,2 тис.т з 301,1 тис.т), то в 2000 році його частка збільшилася до 86,4 %, хоч загальний обсяг виробництва зменшився майже у 6 раз. При цьому на частку синтетичних волокон припадає приблизно половина. Однак, у виробництві тканин з синтетичних волокон припадає тільки 4,8 % від загального випуску тканин (2,67 млн.пог.м з 56.21 млн.пог.м.). У групі шовкових тканин частка тканин синтетичних волокон становить 54,3 %. (2,67 млн.пог.м з 4.92 млн.пог.м) [11.395 с. ]

Наведені дані свідчать, що нині вітчизняна текстильна галузь найбільш забезпечена хімічними волокнами і деякими барвниками, проте зовсім відсутній асортимент ТДР.

Державна промислова політика передбачає забезпечення випереджувальних темпів випуску конкурентоспроможної продукції, створення її нових зразків, підвищення якості та ефективності виробництва.

Потенціал легкої промисловості України на сьогодні – понад 4.5 тис. підприємств, у тому числі більше 800 великих та середніх. Суттєві темпи зростання виробництва протягом 1999-2001рр. засвідчили, що галузь в основному подолала кризу, пов”язану з переходом економіки країн до ринкових відносин.

За перше півріччя 2003 р. обсяг продукції легкої промисловості у діючих цінах становив 1123.6 млрд.грн. (102 % до відповідного періоду минулого року), в тому числі у текстильній промисловості – 320.1 млн.грн. (105.8 %).(див.рис.2.2.2.)

(прогноз)

Рис.2.2.2. Обсяги виробництва продукції легкої промисловості (у фактичних цінах млн.грн.)

Однак, незважаючи на певні позитивні зрушення в галузі, не можна зробити висновок, що ситуація в текстильній промисловості України є цілком задовільною.

Так, хоча обсяг інвестицій в основний капітал за останні 4 роки збільшився в 3.3 рази і в 2002 році досяг 145,7 млн.грн., а прямі іноземні інвестиції становили 24,1 млн. Дол.., що значно нижче суми інвестицій в текстильну промисловість на початку 90-х років (1990 р.-909 млн.грн.). Це свідчить про незначну інвестиційну привабливість галузі, що в свою чергу впливає на обмеженість інноваційної діяльності.

Не є задовільними темпи вирішення у галузі соціальних питань. Хоча середньомісячна заробітна плата в 2002 році зросла на 15,7%, проте її рівень (289грн.) залишається одним з найнижчих в легкій промисловості. Не адекватною потенціалу текстильної промисловості є її частка в бюджетних надходженнях.

2.3 Територіальна структура текстильної промисловості України.

Провідною галуззю легкої промисловості є текстильна промисловість. В Україні основними галузями текстильної промисловості є бавовняна, вовняна, шовкова, лляна, конопляно-джутова, трикотажна та інші.

Всього в Україні працює 250 підприємств текстильної промисловості, в тому числі 76 трикотажних, 41 бавовняно-прядильна фабрика, 15 конопле- і 30 льонозаводів.

Бавовняна промисловість для виробництва тканин є першою серед галузей текстильної промисловості. На неї припадає 50,1 % всіх тканин, що виробляються. Для неї характерно віддалення від сировинної бази і навіть споживачів. Бавовняна промисловість у своїй структурі має прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне виробництво. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин з домішкою синтетичних і штучних волокон. [13. 552с.]

Основні бавовняні підприємства розміщені у Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовняно-прядильний комбінат), Нововолинську (бавовняна фабрика), Полтаві (прядильна фабрика), Києві (ватно-ткацька фабрика), Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі (ткацькі фабрики), Нікополі (ниткова фабрика).

Бавовняна промисловість працює на довізній сировині (бавовна – сирець).

Компанія «Торговий Дім «Євразія» - найбільший постачальник бавовняного волокна з Узбекистану в Україну, а також виробник якісних тканин з натуральної сировини. Основні напрямки діяльності компанії: поставка високоякісного бавовняного волокна усіх типів і сортів, а також їх складових (линт, улюк); виробництво широкого асортименту тканин з власної сировини на підприємствах України та Білорусі; поставка натуральних шовкових тканин з Узбекистану; реалізація широкого ассортименту тканин. Головні партнери компанії «Торговий Дім «Євразія» - ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат», ВАТ « Донецький текстиль».

Вовняня промисловість – одна з найстаріших підгалузей текстильної промисловості. Вона виробляє 7,7 % усіх тканин України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не збереглося. Як домішки використовують хімічні й синтетичні волокна, бавовну. Сучасні фабрики діють у Харкові, Одесі, Сумах, Дунаївцях (Хмельницька обл.), Богуславі, Кременчуці, Донецьку, Лубнах, Луганську (тонкосуконна фабрика), Чернігові (камвольно-суконний комбінат) і Кривому Розі (вовняно-прядильна фабрика).

У Києві, Богуславі, Черкасах і деяких містах Чернівецької та Закарпатської областей зосереджено виробництво килимів та килимових виробів з вовни і синтетичних волокон.

Шовкова промисловість пов’язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природні шовк-ситець. Вона виробляє 8,0 % всіх тканин України. Шовкова промисловість зосереджена у Києві, де виробляють тканини з натурального шовку; у Києві і Черкасах випускають тканини з штучного шовку і стнтетичного волокна, у Луганську – меланжеві шовкові тканини. Спеціалізовані фабрики Києва і Лисичанська виготовляють шовкові тканини технічного призначення.

ВАТ „Чернігівське підприємство „Хімволокно” виробляє і пропонує для реалізації капронові та анідні кордні тканини, нитки текстильного, трикотажного, текстильно-галантерейного призначення, виробництво плащових, портьєрних, підкладкових тканин,