За даними, запаси стовбурної деревини стиглих і перестійних лісостанів, у середньому, становлять – 231куб.м/га, а у лісах першої групи – 201куб.м/га, найвищі запаси деревини у ялинниках – 382куб.м/га, у дубових лісостанах – 185куб.м/га, букових – 273куб.м/га.

Таблиця 2.5 - Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель Тернопільського держлісгоспу (за даними 2002 р), тис. га

Повноти | Бонітети | Разом

ІІ і вище | ІІІ | IV | V | т·га-1 | %

А. Загальна площа лісостанів

0,3-0,4 | 0,197 | 0,027 | 0 | 0,004 | 0,228 | 1,067

0,5-0,6 | 5,066 | 0,269 | 0,020 | 0,002 | 5,357 | 25,02

0,7-0,8 | 14,462 | 0,490 | 0,014 | 0 | 14,966 | 69,89

0,9-1,0 | 0,849 | 0,013 | 0,001 | 0,001 | 0,864 | 4,034

Разом | 20,572 | 0,799 | 0,035 | 0,007 | 21,415 | 100

% | 96,07 | 3,74 | 0,16 | 0,03 | 100

Б. Стиглі і перестійні

0,3-0,4 | 0,022 | 0,016 | 0 | 0,004 | 0,042 | 3,09

0,5-0,6 | 0,445 | 0,147 | 0,016 | 0 | 0,610 | 44,95

0,7-0,8 | 0,540 | 0,158 | 0,004 | 0 | 0,702 | 51,73

0,9-1,0 | 0 | 0,017 | 0,001 | 0,001 | 0,003 | 0,22

Разом | 1,007 | 0,322 | 0,021 | 0,005 | 1,357 | 100

% | 74,21 | 23,73 | 1,69 | 0,37 | 100

Запаси стиглих лісових насаджень у середньому становлять 207куб.м/га, що набагато менше від потенційно можливих у віці головної рубки.

Стан лісів не дозволяє належним чином використовувати можливості лісорослинних умов. Фактичні запаси деревини у лісах Тернопільського держлісгоспу у 2-3 рази менші можливих.

Аналіз матеріалів обліку лісового фонду показує, що у багатьох випадках деревостаних мають низьку повноту, далеку від оптимальної для свого віку. Понад 307тис.га земель держлісфонду зайняті похідними насадженнями, які також не мають оптимальної повноти. Запаси стиглих і перестійних насаджень становлять 105куб.м/га.

Середній запас деревини у стиглих деревостанах хвойних порід становив 275, а в м'яколистяних – 198куб.м/га, тобто на 46% менше. Дубові низькостовбурні лісостані дають 125-135куб.м/га. До того ж площа м'яколистяних насаджень не зменшується, а зростає. Спостерігалася тенденція до проведення інтенсивних проріджувань та прохідних рубок. Це призводило до різкого зменшення приросту після 50-60-річного віку. Тоді як при проріджуванні та прохідний рубці запаси сягали за 400куб.м/га, після їх проведення вони знижувалися до 300 і менше куб.м/га, не нарощуючи масу до віку головної рубки.

Доведено і підтверджено регресивним аналізом, що у сосняку приріст площі поперечних перерізів на 1 га складає за 10 років після рубки у 30-40 річному віці – 7,7-8,6м2, 50-60-річному – 4,5-4,8м2, а у 70-80-річному лише 1,0-1,4м2. Це свідчить, що зріджувати сосняки, старші 60 років, недоцільно. Господарство у лісі потрібно вести з позиції "врожаю" у вік головної рубки.

Уміле застосування способів і технологій головних рубок у відповідних деревостанах дозволяє скоротити період поновлення, чим забезпечує підвищення продуктивності лісу. Збільшення терміну поновлення лісу на вирубках різко знижує його продуктивність. Позитивно впливають на поновлення лісу своєчасно проведені заходи. Якщо у результаті несвоєчасного проведення цих заходів або через непродумані технології рубок виникли малоцінні насадження, то у даному випадку доцільне проведення реконструктивних рубок, які повинні супроводжуватися введенням цінних порід культурою. Причому такі насадження, а також розладнані культури повинні бути першочерговим об'єктом для проведення відповідних заходів, інакше ці насадження не зможуть використати певною мірою продуктивні сили ґрунту і дати відповідну кількість деревини потрібної якості. Якщо середньорічний приріст високопродуктивних деревостанів України перевищує 3куб.м/га, то у низькоповнотних малоцінних насадженнях він становить 1,5-2,0куб.м/га.

До реконструктивних заходів відносять: ущільнення насаджень, покращання їх складу, виведення у верхній ярус швидкорослих головних порід.

Реконструктивні рубки іноді доцільно проводити, не чекаючи технічної стиглості деревостану, якщо його якість низька.

Доведено, що своєчасна заміна деревостану на кращий за породним складом економічно доцільніша, ніж рубка, що відповідає встановленому терміну.

Але найчастіше реконструктивні рубки проводяться у молодняках малоцінних порід. При цьому прорубують коридори і вводять сюди культурою цінні породи.

Вирубуючи у насадженні при догляді частину дерев, змінюючи його гущину і покращуючи світловий режим та режим живлення, створюються умови для більш продуктивного використання зовнішнього середовища і як результат – підвищується загальна продуктивність деревостану. Рубки догляду не скрізь призводять до підвищення загальної продуктивності деревостанів, а лише за певних умов.

Перегущеність деревостанів призводить до втрати частини приросту. Самими тільки рубками догляду підвищити загальну продуктивність неможливо. Встановлено, що пізно або зовсім не проведений догляд за насадженнями призводить до втрати близько 10% маси.

Ріст дерев в умовах лісових насаджень залежить від умов зовнішнього для них і, у той же час, внутрішньолісового середовища. Наскільки рубки догляду поліпшують це середовище відносно біоекологічних вимог тієї чи іншої деревної породи – від цього значною мірою і буде поліпшуватись їх ріст.

Зміна рубками догляду внутрішньолісового середовища впливає на хід ряду фізіологічних процесів у деревних рослин, на діяльність камбію та приріст деревини.

Маса деревини залежить від кількості твердої речовини в одиниці об'єму. При збільшенні частки пізньої деревини підвищується й об'ємна маса. Рубки догляду підвищують частку пізньої деревини у річному шарі, поліпшуючи її технічні якості.

Під впливом рубок догляду змінюються й розміри водопровідних тканин – трахеїд. Збільшення їх довжини після рубок догляду відмічено у дерев усіх класів віку, окрім наймолодших. Збільшується у дерев дуба ширина річного шару деревини,