Головні проблеми соціально-економічного розвитку області

Об'єктивно висвітлюючи здобутки в економічній сфері, обласна державна адміністрація аналізує проблемні питання, системні ризики економіки області. Серед найголовніших проблемних питань та системних ризиків економіки області: зношеність основних фондів і підприємств, енерго- та матеріаломістке виробництво, недостатні темпи впровадження інноваційних процесів у виробництво, низька активність підприємств щодо впровадження у виробництво но-вих видів конкурентоспроможної продукції та диверсифікації ринків збуту, недостатньо розвинута рин-кова інфраструктура, низька інвестиційна активність підприємств та динаміка залучення іноземних інвестицій, недостатній розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, недостатнє використання інвестиційних переваг області, розбалансована структура зайнятості населення на фоні тінізації економічних процесів, диспропорції у соціально-економічному розвитку окремих галузей та районів області. Сприяння розв'язанню зазначених питань дозволить вирішити проблему створення умов для випереджаючого підвищення рівня оплати праці, створення нових робочих місць, розширення податкової бази підприємств, функціонування ефективної системи надання соціальних послуг. Враховуючи зазначене, обласною і державною адміністрацією ініційовано внесення змін до Стратегії розвитку області, розробку середньострокових програм розвитку, щорічне затвердження пріоритетів та заходів програм соціально-економічного розвитку, спрямованих на вирішення проблем і диспропорцій у соціально-економічному розвитку.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ

1. Збільшення обсягів інвестицій у пріоритетні галузі економіки області.

2. Сприяння впровадженню ресурсо- та енергозберігаючих технологій, систем управління якістю.

3. Розвиток виробничої та соціальної інфраструктури місцевого та загальнодержавного значення.

4. Розвиток сучасної туристично-рекреаційної інфраструктури та підтримка культурного потенціалу і традицій.

5. Створення умов для сталого розвитку людських ресурсів на базі функціонування ефективної системи соціальних послуг.

Туризм та рекреація

1. Взяти участь у виставкових заходах:

- Міжнародній туристичній виставці "Україна: подорожі та туризм ІЛТТ-2007» (м. Київ);

- III Всеукраїнській виставці-яр-марку "Українське село запрошує" (м. Київ);

- Міжнародній виставці - туристичному салоні "Україна-2006" (м. Київ).

2. Забезпечити організацію та проведення прес-турів для представників всеукраїнських, міжнародних та місцевих ЗМІ.

3. Розробити проект нової програми розвитку туризму Тернопільської області на 2007-2012 роки.

4. Створити районні інформаційно-туристичні центри в Бучачі, Бережанах, Гусятині і Кременці.

5. Провести археологічну ре-конструкцію Збруцького культово-го центру на г.Богіт в Гусятинському районі.

6. Облаштувати туристично-відпочинковий центр в смт Залізцях Зборівського району.

7. Облаштувати туристично-відпочинковий центр в с.Суходолі Гусятинського району.

8: Створити музей трипільської культури в печері "Вертеба" (Борщівський район).

9. Розробити та розповсюдити мультимедійні презентації про інвестиційно-туристичний потенціал краю.

Тернопільщина туристична: мінімальний ризик вартує мільйонних прибутків

Тернопільщина, якщо брати до уваги її туристично-економічний аспект, є парадоксальним краєм.

З одного боку – наявність колосального туристичного потенціалу (природного – клімат, каньйони, гори, печери, водоспади та історико-релігійного – всесвітні святині, церкви, замки, палаци).

З іншого – майже повна відсутність інфраструктури (турбази, комплекси, санаторії, готелі, хостели, атракціони, дороги, вказівники, зрештою, туалети).

При цьому слід бути прагматиками й пам’ятати, що індустрія туризму розвивається, насамперед, там, де є інфраструктура, а природні та історичні пам’ятки є лише привабою. Однак, в умовах жорсткого конкурентного ринку така приваба є вагомим аргументом у боротьбі за інвестиції. Окрім того, на думку багатьох спеціалістів, враховуючи економічну ситуацію, іншого шляху підняття економіки і наповнення бюджету, окрім розвитку туризму нарівні з переробним комплексом, сільським господарством і виробництвом будівельних матеріалів, на Тернопільщині немає.

Так вважає новопризначений начальник управління туризму Тернопільської облдержадміністрації Михайло Лисевич. Розпорядження про його призначення на посаду днями підписав голова Тернопільської облдержадміністрації Іван Стойко. Михайло Лисевич має безпосереднє відношення до туристичної галузі, оскільки вже очолював згадане управління та ініціював реалізацію низки проектів, пов’язаних з розвитком туристично-рекреаційної сфери краю.

Докладніше про те, що зробити для того, аби туризм на Тернопільщині давав мільйонні прибутки, Михайло Лисевич поділився з власним кореспондентом Західної інформаційної корпорація у Тернопільській області:–

Найстабільнішим з туристичних ресурсів на Тернопільщині, — зазначив Михайло Лисевич, — є, якщо можна так висловитися, релігійно-паломницький ресурс. Більше того, цей ресурс є таким, що постійно розвиватиметься, незалежно від кліматично-погодних умов і від політико-економічної кон’юнктури.

Так, Свято-Успенська Почаївська лавра (до речі, як і Києво-Печерська), належить до найбільших православних святинь світу. А Марійський духовний комплекс у Зарваниці для греко-католиків усього світу взагалі є однією з найголовніших святинь. До речі, цей комплекс визнаний кращим архітектурним об’єктом в Україні за 2004 рік.

Римо-католиків, та й не тільки їх, без сумніву, може привабити чи не єдиний у світі мавзолей монашок у Язлівці Бучацького району. Саме в цьому містечку свого часу було засновано Орден Сестер Непорочного Зачаття. В останнє десятиліття орден відновив свою діяльність, чим приваблює багатьох прочан і туристів.

А чого вартий унікальний і живописний печерний храм у селі Монастирок Борщівського району! До ІХ століття він був язичницьким, а пізніше – християнським. У ньому збереглася наскельна ікона Ісуса Христа, якій вже більше тисячі років.

Окім того, західних туристів в останні роки надзвичайно приваблює давня дерев’яна архітектура. Так от, на Тернопільщині збереглося більше сотні дерев’яних церков. Вік деяких з них сягає в глибину XІV-XVI століть.

До релігійно-паломницького туризму можна віднести й так званий ностальгічний туризм. Мова йде про повернення до праху предків, до витоків історії свого народу, свого родоводу. У цьому аспекті Тернопілля може бути цікавим не тільки для українців, а й для євреїв, поляків, росіян, чехів та інших народів. Цей фактор дуже важливий для розвитку міжнародного туризму. Зрештою, таким чином можна було б заодно вирішити проблему занедбаності багатьох історично цінних кладовищ, передусім, єврейських та польських.

Наступний потужним туристичним ресурсом на Тернопільщині є спелеологічний туризм. У світі поки що не відкрито інших таких великих горизонтальних гіпсових печер