Атмосферне зволоження у квітні та травні по всій області в середньому помірне.

Літній сезон – обмежується датами весняного і літнього переходу температури через 15°С і охоплює три календарні місяці: червень, липень і серпень. Насправді літо починається у третій декаді травня і закінчується у першій декаді вересня.

Близько 25% літнього сезону мають середню добову температуру вище 20°С. Абсолютний максимум температури в окремі роки може підвищуватись у червні до 33 -35°С, у липні – до 36 - 37°С і в серпні – до 36 - 39°С. Однак можливі й значні пониження температури – в червні до 0- 2°С, у липні – до 3-5°С, у серпні – до 2-3°С.

У літній період випадає найбільша кількість опадів. Загальна сума за три літні місяці становить 40% від річної норми та близько 50% від суми за весь теплий період. Опади мають переважно зливовий характер, випадаючи інколи в кількості до 100мм і більше за добу. Характерно, що коефіцієнт зволоження у літні місяці збільшується наближаючись до одиниці, або перевищуючи її. Дуже мало спостерігається посушливих днів (з відносною вологістю менше 30%) – близько 2 – 3 днів на сезон.

Переважаючим типом в літній час є малохмарна незасушлива і хмарна без опадів погода.

Осінь наступає у першій декаді вересня і закінчується у кінці листопада, після осіннього переходу температури через 0°С. В осінній період нараховується близько 30 днів з середньо добовою температурою від 10 до 20°С. Окремі підвищення максимальної температури можливі у вересні до 33 - 35°С, у жовтні до 27 -31°С і в листопаді до 24 -26°С.

Найбільш ранні приморозки наступають у середині вересня. Абсолютні мінімуми температури становлять у вересні -2-3°С, у жовтні -13-19°С і в листопаді -22-24°С. Протягом листопада середня добова температура знижується в середньому від 5 до 0°С.

До холодного або зимового періоду відноситься частина року з від’ємним середніми добовими температурами.

Зима на Тернопільщині коротка (103 – 112 днів) і м’яка.

Температура повітря в середньому за три зимові місяці (ХІІ, І, ІІ) становить від -2 до -4,5.

Зимовий сезон поділяється на три періоди: перший – між датами осіннього переходу середньої добової температури через 0 і -5°С, другий – з температурою нижче -5°С, третій період підвищення температури від -5 до 0°С у кінці зими.

Дуже коротким є найхолодніший період (з температурою нижче -5°С). Тривалість його 21 - 35 днів. Таким чином, протягом зими територія здебільшого (на 70%) характеризується середніми добовими температурами від 0 до -5°С. Але в окремі роки взимку можливі значні підвищення і зниження температури. Абсолютний мінімум температури може опускатися у січні – лютому до -32 -36°С, а абсолютний максимум досягати 12 - 15°С у січні та в лютому 12 -16°С.

По справжньому зима починається в середньому з середини грудня, коли сніговий покрив, хоча і непостійний, але більш тривалий.

Нестійкість снігового покриву є характерною рисою зими як на території лісгоспу так і всієї області. Причиною частих відлиг зимою, які приводять до повного або часткового танення снігового покриву являються морські полярні повітряні маси, які надходять сюди в мало трансформованому стані і несуть велику хмарність. Більшість теплих днів в зимовий період є хмарними. Повторюваність відлиг у сумі трьох зимових місяців (ХІІ, І, ІІ) становить 42 – 48 днів. Тому сніговий покрив нестійкий. Кількість таких зим становить 24 -29 %від періоду спостережень. Виняток становлять центральні райони області, де рідше спостерігаються теплі зими (Тернопіль – 15% зим).

Кількість днів зі сніговим покривом коливається від 80 до 85днів.

У зв’язку з частими відлигами сніговий покрив характеризується невеликою потужністю. Максимальна середня висота снігового покриву (близько 8 – 10см) досягає у другій декаді лютого. Максимальна висота снігового покриву в окремі снігові зими на території держлісгоспу може досягати 50- 60см, а то і біля 100см. Нерівномірність залягання снігу на території держлісгоспу пояснюється умовами рельєфу і звичайно сильними вітрами, які супроводжуються снігопадами.

Середня глибина промерзання ґрунту складає 40см. Середня із максимальних за зиму 60см, а в окремі зими найбільша 100 – 115см на окремих ділянках. Глибоке промерзання ґрунту в малосніжну сувору зиму пагубно відбивається на рості як плодових так і інших насаджень. Після сходження снігу розмерзання ґрунту по всьому профілю наступає приблизно через 13 -20 днів.

Велике значення має швидкість прогрівання ґрунту, так як від неї залежать терміни посіву насіння і посадки лісових культур.

До моменту переходу температури через +5°С звичайно наступає стиглість ґрунту.

Вітровий режим території держлісгоспу тісно пов'язаний з атмосферною циркуляцією і характером поверхні території. На протязі всього року над територією області переважають вітри північно-західного і південно-східного напрямків. Восени і взимку переважають південно-східні вітри, що зв’язано з сильним впливом сибірського антициклону. Глибоко пересічений рельєф території обумовлює нерівномірність вітрових потоків приземної частини.

При всіх напрямках вітру помітно відрізняються течії повітря на вододільних плато і в річкових долинах. Якщо на плато течія повітря в основному відповідає направленню пануючого вітру, то в річкових долинах і глибоких балках течія повітря відхиляється від загального напрямку вітру і відповідає направленню долини.

Зважаючи на вище сказане виникає необхідність створення, де ще немає, лісових захисних насаджень на крутих схилах долин, а також на примикаючи до них ділянках вододільних плато.

Сильні вітри, з швидкістю 11 – 15м/с бувають рідко. Частіше всього вони повторюються зимою і у весняний період. Вітри