вітамінів. Для багатьох африканських держав середньодобова забезпеченість

їжею оцінюється у 80-85% від рекомендованих ФАО норм.

Осередком хронічного дефіциту продовольства є також

Центральноамериканський субрегіон - Сальвадор, Гондурас, Гватемала, де

середньодобове споживання не перевищує 2000 ккал. Найбільш загострена

проблема на Гаїті (1905 ккал).

2.Продовольча проблема в Україні: стан та шляхи вирішення.

В Україні одним з найбільш болючих питань, що потребують

першочергового розв`язання, є вирішення продовольчої проблеми. Держава, яка

ще 10-15 років тому вважалася власником родючих земель, основним виробником

продовольчої продукції серед країн колишнього СРСР та потенційним

конкурентом західноєвропейським виробникам на світовому ринку

агропромислової продукції сьогодні не в змозі забезпечити своєму народу

харчування не тільки на рівні початку 90-х років, а й мінімальних

фізіологічних норм. Сучасний стан споживання основних продуктів харчування

на душу населення характеризується значним зменшенням його обсягів

відповідно до 1990 року, є критичним і являє собою реальну загрозу здоровю

нації, продовольчій та національній безпеці країни. За період 1990-2000 рр.

річне середньодушове споживання населенням основних продуктів харчування

знизилось ( в кг ) : м`яса і м`ясопродуктів з 68,2 1990 року до 33,5 в 1999

року (або на 51%), молока і молочних продуктів – з 372,2 до 210 (на 43,2%),

риби та рибопродуктів - з 17,5 до 7,2 (в 2,4 рази), яєць (в шт.) – з 272

до 163 (на 40%), олії – з 11,6 до 8,9 (на 23,3%), цукру з 50,0 до 33,0 (на

34%), хлібних продуктів – з 141 до 122 (на 13,5%), картоплі – з 131 до 122

кг (або на 6,9%). Споживання овочів та фруктів за цей період зменшилось

відповідно на 6,5 та 25,4 кг ( або на 6,3% та 53,6%) (табл.2.1).

Абсолютне зменшення рівня споживання продуктів харчування

порівняно з раніше досягнутим супроводжується значною невідповідністю

фактичного, нормативного та граничного рівня споживання, погіршенням його

якості. Аналіз даних офіційної статистики свідчить, що найбільш критичним є

стан споживання повноцінних білкових продуктів харчування (м`яса, молока,

риби, яєць) та вітамінної продукції (фруктів). Рівень їх споживання в 2000

році становив близько 50% (по рибі та фруктам ще менше) реального порогу

безпечності, в тому числі споживання білків тваринного походження за

розрахунками становило 23,6 грама (при нормі мінімального споживчого кошика

для умов соціально-економічної кризи – 36,7 г та граничному рівні

споживання тваринного білка, який забезпечує функціонування організму

людини без особливої шкоди для здоров`я – 30 г на добу). Нестачу білкових

продуктів в раціоні харчування населення намагається компенсувати за

рахунок надмірного споживання вуглеводів, що

Таблиця 2.1

Споживання основних продуктів харчування населенням України в 1990-2000 рр.

(на душу населення, кг)

|Продукти |Фактичне |Реко-м|Норми |2001 р (факт.) |

|харчування |споживання |ендова|мін.сп| |

| | |-ні |оживч.| |

| | |норми |кошика| |

| |1990|1999|2000 | | |всього |В % до |

| | | | | | | |фізіологічного |

| | | | | | | |мінімуму |

|М`ясо і м`ясні|68 |33,0|33 |83 |45,4 |30 |66,1 |

| | | | | | | | |

|продукти |373 | |210 |395 |353,3 |205,0 |58,0 |

|Молоко і | |210 | | | | | |

|молочні | | | | | | | |

|продукти |17,5| |7,2 |20 |14,1 |9,0 |63,8 |

|Риба і рибні | |7,2 | | | | | |

|продукти | | |164 |291 |246,2 |175,0 |71,0 |

|Яйця (шт.) |272 |163 |37 |38 |26,8 |38,0 |141,8 |

|Цукор |50 |33 |8,9 |13,4 |7,1 |9,4 |132,4 |

|Олія |11,6|8,2 |134 |124 |90,1 |138,0 |153,2 |

|Картопля | |122 |101 |161 |106,7 |102,0 |95,5 |

|Овочі і |131 |96 |29,1 |90 |61,3 |25,9 |40,8 |

|баштанні |102 |22,1|124,1|101 |94,8 |130,0 |138,6 |

|Плоди, ягоди |47 | | | | | | |

|Хлібні |141 |122 | | | | | |

|продукти | | | | | | | |

| | | | | | | | |

містять в собі картопля та хліб. В результаті в раціоні харчування частка

продовольчих товарів тваринного походження зменшилась з 28,5% у 1990 році

(майже норма) до 20,3% 2000 року.

Міжнародні порівняння сучасного рівня споживання продуктів

харчування населенням України лише підтверджують небезпечність існуючої

продовольчої проблеми для нормального життя та відтворення людини,

соціальної стабільності в суспільстві. Так, якщо в 1990 році калорійність

добового раціону середньостатистичного українця наближувалась до

європейських країн і проблема полягала лише в раціоналізації структури та

поліпшенні якості споживання, то сьогодні Україна за показником якості

харчування на душу населення значно поступається не лише державам з

розвиненою економікою, а й багатьом пострадянським країнам ( табл. 2.2).

більш того, майже у 20% населення енергетична цінність харчування не

перевищує 2100 ккал, що за визначенням Всесвітньої організації охорони

здоров`я є межею бідності.

Таблиця 2.2

Якість харчування пересічного жителя в країнах з розвиненою ринковою

економікою та перехідною економікою

|Добове |Країна |

|споживання | |

| |Авст|Біло|Болг|Угор|Герм|Латв|Литв|Поль|Росі|Укра|Чехі|Есто|

| |рія |русь|арія|щина|анія|ія |а |ща |я |їна |я |нія |

|Ккал |3536|3225|2686|3313|3382|2864|3261|3366|2904|2505|3244|2849|

| | | | | | | | | | | | | |

|Білків, г | | | | | | | | | | | | |

| |103 |94 |80 |85 |96 |79 |98 |99 |90