Середньовікові хвойні займають – 1625га, твердолистяні – 12213га, м’яколистяні – 211га, інші деревні породи – 11га та чагарники 1га.

Пристигаючі: хвойні – 222га; твердолистяні – 1113га; м’яколистяні – 109га; інші деревні породи та чагарники не представлені.

Стиглі і перестійні хвойні – 54га, твердолистяні – 1055га, м’яколистяні –248га, інші деревні породи – 1га, чагарники не представлені.

В цілому хвойні займають 12,7%, твердолистяні – 84,2%, м’колистяні – 3,1%, інші деревні породи види та чагарники – 0,07% від переважаючих порід.

За групами віку молодняки 1 і 2 класу хвойні – 17,7%, твердолистяні – 80,1%, м’яколистяні – 2,1%, інші деревні породи та чагарники – 0,02%.

Серед хвойних порід сосна займає 1442га (53,2%), ялина – 872га (32,2%), ялиця – 4га (0,15%), модрина – 393га (14,5%).

Найбільш цінними деревними видами для Тернопільщини є ялиця біла і модрина європейська.

Група твердолистяних деревних видів представлено: дубом високостовбурним – 14612га (81,0%), дубом низькостовбурним – 45га (0,3%), буком – 448га (2,5%), грабом – 1920га (10,6%), ясенем –817га (4,5%), кленом – 128га (0,7%), в’язом – 25га (0,13%), акцією – 44га (0,2%). Із м’яколистяних це: береза – 375га (56,3%), осика – 36га (5,4%), вільха – 65га (9,8%), липа – 173га (26%), тополя – 10 га (1,5%), верби деревовидні – 6га (0,9%).

До інших деревних порід значний відсоток займає горіх грецький – 10га, груша, псевдотоуга і шовковиця разом займають 3га.

Серед чагарників є лише один вид ліщина 1га.

Для кращого висвітлення вище написаного нижче поданий рисунок (рисунки 2.3, та рис.2.4).

Рис. 2.3 - Графік розподілу вкритих лісовою рослинністю земель за переважаюючими породами

Основні лісоутворюючі деревні породи становлять: дуб високостовбурний – 68,2%, граб – 8,96%, сосна – 6,7%. На інші породи припадає решта 16,14 % серед вкритої лісовою рослинністю.

Сучасний стан лісів досліджуваного держлісгоспу характеризує загальний запас деревостанів. В цілому він становить 4130,08 тис. куб. м.

Запас хвойних видів становить (652,30 тис. куб. м.) таким чином молодняки: 1 класу – 3,55 тис. куб. м., 2 класу – 153,77 тис. куб. м.; середньовікові – 420,67 тис. куб. м.; пристигаючі – 59,43 тис. куб. м.; стиглі та перестійні – 14,88 тис. куб. м. Найбільший запас серед хвойних має сосна 354,07 тис. куб. м. (54,3%).

Рис. 2.4 - Графік розподілу вкритих лісовою рослинністю земель за віковими групами

Запас твердолистяних становить (3359,73 тис. куб. м.) таким чином молодняки: 1 класу – 34,55 тис. куб. м., 2 класу – 337,50 тис. куб. м.; середньовікові – 2509,78 тис. куб. м.; пристигаючи – 255,28 тис. куб. м.; стиглі та перестійні – 222,62 тис. куб. м. Серед твердолистяних найбільший запас у дуба високостовбурного – 2680,38 тис. куб. м. (79,78%) та у граба – 337,91 тис. куб. м. (10,1%).

М’яколистяні деревні види мають запас (116,96 тис. куб. м.): молодняки: 1 класу – 0,44 тис. куб. м., 2 класу – 4,24 тис. куб. м.; середньовікові – 33,76 тис. куб. м.; пристигаючи – 24,49 тис. куб. м.; стиглі та перестійні – 54,03 тис. куб. м. Запас берези – 56,82 тис. куб. м.

Найбільший запас із всіх переважаючих порід мають твердолистяні (64,9%).

Загальна середня зміна запасу для хвойних видів рівна – 14,85 тис. куб. м., твердолистяних – 61,51 тис. куб. м., м’яколитяні – 2,38 тис. куб. м., інші деревні породи – 0,03 тис. куб. м., для чагарників вона не розрахована, а в загальному по держлісгоспі – 78,77 тис. куб. м.

Крім цього середній вік хвойних порід складає 45 років, твердолистяних – 56 років, м’яколистяних – 53 років, інших деревних порід – 40 років, чагарників 15 років. Загалом середній вік деревостану держлісгоспу становить 55 років.

Можна підкреслити, що середній вік по групах порід, то найбільший у сосни 46 років та 44 роки ялини у хвойних, 76 років – бук, 67 років дуб низькостовбурний – серед твердолистяних, липа 86 років, осика – 61 років серед м’яколитяних, шовковиця – 74 роки серед інших деревних порід, ліщина – 15 роки для чагарників.

Бонітет лісу показник деревної продуктивності лісу. Визначається за пересічною висотою дерев домінуючої породи насадження у певному віці. Розрізняють п’ять класів бонітету лісу. До 1 класу відносять найпродуктивніші насадження, які порівняно з іншими насадженнями того ж віку, дають найбільший приріст деревини; до другого найменш продуктивні. Для насаджень продуктивність яких вища 1 класу чи нижча за 5 клас, застосовують індексні позначення: 1а, 1б, 5а, 5б. Бонітет лісу залежить від грунту, клімату та інших умов, які необхідно враховувати при плануванні заходів зростання продуктивності деревостану.

Знаючи висоту і вік дерев, за допомогою шкали М.М. Орлова (1911) встановлюють клас бонітету насадження (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 - Бонітетна шкала для 100 – річних лісостанів насіннєвого походження

Клас бонітету лісу | Висота дерева, м

1

2

3

4

5 | 30 – 27

26 – 24

23 – 20

19 – 18

15 –13

Так у Тернопільському держлісгоспі за бонітетами можна поділити за групами порід.

Хвойні, що відносяться до 1 вище та 2 клас бонітету становлять 2652га, 3 клас – 43га, 4 клас – 14га, 5 клас – 2га, 5а та нижче немає, а в загальному хвойні породи займають площу – 2711га.

Твердолистяні: 1 і вище 2 клас – 17287га, 3 клас – 739га, 4 клас – 15га, 5 клас та 5а і нижче немає. Загальна