Підвищення комплексної продуктивності лісів пов’язане з подальшим вивченням їх природи, вдосконаленням лісозаготівель і шляхів поновлення лісу, техніки і технології лісовирощування, покращенням планування, організації й управління лісовим сектором економіки країни. Розвиток лісового господарства залежатиме від того, наскільки вдало будуть встановлені показники лісів майбутнього. Такі ліси повинні за своім складом, продуктивністю і якістю найбільш повно відповідати потребам господарства і суспільства у цілому 37.

2 Проектна частина

2.1 Стан еколого-біологічних умов території Тернопільського держлісгоспу

Тернопільський держлісгосп розташований, як вже зазначалось, у центральній частині Тернопільської області. Район густонаселений (80 жителів на км2), це основний сільськогосподарський район Західного Поділля. На території району багато підприємств з переробки сільськогосподарської сировини. Це цукрові заводи, спиртові, плодоконсервні, м’ясокомбінати.

На території, де здійснює свою діяльність досліджуваний держлісгосп, промисловий комплекс є потужним забруднювачем атмосферного повітря.

Для всіх об’єктів, що впливають на стан атмосферного повітря встановлені санітарно-захисні зони, на межі яких рівень забруднень є безпечним для здоров’я людини.

Промислову структуру на Тернопільщині складають підприємства агропромислового комплексу, машинобудування, меблевої та деревообробної промисловості. Помітна частка в економічному балансі належить також виробникам будівельних матеріалів і штучних шкір, підприємствам легкої, фарфорової промисловості та транспорту. Значний вклад вносять і підприємства комунальної енергетики, які забезпечують теплом і гарячою водою помешкання тернополян.

На ці промислові та комунальні об’єкти припадає біля 90% забруднень, які викидають в атмосферу стаціонарні джерела.

Від промислового комплексу в повітря надходять більш як двісті інгредієнтів.

Крім цього значне забруднення спостерігається від пересувних джерел – автомобільного транспорту. Разом із збільшенням кількості автомобілів посилюється і їх негативний вплив на довкілля, в першу чергу – на атмосферне повітря.

Основна маса забруднюючих речовин поступає в атмосферу з відпрацьованими газами, які складаються із суміш більш як двохсот речовин. Всі компоненти відпрацьованих автомобільних газів є токсичними, але особливу небезпеку для здоров’я людини становлять бензапірен та сполуки свинцю.

У транспортному відношенні район має густу мережу залізничних і транспортних шляхів. Так до переважаючої більшості лісових масивів підведені дороги з твердим покриттям. Забезпеченість транспортними шляхами в середньому становить 12,5 км на 1 тис. га лісового фонду.

Ще одним негативним фактором впливу переважно урбанізованих територій для досліджуваного району є шумове забруднення довкілля.

Також хотілося б зазначити, що забруднення на території Тернопільського держлісгоспу водні ресурси. В першу чергу це стосується негативного впливу на поверхневі, грунтові та підземні води, як стаціонарними джерелами, об’єктами підвищеної небезпеки до яких можна віднести Тернопільське сміттєсховище, так багато іншими.

Забруднення річок, ставків та озер, тобто погіршення їх екологічного стану, відбувається в першу чергу за рахунок поверхневих стоків із оточуючої території. Домінуючий негативний на всі водні об’єкти мають промислова зона та жителі із приватною забудовою.

Щоб створити сприятливий режим водних об’єктів, попередити їх забруднення, засмічення та вичерпування, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшити коливання стоку вздовж річки та навколо водосховища встановлюють водоохоронні зони.

Щодо грунтів, то вони використовуються переважно сільськогосподарськими спілками у користуванні яких близько 90% земельних ресурсів. Із цього випливає, що ґрунти піддаються оранці, в результаті цього відбувається як вітрова так і водна ерозія, також господарства вносять мінеральні та органічні добрива, застосовують пестициди, інсектициди, гербіциди. Як наслідок, поверхня ґрунту накопичує отруйні речовини і акумулює в інші середовища.

Досліджуючи лісову рослинність можна зазначити, що площа лісових земель Тернопільського держлісгоспу у віддані лісового фонду постійного користування становлять 23698га (станом на 1.01.2002), з них лісові землі - 23013га. Нижче наведена схема розміщення лісів Тенопільського держлісгоспу (рисунок 2.1).

Рис. 2.1 – Схема розміщення лісів Тернопільського держлісгоспу

Лісистість досліджуваного держлісгоспу становить 6,7% і є найнижчою в області.

Лісові землі поділяються на: вкриті лісовою рослинністю – 21429га; не зімкнуті лісові культури – 760га; лісові розсадники, плантації – 169га; не вкриті лісовою рослинністю – 207га (рідколісся – 4га; зруби – 99га; галявини, пустирі – 104га); лісові шляхи, просіки, протипожежні розриви – 448га.

Не лісові землі такі як: сільськогосподарські угіддя займають – 348га (рілля – 173га; сіножаті – 165га; пасовища – 1га; багаторічні насадження – 9га); водні екосистеми – 13га; болотні – 77га; садиби, споруди – 103га; траси – 33га; піски – 1га; інші не лісові землі – 108га (рис.2.2).

Рис. 2.2 - Діаграма розподілу загальної площі земель за категорією земель

Всі ліси поділяються на ліси 1 і 2 груп. До першої групи входять: ліси, що виконують переважно захисні функції – 10352га (захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг державного значення займають площу 1441га. Байрачні та інші ліси, які мають важливе значення для захисту природного середовища 891га, із лісів, які мають важливе значення для захисту природного середовища можливі для експлуатації – 6783га). Ліси, які виконують переважно санітарно – гігієнічні та оздоровчі функції – 9532га, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств 532га, із них лісопаркові частини зон 1582га.

Друга група займає територію 3814га.

Згідно Державного лісового кадастру станом на 1.01.2002 року існує розділення вкритих лісовою рослинністю земель за переважаючими породами та групами віку. В тому числі за групами віку виділені усі класи віку. Молодняки: 1 класу – 1104га: хвойні (сосна, ялина, ялиця, модрина) – 107га; твердолистяні (дуб високостовбурний, дуб низькостовбурний, бук, граб, ясен, клен, в’яз, акація) – 981га; м’яколистяні (береза, осика, вільха, липа, тополя, верби деревовидні) – 665га; інші деревні породи (горіх, груша, псевдотсуга, шовковиця) та чагарники (ліщина) не представлені. 2