по собі важко виявити. Завдання стає ще більш складним у зв’язку з тим, що спектр змін у стані здоров’я, зумовлений впливом факторів середовища, дуже широкий — від змін функціонального стану і гомеостазу організму до хронічних видів патології.
Таким чином, основні напрямки аналізу ризику для здоров’я населення з боку факторів оточуючого природного середовища в теперішній час аналогічні тим, що застосовуються в традиційних епідеміологічних дослідженнях і здійснюються як за оцінкою впливу факторів навколишнього середовища (по концентрації забруднювачів), так і за ефектом їх впливу на здоров’я населення. При цьому для отримання адекватних результатів необхідно враховувати також соціальні, житлово-побутові і матеріальні умови життя, рівень медичного обслуговування та ін. медико-біологічні фактори [48].
Однак у більшості реально виконаних практичних досліджень основою підходів, що використовуються для аналізу ризику, є ті самі токсикологічні методи, які удосконалені відповідною математичною обробкою даних. Причому, як правило, оцінюється ризик розвитку тільки однієї, певної патології при впливі всього лише одного–двох факторів. Такого роду фрагментарні дослідження корисні самі по собі, однак не дають повного уявлення про реальну небезпеку з боку навколишнього середовища і ступеню екологічного ризику. Надійні методики комплексної оцінки одночасного впливу на людину багатьох факторів навколишнього середовища, особливо факторів різноманітної природи, на теперішній час не розроблені. Можливо через складності методик обліку і дуже великої сумарної кількості взаємозалежних факторів.
На жаль, існуючі методики оцінки ризику є багатостадійним процесом, ключовою ланкою в якому є оцінка впливу забруднюючого фактору на організм людини, проведена побічним методом. Звичайно в модельному медико-токсикологічному експерименті на тій чи іншій біологічній системі, найчастіше на тваринах. При чому рівень впливу шкідливих факторів у такого роду експериментах обирається досить високим, для надійної індикації токсичного ефекту.
Тому в дослідженнях по оцінці екологічного ризику, що проводяться у теперішній час, залишаються невирішеними проблеми, що характерні для всіх медико-екологічних досліджень. Зокрема, проблема екстраполяції токсикологічних даних до низькорівневих значень, що характерні для реальних екологічних ситуацій. Не вирішена проблема переносу даних, що отримані в експерименті на тваринах, на людину. Недостатньо розроблені методичні підходи до обліку комплексного по багатофакторного характеру впливу шкідливих факторів навколишнього природного середовища (ефекти потенціювання, синергізму та ін.).
У той же час, не дивлячись на всі складності, розроблені у теперішній час методики аналізу екологічного ризику являють собою істотний крок, необхідний для розуміння механізмів впливу шкідливих факторів навколишнього середовища на здоров’я населення. Математичний апарат, що використовується, дозволяє значно підвищити вірогідність отриманих оцінок.
Однак до теперішнього часу не розв’язана проблема помилок та неточностей, що закладені безпосередньо у критеріальну базу, на основі якої проводяться розрахунки. Тому надзвичайно актуальною і нерозробленою у теперішній час проблемою є створення нової адекватної критеріальної бази для аналізу ризику на основі критеріїв молекулярного рівню, що застосовуються для популяційного аналізу.
