М’яколистяні: 1 вище і 2 клас – 635га, 3 клас –19га, 4 клас – 6га, 5 клас – 5га, 5а та нижче немає. Загальна площа зайнята під м’яколистяні 665га.

Отже, підводячи підсумок по вище написаному можна зазначити, що на території Тернопільського Держлісгоспу ліси поділяються на дві групи (екологічні та господарського використання). У даних лісових масивах основні лісоутворюючі деревні породи та чагарники. Переважаючі деревні лісові породи - це дуб, граб. Також лісові біоценози поділяють за групами віку (молодняки, середньовікові, пристигаючи, стиглі та перестійні).

Незначні запаси стиглого та перестійного лісу невисока продуктивність середньовікових і пристигаючих лісів, що створює труднощі щодо забезпечення району деревними ресурсами, екологічної стабільності регіону.

Для кращого розкриття питання нижче подані рисунки (рисунки 2.5, 2.6).

Рис. 2.5 - Розпрподіл вкритих лісовою рослинністю земель за повнотою

Рис. 2.6 - Розрподіл вкритих лісовою рослинністю земель за бонітетом

Аналізуючи біологічні дослідження, можна зазначити, що у Тернопільському держлісгоспі на підвищених місцях рельєфу на схилах західних експозицій ростуть невеликі насадження і куртини бука.

Букові ліси, як і дубові, відзначаються високою продуктивністю, домішка бука в дубових лісах позитивно впливає на ріст і стійкість деревостанів.

У цьому районі немає природних насаджень хвойних порід, тільки біля Тернополя в Іванівському лісництві росте мала кількість сосон на наносних супіскових підзолистих ґрунтах, всі інші хвойні насадження – штучного походження. В районі більша частина лісів створена штучно. Дубові молодняки і середньовікові насадження виникли в результаті обліснення і реконструкції малоцінних грабових та інших насаджень. В лісокультурній практиці багато уваги приділялося введенню ясена, явора, а також екзотів, таких, наприклад, як бархат амурський, горіх грецький і чорний та інші.

З хвойних порід створено багато насаджень смереки, модрини, сосни, псевдотсуги; деякі з них досягли рекордних запасів, особливо модрина. Смерекові культури дають добрий ефект у вологих типах лісу і коли смерека виступає у ролі домішки, у всіх інших умовах місцезростання чисті смерекові насадження у віці 20-30 років вражаються кореневою губкою, розладнуються і гинуть.

На крутосхилах, прияружних ділянках створюються насадження із акації білої, сосни чорної і звичайної та інших порід, що цілком виправлено. Однак надмірне захоплення сосною звичайною при створенні захисних насаджень на глибоких суглинистих ґрунтах пологих схилів, де вона пошкоджується сніголамом, паростков’юном і кореневою губкою, виявилось недоцільним. В цих умовах різко знижується її довговічність і меліоративні якості.

Сприятливі ґрунтово-кліматичні умови району дають змогу вводити до складу лісів значно більшу кількість цінних екзотів.

Свіжі грабові діброви Західного Поділля відзначаються високою продуктивністю і якістю деревостану. В першому ярусі зростає дуб черешковий з домішкою ясена та інших порід, у другому – граб, липа дрібнолиста, клен польовий та інші.

Насадження розміщені на рівних місцях і пологих схилах різних експозицій, на родючих сірих і темно-сірих ґрунтах. Вологі грабові діброви відзначаються ще більш високою продуктивністю, розміщені вони у підніжжях схилів, у долинах. Сухі діброви займають крутосхили, дуб в них менш продуктивний, деревостани переважно зріджені, як домішка зустрічається береза, досить добре розвинутий кущовий ярус.

Для всіх грабових дібров характерною особливістю є зміна головної породи після вирубки корінного дубового деревостану і утворення похідних грабняків. Попередження зміни порід в дібровах є важливим завданням лісогосподарського виробництва.

Грабові судіброви формуються переважно на світло-сірих лісових ґрунтах. У першому ярусі панує дуб як правило зріджений, в другому ярусі – граб, липа, кущовий ярус добре розвинутий, він складається з терену, свидини, ліщини та інші. Похідні грабняки тут утворюються рідше, частіше тут зустрічаються порослеві дубняки, кущові зарослі.

Вікова структура лісів сформувалась з великим переважанням молодників.

Продуктивність лісів досліджуваного району, незважаючи на високу родючість ґрунтів, дещо нижча.

Але все ж таки продуктивність лісових насаджень можна підвищити за рахунок різноманітних заходів.

2.2 Основні напрямки підвищення продуктивності

Цінність лісів в цілому і кожного масиву зокрема визначається їх економічною та екологічною продуктивністю, тобто матеріальними благами, які дає ліс, а насамперед запасом деревини на 1га і біомасою, яка продукується лісовою рослинністю на одиниці площі на певний відрізок часу, кількістю виділених нею біогенних речовин і фітонцидів та впливом на довкілля.

Продуктивність насаджень залежить не лише від природних, а й організаційно-господарських факторів, тобто своєчасного і якісного виконання лісогосподарських робіт.

Продуктивність лісів залежить від багатьох факторів, а насамперед родючості ґрунтів. Все, що робиться у лісах, впливає на їх стан та родючість, тобто на продуктивність деревостанів. Приріст деревини буде збільшуватися, якщо технологія виконання лісозаготівельних та лісогосподарських робіт не буде мати негативного впливу на родючість і структуру ґрунту. Причина порівняно низької продуктивності лісів — наявність значних площ, розладнаних і малоцінних деревостанів. Основні причини їх появи: потрави молодняків худобою, несвоєчасне проведення рубок догляду за лісом в молодняках і загибель головних порід від затінення супутніми породами та чагарниками, запізнення з введенням головних порід на вирубках з природним поновленням другорядними видами, порушення елементарних правил агротехніки лісовідновлення та лісорозведення; створення лісових культур з малоцінних та недовговічних порід, а також з участю порід-антагоністів; створення лісових культур, де головні породи не відповідають типам лісорослинних умов; зміна деревостанів насіннєвого походження на порослеві; надмірне зниження повноти деревостанів при проведенні рубок догляду, зокрема прохідних рубок; пошкодження насаджень пожежами, шкідниками і хворобами; посадка чистих лісових культур на ділянках, де ґрунтові умови дозволяють вирощувати змішані деревостани, тощо.

Підвищення продуктивності, якості і біологічної стійкості лісів забезпечується також проведенням лісового насінництва на елітну основу. Проте варто підкреслити, що навіть елітне насіння не дасть належного ефекту,