Варіант 3

1. Нетарифні заходи здійснення державної політики в міжнародній торгівлі.

2. Валютна політика: принципи, форми, інструменти здійснення.

3. Скласти зовнішньоторгову угоду купівлі продажу з використанням базису постачання СРТ.

1. Нетарифні заходи здійснення державної політики в міжнародній торгівлі.

Незважаючи на те, що історично мито є найбільш впливовим методом торговельних обмежень, існує велика кількість інших видів торговельних об-межень, таких як імпортні квоти, адміністративні заходи та антидемпінгове регулювання. Значення саме таких нетарифних обмежень істотно зросло у повоєнний період. Найбільш важливим видом нетарифних обмежень є квота, що становить собою, пряме кількісне обмеження на обсяг товару, який може бути експортованим або імпортованим. Розглянемо спочатку механізм дії імпортних, а потім і експортних квот.

Імпортні квоти можуть застосовуватися з метою захисту національної промисловості, сільського господарства та/або для збалансування торговель-ного та платіжного балансів. Імпортні квоти найбільш широко були розпо-всюджені у Західній Європі після Другої світової війни. На рис. зобра-жена часткова рівновага на ринку при існуванні імпортної квоти. Як бачимо, цей рисунок практично ідентичний рисунку 2.20.

Рис. Часткова рівновага: вплив імпортної квоти

За умов вільної торгівлі, коли ціна на перший товар Р1 = 1 грн, країна буде споживати 70 од. товару 1 (АВ), з яких 10 од. (АС) будуть вироблятися в країні, а решта, 60 од. (СВ), — імпортуватися. Введення імпортної квоти у розмірі 30 од. (JH) підвищить ціну в країні до Р1 = 2 грн, як і у випадку із введенням мита у розмірі 100 % (див. рис. 2.20). Причиною буде те, що саме за ціни Р1 = 2 грн попит на товар становитиме 50 од., з яких 20 од. (GJ) будуть вироблятися в країні, а 30 од. (JH) — імпортуватися. Тобто, як і у випадку з введенням 100 %-го мита на імпорт даного товару, введення імпортної квоти у розмірі 30 од. (JH) призведе до скорочення обсягу споживання на 20 од. (BN) і до зростання національного виробництва на 10 од. (CM).

Якщо ж до того уряд буде продавати ліцензію особі чи особам, які запро-понують "найвищу ціну на-конкурентному ринку, то дохід становитиме 30 грн (по 1 грн за кожну з 30 од. з імпортної квоти), що дорівнює площі JHNM. В такому випадку ефект від введення квоти на 30 од. буде ідентичний введен-ню 100 %-го мита на-цей товар.

Якщо ж крива попиту на товар 1 у країні змінить своє положення з D1 на Dr, то введення імпортної квоти у розмірі 30 од. призведе до зростання внут-рішньої ціни до Р1 = 2,5 грн, національне виробництво при цьому збільшить-ся до 25 од. (GV), а обсяг споживання з 50 до 55 од. (G'Н’). З іншого боку, при введенні 100 %-го мита на імпорт (за умови збільшення попиту з D1 на Dr) ціна залишиться без змін Р1 = 2 грн, що залишить незмінним і обсяг націо-нального виробництва у розмірі 20 од. (GJ), але внутрішній попит зросте до 65 од. (GK), що спричинить зростання імпорту до 45 од. (JK).

Зміна положення кривої попиту з D1 на Dr- визначає одне з декількох найбільш суттєвих розбіжностей між імпортними квотами та еквівалентним імпортним митом. На відміну від встановлення імпортного мита після вве-дення імпортної квоти збільшення попиту призведе до зростання внутрішніх цін та збільшення національного виробництва. З іншого боку, збільшення попиту при існуючому імпортному миті залипніть ціни на товар незмінними, а отже, незмінним залишиться національне виробництво, але збільшиться обсяг імпорту (див. рис. ). Оскільки узгодження після будь-якої зміни положення кривої попиту і пропозиції стосується внутрішніх цін за умови застосування квот або обсягу імпорту при введені мита, то встановлення імпорт-ної квоти повністю заміщує дію ринкового механізму, а не просто змінює його, як у випадку із встановленням імпортного мита.

Другою важливою розбіжністю між імпортною квотою та імпортним ми-том є те, що квота супроводжується розподілом імпортних ліцензій. Якщо ж уряд не застосовує аукціонний механізм торгів при розподілі ліцензій на конкурентному ринку, .то компанії, які отримують такі ліцензії, будуть мати монопольні прибутки. У такому випадку уряд повинен .розробити особливий механізм розподілу ліцензій між потенційними імпортерами даного товару. Такі рішення можуть ґрунтуватись виключно на уподобаннях урядовців, а не на економічній доцільності. Вони також мають тенденцію бути незмінними навіть за умов зміни відносної ефективності економічної діяльності реаль-них та потенційних імпортерів. Більше того, оскільки імпортні ліцензії да-ють можливість отримувати монопольні прибутки, потенційні імпортери схильні вживати широкомасштабних заходів з лобіювання своїх інтересів або навіть давати хабарі урядовцям для їх отримання. Таким чином, імпортні квоти не просто заміщують ринковий механізм, але також і Призводять до втрат з боку економіки в цілому та сіють зерна корупції в країні.

І останнє. Імпортна квота обмежує обсяги імпорту до конкретного рівня, водночас як ефект від введення мита може бути невизначений. Основною при-чиною таких наслідків є те, що форма кривих, або еластичність попиту та пропозиції, часто невідомі, що ускладнює процес визначення митної ставки, яка б обмежила обсяг імпорту до бажаного рівня. Крім того, іноземні експортери можуть врахувати митну ставку в повному обсязі або частково через підви-щення ефективності своєї діяльності або погодження на більш низькі прибут-ки, щоб вийти на конкретний ринок. У результаті реальне скорочення імпорту може бути меншим, ніж очікувалось. Експортери не можуть вжити подібних заходів, якщо