Така форма визначення оцінки ризику, на думку авторів, є досить зручною, оскільки дозволяє:

- поєднати в одному показникові різноманітні дані про об`єкт і суб`єкт небезпеки;

- отримувати інтегральні оцінки ризику від необмеженого числа негативних процесів будь-якого генезису;

- таке визначення близьке за своїм змістом до тих визначень термінів "ризик" і "загроза", які стають загальновизнаними останніми роками.

3

3.1.3. Окремі види ризиків та їхня характеристика

Ймовірнісна форма розуміння ризику широко використовується спеціалістами промислової, природної та екологічної безпеки. Нині можна розглядати індивідуальний і соціальний, відносний і привнесений, кумулятивний і додатковий ризики, які можна використовувати для оцінки ризику в тій чи іншій ситуації. Наведемо тлумачення цих понять.

Індивідуальний ризик інформує про поширення ризику у вигляді можливого ураження конкретного чи типового індивіда у певній точці простору при певному впливі. Він може бути розрахований у спосіб перемноження частоти реалізації загроз із смертельним наслідком і фактора зайнятості, що показує в частках одиниці часу перебування індивіда в небезпечній зоні.

Соціальний ризик характеризує масштаб катастрофічності небезпеки і визначається як "залежність ризику (частоти виникнення) подій, що означає ураження певної кількості людей, що підпали під дію певного виду та при реалізації певних загроз, від цієї кількості людей". В. Маршалл вважає, що таке розуміння ризику останніми роками стає загальноприйнятим [16]. Зауважимо, що таке тлумачення ризику встановлює тільки одну - соціальну сферу фіксації ризику, не враховуючи при цьому економічну й екологічну, що є характерними для багатьох робіт з промислової безпеки.

Відносний ризик - це величина, що є відношенням умовних ймовірностей та виникнення події B >за наявності чи відсутності події A:

. | (3.13)

Привнесений ризик. Якщо подія A - наявність досліджуваного нами фактора ризику, а подія B - наявність результуючого фактора і дорівнює , тоді величина привнесеного ризику визначається за формулою:

. | (3.14)

Привнесений ризик можна інтерпретувати як частку, на яку зменшиться величина - імовірність наявності в популяції результуючого фактору при усуненні фактору ризику. Але привнесений ризик залежить від величини - частки об`єктів з фактором ризику, тому при порівнянні популяцій, в яких вплив цього фактора різний, він не може застосовуватися.

Кумулятивний ризик (ризик населення) - це кількість випадків виникнення специфічного ефекта, який очікується у певної групи населення.

Додатковий ризик - зростання ймовірності виникнення небажаного ефекта, пов`язаного з специфічною причиною (наприклад, вплив токсичних сполук).

3.2. Аспекти ризику

3.2.1. Соціальний аспект ризику

Термін "ризик" використовується як у науковому, так і в повсякденному спілкуванні. Ризик є необхідною складовою людської діяльності, коли існує невпевненість у результатах того чи іншого рішення, процесу.

Приблизно з 60-х років XX століття ризик стає предметом міждисциплінарних досліджень, набуває статусу загальнонаукового поняття, яке виходить за межі тієї чи іншої конкретної науки. Накопичення наукових знань про ймовірнісний характер природних і суспільних процесів, розвиток окремих розділів математики, необхідність вироблення юридичних норм і правил призвели до того, що ризик потрапляє в поле зору представників різних природничих і суспільних наук [3, 24]. Різке зростання частки ймовірнісно-статистичних уявлень у наукових знаннях, об'єктивна необхідність пошуку пізнавальних засобів, які дозволяють враховувати фактори невизначеності, конфліктності при виборі оптимальних альтернатив, створили реальні перспективи для соціально-філософського аналізу феномену ризику [1].

Поняття "ризик" стало вивчатися багатьма конкретними науками - теоріями ігор, ймовірностей, стохастичної оптимізації, катастроф, прийняття рішень, ймовірною і багатозначною логікою, психологією, військовими, економічними, демографічними, медичними, біологічними, правовими та іншими дисциплінами [12, 15, 16]. Вивчення специфіки ризику стосовно різних сфер суспільства - прерогатива окремих наук. Проте суспільство - не проста механічна спільнота окремих елементів. Розвиток окремих його сфер залежить від впливу інших. Сучасні досягнення науки дають уявлення про ризик як про дворівневу взаємопов'язану структуру, що має прикладний і теоретичний аспекти. Прикладний є результатом дослідження конкретних наук. Теоретичний - це результат вивчення ризику як суспільного явища, що має власну сутність, відповідні закономірності розвитку й управління в ситуації невизначеності.

Проте у суспільствознавчій літературі досі панує невизначеність у трактуванні суті рис, властивостей та елементів ризику, які б складали зміст цього поняття; у пошуку співвідношення об'єктивних і суб'єктивних сторін у самих цих явищах, а також щодо можливостей використання даного поняття в різних природничих і суспільних науках. Різноманітність поглядів на проблему ризику можна пояснити багатоаспектністю цього явища та його недостатнім вивченням.

А. Альгін [1] в явищі "ризик" виділяє такі основні взаємопов'язані елементи:

- можливість відхилення від поставленої мети, заради чого виконувалася вибрана альтернатива;

- ймовірність досягнення бажаного результату;

- відсутність упевненості в досягненні поставленої мети;

- можливість виникнення небажаних наслідків (матеріальні або фізичні збитки, захворюваність, смертність і т. д.) при проведенні тих чи інших дій в умовах невизначеності для суб'єкта, який ризикує;

- матеріальні, екологічні, моральні та інші втрати, пов'язані з впровадженням вибраної в умовах невизначеності альтернативи;

- очікування загрози, невдачі в результаті вибору альтернативи та її реалізації.

Мета цього розділу - розглянути деякі актуальні питання, пов'язані з ризиком, які до розвитку процесів гласності, як в колишньому СРСР, так і в Україні навіть не згадувалися. Термін "ризик" не зустрічається у Великій Радянській Енциклопедії і Радянському енциклопедичному словнику, у філософському енциклопедичному словнику, трьохтомній Українській Радянській Енциклопедії та інших довідкових енциклопедичних виданнях.

Ігнорування ризику радянським політичним керівництвом можна пояснити рядом причин: існує суто суб'єктивний людський аспект його сприйняття, недооцінки або, навпаки, переоцінки; але існують також і об'єктивні причини, які є прямим наслідком системи господарювання,